Справа № 761/7171/24
Провадження №1-кп/761/2842/2024
іменем України
15 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024100100000741 від 14 лютого 2024 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Так, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання бойових припасів, в період часу з 10 лютого 2024 року по 11 лютого 2024 року, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи поблизу станції метро «Берестейська» на території ринку, діючи умисно, незаконно придбав 19 (дев'ятнадцять) патронів калібру 5,45x39, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї та є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45х39, які споряджені кулями типу «ПС» (із сталевим осердям), придатними до стрільби.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14 лютого 2024 року, приблизно 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 , усвідомлюючи заборону вільного обігу бойових припасів та караність за такі дії, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 з наступними змінами, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, не маючи відповідного дозволу на зберігання бойових припасів, проходячи за адресою: м. Київ, вул. Ружинська 5 , поблизу дитячого майданчику, був затриманий у порядку ст. 208 КПК України працівниками СЮП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та в ході проведення особистого обшуку з лівої внутрішньої кишені його куртки виявлено та вилучено 19 (дев'ятнадцять) патронів, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї та є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39, які споряджені кулями типу «ПС» (із сталевим осердям), придатними до стрільби, які ОСОБА_3 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 263 КК України, визнав частково та показав, що в лютому 2024 року біля станції метро «Нивки» на ринку купив 19 патронів, в якості сувенірів, та поклав їх до кишені своєї куртки. В подальшому, того ж дня, його зупинили оперативні співробітники органу внутрішніх справ та вилучили вказані патрони. Просив суд врахувати, що він не знав, що патрони були бойовими та придатними до стрільби, оскільки вони продавались на ринку з табличкою «сувеніри» та були у вільному доступі для всіх людей.
Часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 суд розцінює як спосіб захисту, бажання пом'якшити покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується дослідженими письмовими доказами, які долучені до матеріалів судового провадження, а саме:
протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14 лютого 2024 року з фототаблицями та DVD-диском до нього, згідно якого під час обшуку затриманої особи - ОСОБА_3 , в присутності понятих, у лівій внутрішній кишені куртки було виявлено та вилучено 19 предметів, ззовні схожих на набої калібру 5,45 м.м.;
Висновком експерта № СЕ-19/111-24/9831-БЛ від 15 лютого 2024 року, відповідно до якого надані на дослідження патрони, 19 (дев'ятнадцять) патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39, які споряджені кулями типу «ПС» (зі сталевим осердям). Патрони придатні до стрільби;
постановою про визнання речових доказів від 15 лютого 2024 року, відповідно до якої 19 (дев'ятнадцять) патронів калібру 5,45x39, з яких: 2 демонтованих патронів, 3 стріляних гільзи та 14 (чотирнадцять) патронів, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100100000741 від 14 лютого 2024 року;
Вказані письмові та речові докази у своїй сукупності цілком та беззаперечно підтверджують наявність в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Вони доводять той факт, що ОСОБА_3 придбав, носив та зберігав бойові припаси, а саме патрони, які придатні до стрільби, без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, суд дослідив, оцінив та проаналізував отримані і перевірені в судовому засіданні докази в рамках даного судового провадження та прийшов до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є доведеною поза розумним сумнівом. На думку суду по справі зібрано достатню кількість допустимих та належних доказів на підтвердження такої вини.
При цьому доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_3 інкримінованого йому складу кримінального правопорушення детально перевірено судом в перебігу судового слідства, проте, виходячи з викладеного вище, вони не знайшли свого підтвердження та цілком спростовані наведеними вище належними та допустимими доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, характер його діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, посередньо характеризується.
Обставин, які, відповідно до вимог ст.ст. 66-67 КК України, пом'якшували або обтяжували покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Водночас, судом встановлено, що після постановлення вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України, яким ОСОБА_3 було засуджено до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, до повного відбуття покарання у виді іспитового строку, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення, за яке він засуджується даним вироком.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наведені вище дані про особу обвинуваченого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 71 КК України.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України до повного відбуття покарання у виді іспитового строку, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_3 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обраховувати з моменту його затримання, а саме з 14 лютого 2024 року.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін.
Арешт майна у даному кримінальному провадженні не накладався.
В рамках даного кримінального провадження залучено експерта, яким проведено судову експертизу, вартість якої становить 1135 гривень 92 копійки, що суд визнає процесуальними витратами, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 лютого 2024 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 1135 гривень 92 копійки процесуальних витрат у кримінальному провадженні, пов'язаних з залученням судових експертів.
Речові докази: 19 (дев'ятнадцять) патронів калібру 5,45x39, з яких: 2 демонтованих патронів, 3 стріляних гільзи та 14 (чотирнадцять) патронів (передані на зберігання до камери схову Шевченківського УП ГУНП у м. Києві) - знищити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1