12 червня 2024 року
м.Черкаси
Справа № 712/2899/23
Провадження № 22-ц/821/959/24
категорія: 305010900
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л.І.,
суддів: Карпенко О.В., Новікова О.М.,
секретаря - Мунтян К.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкасив апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у складі судді Пироженка С.А.,
27 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані у результаті ДТП в розмірі 37 984,80 грн.
Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування в сумі 3 974,20 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5 400 грн.
Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 600 грн.
Додаткове рішення мотивовано тим, що з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважав, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 6 000 грн є фактичними, а їх розмір обґрунтованими, та мають розумний розмір.
Враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та вважав за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог: з ОСОБА_2 - 5 400 грн, а з ПАТ «СК «УСГ» - 600 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , не погоджуючись із оскаржуваним додатковим рішенням, вважаючи його необгрунтованим та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року та винести нове рішення, яким в задоволенні відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ані відповідачу, ані представнику відповідача не була направлена заява про ухвалення додаткового рішення суду з додатками, що позбавило відповідача висловити свої зауваження та заперечення. Також судом не було досліджено та не надана оцінка таким діям представника позивача.
Вказує, що згідно договору про надання правничої допомоги від 14.03.2023 оплата проводиться 1 000 грн за кожне засідання, 1 500 грн за підготовку позову, 600 грн за годину на іншу правничу допомогу.
Натомість в детальному описі виконаних робіт вказано: консультація, підготовка позовної заяви та уточнення позовної заяви - 4 год судове представництво в засіданнях - 7 год.
Вважає не доведено, що позов підготовлений саме цим адвокатом, а тому 1 500 грн не мало б компенсуватися. Уточнена позовна заява складена та підписана адвокатом, але так як в договорі вказано, що така робота погодинна і оплачується 600 грн за годину роботи, але не виділено окремо скільки часу витратив адвокат саме на складання уточненої позовної заяви, тому в цій частині також не підлягає до задоволення.
Що стосується представництва в судових засіданнях, адвокатом зазначено 3 год, проте немає відомостей, що вони мають якось оплачуватись і не вказана кількість засідань, в яких був присутній адвокат, щоб можливо зробити розрахунок.
21 травня 2024 на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Топора І.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 без задоволення, а додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню в судовому порядку.
Частинами 1 - 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов таких висновків: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».
На підтвердження витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції представником позивача адвокатом Топором І.О. надані 25.03.2024 заява про ухвалення додаткового рішення, детальний опис виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 14.03.2023, додаткову угоду від 31.12.2023 до договору про надання правничої допомоги від 14.03.2023 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18 березня 2024 року на суму 4 500 грн.
Доказів одночасного направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками іншим учасникам справи матеріали справи не містять
Суд першої інстанці,ї розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін та вирішуючи питання розподілу судових витрат пов'язаних із наданням позивачу правової допомоги, не зверну уваги, що копія заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками у порушення вимог ст. 183 ЦПК України не була направлена іншим учасникам справи.
Отже, представником позивача в порушення вимог ст.183 ЦПК України до заяви про ухвалення додаткового рішення, не було додано доказів направлення її копії з додатками іншим учасникам справи, що позбавило відповідачів можливості спростовувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22).
Колегія суддів вважає, що знайшли своє підтвердження посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права та встановивши порушення установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення стороною позивача на адреси інших учасників справи (відповідачів) заяву про ухвалення додаткового рішення та додатків суд першої інстанцій дійшов помилкового висновкупро стягнення з відповідачів витрат за надану позивачу правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6 000 грн, не дотримавшись процесуального порядку вирішення такої заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про повернення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року - скасувати.
Заявупредставника ОСОБА_1 - адвоката Топора Ігоря Олександровича про ухвалення додаткового рішення повернути без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.
Головуючий Л.І. Василенко
Судді: О.В. Карпенко
О.М. Новіков