Запорізької області
07.11.07 Справа № 22/236/07
Суддя Скиданова Ю.О.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Український графіт»
(69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20)
до державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982)
про стягнення 2012,08 грн.
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
від позивача: Слятина Д.О., довіреність № 021/35 від 01.01.2007 р.;
від відповідача: Шостак О.М., довіреність № 01/436 від 13.09.2007 р.
Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт» 1680,00 грн. основного боргу, 579,60 грн. пені по Договору оренди № 804/59027/02 від 01.03.2005 р., 197,06 грн. збитків від інфляції та 81,09 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 05.06.2007 р. порушено провадження у справі № 22/236/07, судове засідання призначено на 11.07.2007 р..
Ухвалою суду від 02.07.2007 р. у зв'язку з надходженням апеляційної скарги про перегляд ухвали по справі № 22/236/07 від 05.06.2007 р. та надсиланням матеріалів справи до Запорізького апеляційного господарського суду провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.
Ухвалою від 13.08.2007 р. у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, суд поновив провадження у справі, судове засідання призначено на 17.10.2007 р.. Розгляд справи відкладався до 07.11.2007 р..
У судовому засіданні 07.11.2007 р. представником позивача надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1680,00 грн. основного боргу, 53,93 грн. пені, 197,06 грн. інфляційних втрат, 81,09 грн. 3% річних. Судом заява прийнята. Встановлено, що дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. Судом розглядаються уточнені позові вимоги.
У судовому засіданні 07.11.2007 р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників сторін.
За клопотанням сторін розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 549, 550, 611, 625, 759, 762 ЦК України, ст. 193, ГК України, пояснив суду, що 01.03.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 804/59027/02, відповідно до якого ВАТ “Укрграфіт» передав в оренду, а ДЗ “Вуглекомпозит» прийняв в орендне користування будівлю цеху № 3 корпус № 5 інв. № 1011503а, що знаходиться на земельній ділянці площею 13000,2 мІ, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, 31а.
Позивач, посилаючись на акт приймання-передачі, стверджує, що на виконання умов Договору передав у користування відповідачу дане приміщення, а відповідач його прийняв та за умовами п.п. 1.1, 3.1 Договору мав оплачувати щомісячну орендну плату у розмірі 1680,00 грн. не пізніше 25 днів після отримання рахунку або платіжної вимоги.
13.01.2006 р. позивач надіслав на адресу відповідача рахунок № 52174 від 30.12.2005 р. на оплату оренди за грудень 2005 р.. Посилаючись на поштове повідомлення, позивач стверджує, що відповідач отримав рахунок 16.01.2006 р. Але у порушення умов Договору відповідач не оплатив виставлену позивачем суму орендної плати за даним рахунком, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 1680,00 грн..
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором у розмірі 1680,00 грн..
Крім того, посилаючись на п. 4 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 53,93 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 197,06 грн., 3% річних у сумі 81,09 грн..
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у частині основного боргу, а в частині стягнення штрафних санкцій і пені просить суд відмовити у зв'язку з тим, що борг з'явився у зв'язку з форс-мажорними обставинами та не міг бути виплачений у зв'язку з не залежними від відповідача обставинами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд
правовідносини сторін врегульовані договором оренди № 804/59027/02 від 01.03.2005 р., укладеним між позивачем та відповідачем, відповідно до п. 1.1 якого ДЗ “Вуглекомпозит» (орендар, відповідач у справі) приймає від ВАТ “Український графіт» (орендодавець, позивач у справі) в орендне користування приміщення цеху № 3 корпус № 5 інв. № 1011503а, що знаходиться на земельній ділянці площею 13000,2 мІ, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, 31а. Розмір щомісячної орендної плати з урахуванням ПДВ становить 1680,00 грн.
Строк дії Договору згідно з п. 1.2.Договору з 01.03.2005 р. по 01.02.2006 р.
На виконання вимог договору позивач передав в орендне користування вказане приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2005 р., підписаним обома сторонами (копія в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.1 Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату не пізніше 25 днів після отримання рахунку або платіжної вимоги.
У відповідності до приписів Договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок № 52174 від 30.12.2005 р. на оплату оренди за грудень 2005 р. на суму 1680,00 грн..
Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.
У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач не виконав своє грошове зобов'язання по оплаті орендних платежів за грудень 2005 р. за Договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач свої зобов'язання по Договору виконав неналежним чином, не оплативши орендні платежі за січень 2006 р. за Договором, документальних доказів погашення боргу суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1680,00 грн. основного боргу обґрунтована, що підтверджується матеріалами по справі, та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
За загальний період з 11.02.2006 р. по 02.06.2007 р. позивачем нараховано відповідачу 81,09 грн. 3% річних, а за період з лютого 2006 р. по квітень 2007 р. 197,06 грн. інфляційних втрат.
Судом у судовому засіданні розрахунок зазначених сум інфляційних втрат та 3% річних перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.ст. 231, 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та відповідно до п. 4 Договору за несвоєчасне виконання платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 02.06.2006 р. по 09.08.2006 р. нараховано відповідачу 53,93 грн. пені.
Судом розрахунок суми пені перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин судом до уваги не приймаються, оскільки сторонами за Договором не було обумовлено звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку наявності форс-мажорних обставин.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідачем взагалі не доведено того, що внаслідок зазначених ним форс-мажорних обставин він був не в змозі виконати своє грошове зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982; р/р 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24516317) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20; р/р 26008900301 в АБ “Металург», МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) 1680 (одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 53 (п'ятдесят три) грн. 93 коп. пені, 197 (сто дев'яносто сім) грн.. 06 коп. інфляційних втрат, 81 (вісімдесят одну) 09 коп. трьох відсотків річних, 80 (вісімдесят) грн. 58 коп. - витрат на сплату державного мита, 93 (дев'яносто три) грн. 22 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.12.2007 р..
Суддя Ю.О. Скиданова