06.12.07
Справа №АС4/214-07.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді -Моїсеєнко В.М.
розглянувши справу
За позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства “Укрпродторг», м.Суми
до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми
третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у Сумській області
про визнання нечинним рішення від 29.11.2006р. № 0006082304/0/75404
Суддя Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
від позивача : Чучман В.В., Коровай Т.О.
від відповідача: Шаповал Л.О.
3-я особа Мачула А.А.
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Сорока Л.М.
Суть спору: позивач просить визнати нечинним рішення ДПІ в м.Суми №0006082304/0/75404 від 29.11.2006р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 23 710,20 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на обгрунтованість та правомірність оскаржуваного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача відповідача, 3-ї особи, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:
21.11.2006р. посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Суми була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в магазині ПВКП “Укрпродторг», розташованого за адресою: м.Суми, вул. Кощія. За результатами вищевказаної перевірки було складено акт перевірки №7218/234/82186248/181906692304 від 21.11.2006р. на підставі якого ДПІ в м. Суми було прийнято рішення №0006082304/0/75404 від 29.11.2006р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 23 710,20 грн.
Застосування фінансових санкцій здійснено відповідачем за порушення позивачем вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»№481/95-ВР від 19.12.1995р.
Зокрема, як зазначив відповідач в акті перевірки, позивач здійснив реалізацію алкогольних напоїв через електронний контрольно-касовий аппарат, що не був зазначений в ліцензії.
Як свідчать матеріали справи, 21.11.2006р. на підставі направлень на перевірку №№123678, 123679 від 21.11.2006р та у відповідності до п.1, п.2 ст.11, ч.7ст.11-1 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні»працівниками ДПА у Сумській області проведена перевірка господарської одиниці -магазину, розташованого в м.Суми по вул. Кощія, що належить ПВКП “Укрпродторг»з питань дотримання вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»та інших нормативно-правових актів, що регулюють готівковий обіг в Україні.
Позивач в адміністративному позові зазначає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі акту перевірки, яка проведена з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.15 Закону України №265/95 в редакції від 01.06.2000р. контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем в акті перевірки не зазначено чи є перевірка плановою чи позаплановою, але при цьому відповідач вважає, що перевірка була позаплановою.
Статтею 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509 “Про державну податкову службу в Україні»передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов»язкових платежів).
Тобто, стаття 11-1 Закону №509 хоча і містить частину 7 (позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках -за рішенням суду), однак не визначає підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок суб»єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Частиною 2 ст.16 Закону №265 встановлені особливості щодо проведення планових перевірок стосовно осіб, що використовують спрощену систему оподаткування (пункти 5-9 ст.9 Закону №265). Зокрема, така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у ч.2 ст.16 Закону, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій , розрахункові книжки бо книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.
Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб»єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом №265 та п.2.6 додатку 2 до наказу ДПА України від 11.10.05р. №441 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб»єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні»та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.
Щодо проведення позапланових перевірок суб»єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, то органи державної податкової служби України відповідно до Законів України №509, 265 наділені правом проведення таких перевірок. Але, слід зазначити, що на сьогодні відсутні визначені Законом підстави для проведення позапланових перевірок суб»єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій.
Відповідач не подав доказів ознайомлення з актом перевірки будь-кого з посадових осіб позивача, в акті перевірки відсутні відомості про ознайомлення посадових осіб позивача з обов'язками, правами та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів, відповідач не подав доказів відмови, якщо така була, посадових осіб позивача від підпису акту перевірки, зокрема, акту відмові від підпису.
Таким чином, не дотримання вимог чинного законодавства з боку відповідача при здійсненні перевірки є підставою вважати бездоказовим факт порушення вимог законодавства позивачем, оскільки неправомірна перевірка не є носієм доказу по даній справі.
Крім того, вказуючи на реалізацію товару без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідачем не зазначено конкретно зміст порушення, не зазначено період фінансово-господарської діяльності в межах якої здійснено порушення, відсутні посилання на первинні документи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а рішення ДПІ в м.Суми №0006082304/0/75404 від 29.11.2006р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 23 710,20 грн. підлягає визнанню нечинним.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодовуються з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м.Суми №0006082304/0/75404 від 29.11.2006р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 23 710,20 грн.
3. Відшкодувати з Державного бюджету України Приватному виробничо-комерційному підприємству “Укрпродторг» (м.Суми, вул.1-а Новопоселенська, буд.1, кв.23, код 32186248) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
5. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписано 07.12.2007р.