Житомирський апеляційний суд
Справа №935/2113/22 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 36 Доповідач Коломієць О. С.
10 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.
з участю секретаря
судового засідання Бузган А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №935/2113/22 за заявою Комунального підприємства «Коростишівський комунальник» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Василенко Р.О.
встановив:
У вересні 2022 року КП «Коростишівський комунальник» звернулося із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 2 049,10 грн. боргу за надані послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів, а також понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 13 липня 2020 року між КП «Коростишівський комунальник» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами за реєстраційним №5046, який в подальшому було пролонговано відповідно до ч. 2 п. 10 даного договору. Боржник в порушення взятих на себе зобов'язань зазначених в договорі, оплату за послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів не проводила, на неодноразово направлені вимоги не реагувала. За період із серпня 2020 року по 01 серпня 2022 року боржник має заборгованість за надані послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів в сумі 2 049,10 грн.
17 жовтня 2022 року Коростишівським районним судом Житомирської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів відповідно до ст. 161, 162, 168 ЦПК України, ст. 525, 526, 625 ЦК України, в сумі 2 049,10 грн., який згідно супровідного листа від 17.10.2022 року направлено на адресу ОСОБА_1 Роз'яснено боржнику, що відповідно ст. 170 ЦПК України вона має право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання судового наказу та копії доданих до нього документів подати заяву про його скасування.
31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала заперечення проти судового наказу та просила його скасувати.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2022 року залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 170, ч. 6 ст. 170 ЦПК України, оскільки до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Дану ухвалу направлено на адресу ОСОБА_1 згідно супровідного листа №935/2113/22/4650/22 07 листопада 2022 року.
25 липня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу, виданого Коростишівським районним судом Житомирської області від 17 жовтня 2022 року з клопотанням про поновлення строку для подання заяви.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2022 року повернуто боржнику без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України через несплату судового збору, роз'яснено заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування судового наказу, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
21 серпня 2023 року ОСОБА_1 повторно подала заяву про скасування судового наказу від 17.10.2022 року. Вказала, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у зв'язку з другою групою інвалідності.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України через неподання заяви про поновлення строку, надано термін десять днів з дня отримання вказаної ухвали для виправлення вказаних недоліків, яку боржник отримала 19.09.2023 року.
25 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового наказу.
Ухвалою від 11 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу відмовлено, а заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2022 року - повернуто заявнику.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу аргументує тим, що 31.10.2022 року вона, дізнавшись про наявність судового наказу від 17.10.2022 року, одразу звернулася до Коростишівського районного суду Житомирської області із заявою про його скасування. 02.11.2022 року судом першої інстанції прийнято ухвалу про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду через несплату судового збору. Вказує, що дану ухвалу вона не отримала, а тому була впевнена, що судовий наказ скасований.
З єдиного реєстру боржників скаржник дізналася, що відносно неї відкрите виконавче провадження №70586478.
Зазначає, що у зв'язку зі своєю необізнаністю у галузі права, вона звернулася до центру безоплатної правової допомоги з метою скасування судового наказу. Нею було передано призначеному адвокату копії документів, серед яких була і копія пенсійного посвідчення, в якому зазначено, що вона має інвалідність другої групи.
25 липня 2023 року скаржник звернулася до Коростишівського районного суду Житомирської області із заявою про скасування судового наказу по справі №935/2113/22, складеною адвокатом, призначеним центром безоплатної вторинної допомоги, яку ухвалою від 02 серпня 2023 року судом першої інстанції повернуто без розгляду через несплату судового збору.
21 серпня 2023 року ОСОБА_1 повторно змушена була звернутися до суду першої інстанції із заявою про скасування судового наказу по справі №935/2113/22, до якої додала клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, після чого ОСОБА_1 одразу звернулася до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. На підставі доручення від 06.11.2023 року №1075 призначений адвокат для складення апеляційної скарги.
Вказує, що при поверненні заяви у зв'язку з несплатою судового збору, судом першої інстанції не було враховано, що вона є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням, а відтак на підставі чинного законодавства звільнена від сплати судового збору. Про даний факт вона неодноразово повідомляла в суді та призначеному Центром надання безоплатної правової допомоги адвокату. Просила ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.10.2023 року скасувати.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Соломонюк І.В., доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Від представника КП «Коростишівський комунальник» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі. Проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2022 року Коростишівським районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів відповідно до ст. 161, 162, 168 ЦПК України, ст. 525, 526, 625 ЦК України, в сумі 2 049,10 грн., який згідно супровідного листа направлено на адресу боржника 17.10.2022 року. Роз'яснено боржнику, що відповідно ст. 170 ЦПК України вона має право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання судового наказу та копії доданих до нього документів подати заяву про його скасування (а.с.15). Однак у матеріалах справи відсутні докази про його отримання боржником.
31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала заперечення проти судового наказу та просила його скасувати (а.с.16).
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2022 року залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 170, ч. 6 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Вказану ухвалу направлено на адресу ОСОБА_1 згідно супровідного листа №935/2113/22/4650/22 07 листопада 2022 року (а.с.26). Однак скаржник в апеляційній скарзі вказала, що дану ухвалу не отримала і в матеріалах справи також відсутні докази на спростування даної обставини.
25 липня 2023 року ОСОБА_1 повторно подала заяву про скасування судового наказу, виданого Коростишівським районним судом Житомирської області від 17 жовтня 2022 року з клопотанням про поновлення строку для подання заяви.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2022 року повернуто боржнику без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України через несплату судового збору. Роз'яснено заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування судового наказу, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
21 серпня 2023 року ОСОБА_1 повторно подала заяву про скасування судового наказу від 17.10.2022 року. Вказала, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у зв'язку із наявністю у неї другої групи інвалідності.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України через неподання клопотання про поновлення пропущеного строку, надано термін десять днів з дня отримання вказаної ухвали для виправлення вказаних недоліків, яку боржник отримала 19.09.2023 року.
25 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового наказу.
Ухвалою від 11 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу відмовлено, а заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2022 року - повернуто заявнику.
Суд першої інстанції вважав причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу від 17.10.2022 року, зазначені ОСОБА_1 , неповажними.
Колегія апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
За змістом частини першої ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною другою ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
При цьому, ЦПК України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. За таких обставин, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Колегія апеляційного суду погоджується із доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу з поважних причин, оскільки вона вчасно звернулася за безоплатною правовою допомогою і надала підтверджуючі документи про звільнення від сплати судового збору, однак адвокатом вони надані не були, на підставі чого заяви про скасування судового наказу від 17.10.2022 року ухвалами від 02.11.2022 року та 02.08.2023 року повернуто скаржнику без розгляду. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 судового наказу від 17.10.2024 року, а також ухвали суду 02 листопада 2022 року. Таким чином, ОСОБА_1 належними чином доведено поважність пропуску звернення із заявою про скасування судового наказу від 17.10.2022 року.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на судовий захист.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізовуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, враховуючи, що доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення заявнику строку для подання заяви про скасування судового наказу через відсутність поважних причин його пропуску є помилковим.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до Коростишівського районного суду Житомирської області для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.
Головуючий Судді