Справа № 761/16611/24
Провадження № 3/761/4141/2024
24 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Дмитро Олександрович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
орган (посадова особа), який склав протокол: ДПС України;
стаття, за якою складено протокол: ч. 1 ст. 163-2 КУпАП;
особа, відносно якої складено протокол: ОСОБА_1 ;
РНОКПП: НОМЕР_1 ;
громадянство: Україна;
місце роботи: ТОВ "ВІЗА УКРАЇНА", керівник;
місце проживання: АДРЕСА_1 ;
місце вчинення порушення: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19-21;
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2024 № 245/31-00-04-03-03-14, головним державним інспектором ОСОБА_2 при проведенні камеральної перевірки ТОВ "ВІЗА УКРАЇНА", за результатами якої складено акт від 26.03.2024 №724/Ж5/31-00-04-03-03-14/37615537 та встановлено, що громадянка ОСОБА_1 - керівник ТОВ "ВІЗА УКРАЇНА" вчинила правопорушення, а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, у зв'язку з чим, порушила п.57.1 cт. 57 Податкового Кодексу України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення №245/31-00-04-03-03-14 від 26.04.2024 року та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), подання яких передбачено законами України, утворює склад адміністративного правопорушень, передбаченого за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вказаних вимог, а саме протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до матеріалів справи не надано доказів належного повідомлення особи щодо дати складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано доказів того, що особа ознайомлена з протоколом про адміністративне правопорушення.
Оскільки, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення від 26.04.2024 № 245/31-00-04-03-03-14, дійшов висновку про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, відносно якої він складений, належних доказів того, що гр. ОСОБА_1 відмовилась від підпису, до матеріалів справи не надано, як не надано доказів належного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце складання протоколу, не надано доказів того, що особа отримала другий примірник протоколу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ч. 1 ст. 163-2, 247, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Суддя: