печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4366/23-ц
пр. 2-3084/24
02 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
справа №757/4366/23-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку провадження в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (визнаний судом недієздатним) в інтересах якого діє законний представник-опікун ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
до суду звернулась ОСОБА_1 із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 приходиться ОСОБА_4 матір'ю, в свою чергу, ОСОБА_4 приходиться матір'ю ОСОБА_5 (позивачу). Отже, позивачка зазначає, що ОСОБА_4 постійно проживала разом зі своєю матір'ю ( ОСОБА_3 ) по день її смерті у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_4 була єдиним спадкоємцем 1-ї черги спадкування після смерті матері, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (мати позивачки). Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,2 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., яка була у її приватній власності.В свою чергу, ОСОБА_4 (мати позивачки), як єдина спадкоємиця за законом після смерті своєї матері-не встигла за своє життя оформити спадкові права на спадщину, яка відкрилася після смерті її матері. Разом з тим, зазначає, що у вище вказаній квартирі ОСОБА_4 (мати позивачки) починаючи з 2013 року постійно проживала разом зі своєю матір'ю (бабусею позивачки) та залишалася проживати у спадковій квартирі до своєї смерті. На підставі викладеного, просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 та відкриття спадщини), а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ; визнати право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 08.02.2022 у справі за вказаним позовом відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Разом з позовною заявою представник позивача-1 подавав клопотання про виклик в якості свідків: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
21.04.2023 до суду від представника відповідача Київської міської ради у справі надійшов відзив, відповідно до якого, просить суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки матеріали справи не містять достатньої кількості доказів, які свідчили б про необхідність задоволення позовних вимог. Зокрема, виключно покази свідків та пояснення заявника не можуть бути належним доказом встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позивачем не надано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_4
21.04.2023 до суду від адвоката Романцової Т.В. в інтересах ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій відзив відповідача вважала необґрунтованим, зазначила, що відповідачем не надано доказів на спростування доказів, наданих позивачем.
Ухвалою суду від 01.06.2023 клопотання позивача про виклик свідків задоволено, постановлено викликати у судове засідання у якості свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 розповіла про обставини, відомі їй у даній справі, зокрема, підтвердила факт спільного проживання померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до смерті останньої ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою АДРЕСА_1 .
20.12.2023 судом зроблено запит до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, у якому суд просив надати відомості про відкриття спадкової справи за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , зазначивши місце її відкриття; копію спадкової справи, у разі наявності такої.
У відповідь на запит суду від дванадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи ОСОБА_4
23.04.2024 судом повторно зроблено запит до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, щодо відомості про відкриття спадкової справи за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
09.05.2024 до суду від завідувача Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. надійшла відповідь на запит суду від 23.04.2024, відповідно до якої, зазначено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 згідно паперових носіїв не заводилась.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримувала в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача та третя особа не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки інші учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності інших учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 приходиться ОСОБА_4 матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , виданим 13.01.1960.
Зміна прізвища з « ОСОБА_4» на ОСОБА_4 відбулася в результаті укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, про що в книзі реєстрації актів зроблено відповідний запис за №387, який було розірвано 23.01.1992 та видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
В свою чергу, ОСОБА_4 приходиться матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження 28.05.1992 зроблено відповідний запис за №1266 (батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_4 ).
Зміна прізвища з « ОСОБА_1» на ОСОБА_1 відбулася в результаті укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №210.
Отже, ОСОБА_3 приходиться матір'ю ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_1 .
За твердженням позивачки ОСОБА_4 постійно проживала разом зі своєю матір'ю ( ОСОБА_3 ) по день її смерті у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_4 була єдиним спадкоємцем 1-ї черги спадкування після смерті матері, ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (мати ОСОБА_1 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.06.2019.
Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 44,2 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., яка була у її приватній власності.
19.05.1995 Відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району було видано Свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної власності гр. ОСОБА_14 та гр. ОСОБА_3 в рівних долях.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.10.2013 ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності (розмір частки 1/2 ) квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_14 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) спадкоємцем є його дружина ОСОБА_3 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: ? частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 19.05. 1995, згідно з розпорядженням (наказом) від 19.05.1995 за №1095, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 29.05.1995 за №1829.
Щодо позовних вимог про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спірні квартири.
Ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1296 ЦК України передбачено право спадкоємця, який прийняв спадщину, одержати свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, прийняття спадщини спадкоємцем, є обов'язковою умовою здійснення права на спадщину як за законом і за заповітом, так і права на обов'язкову частку у спадщині. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2020 по справі № 556/734/13-ц.
Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» той із спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.
Судовим розглядом встановлено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 згідно паперових носіїв не заводилась.
За наведених обставин, ОСОБА_4 (мати позивача), єдиний спадкоємець за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 .
В свою чергу, ОСОБА_4 (мати Позивача), не встигла за своє життя оформити спадкові права на спадщину, яка відкрилася після смерті її матері.
Отже, визначальним для вирішення даного спору є встановлення факту прийняття померлою ОСОБА_4 за життя спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Виходячи з таких доказів у справі як, акт про фактичне постійне проживання осіб за адресою: АДРЕСА_1 , засвідчений сусідами, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Зокрема, допитаною ОСОБА_6 у якості свідка, яка підтвердила факт постійного проживання померлих. Суд дійшов висновку, що ці докази узгоджуються між собою та іншими доказами у справі.
В ході судового розгляду встановлено, що у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_3 (бабусі Позивача) постійно проживала ОСОБА_4 (мати позивача), яка фактично прийняла спадщину на цю квартиру.
У свою чергу, після смерті ОСОБА_4 (матері Позивача), померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою було відкрито та зареєстровано спадкову справу за №64580832, вчасно впродовж 6-ти місяців після смерті ОСОБА_4 .
Таким чином, позивачами не пропущено строк прийняття спадщини після смерті матері, яка прийняла, але не встигла оформити спадкові права на спірну квартиру, тому всі спадкові права на спірну квартиру переходять до її доньки ОСОБА_1 (позивачу) та сина ОСОБА_2 (визнаний судом недієздатним).
Якщо ж спадкоємець, що мав право на обов'язкову частку, прийняв спадщину і після цього помер, то його спадкоємці успадковують майно, до якого ввійшла прийнята обов'язкова частка. У такому випадку буде мати місце не перехід права на обов'язкову частку до спадкоємців, а прийняття спадщини у загальному порядку.
Відповідно, правонаступники ОСОБА_4 , її діти як спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (визнаний судом недієздатним) за законом, мають право на спадщину після смерті останньої за правилом спадкової трансмісії (стаття 1276 ЦК України).
Суд оцінює критично доводи відповідача викладені у відзиві, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Докази мають бути належними та допустимими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідач не наводить жодних аргументованих підстав та не подає до суду жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували позицію сторони позивача.
Позиція відповідача свідчить про те, що наданий адвокатом акт про фактичне постійне проживання, як доказ не може бути належним та допустимим, адже складений акт у 2023 році, тоді як ОСОБА_3 померла ще у грудні 2014 року, тому саме період проживання та докази постійного проживання мають підтверджувати вказаний факт до грудня 2014 року.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно паспортних даних осіб, які посвідчували акт про фактичне постійне проживання: ОСОБА_15 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 - починаючи з 1988 року; ОСОБА_7 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 - починаючи з 1978 року.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не подано до суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_4 ..
Проте, суд зазначає, що дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.
Крім того, як зазначено вище, після смерті ОСОБА_4 (матері позивача), померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , дванадцятою київською державною нотаріальною конторою було відкрито та зареєстровано спадкову справу за №64580832, вчасно впродовж 6-ти місяців після смерті ОСОБА_4 (матері Позивача).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7, ст.ст.15, 16, 321, 1216, 1217, 1218, 1258, 1270, 1276, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 15, 174-177, 315, 316 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (визнаний судом недієздатним) в інтересах якого діє законний представник-опікун ОСОБА_1 до Київської міської ради,третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 та відкриття спадщини), а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Визнати право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_6 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 );
позивач: ОСОБА_2 (визнаний судом недієздатним) ( ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП: НОМЕР_7 ) в інтересах якого діє законний представник- опікун ОСОБА_1
відповідач: Київська Міська Рада (ЄДРПОУ: 22883141 адреса місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд.36)
третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 02883185 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9
Суддя Р.В. Новак