Справа №:755/8820/24
Провадження №: 1-кс/755/2073/24
"07" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040002177 від 16.06.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
07 червня 2024 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у невстановлену дату та час, знаходячись у невстановленому місці, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_4 придбав прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю - фенілнітропен у невстановленій кількості, однак не менше ніж 129,194 г та помістив за адресою свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим почав його незаконно зберігати з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів.
05.06.2024 року в ході проведення обшуку в період часу з 19 год. 39 хв. по 21 год. 46 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено три ZIP-пакет (з яких здійснено відбір) з кристалічною речовиною жовтого кольору збиту в грудки, яка в своєму складі міститься прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю - фенілнітропен, який ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав за адресою проживання з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів. Маса відібраної в ході обшуку прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю - фенілнітропен становить 129,194 г.
Фенілнітропен, згідно зі Списком № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» «Таблиці ІІ», «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, є прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю з метою збуту, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.
06.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій, протоколом обшуку, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, речовими доказами, висновками експертів, протоколами допитів свідків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором, не доведені належними та допустимими доказами, також просили врахувати те, що у підозрюваний раніше не судимий, неофіційно працює у службі таксі, має постійне місце проживання та має на утриманні батька, який потребує догляду через стан здоров'я, на підтвердження чого надали суду копії відповідних довідок, а тому просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім того, захисник заявив клопотання про допит у якості свідка батька підозрюваного - ОСОБА_7 з метою характеристики особи підозрюваного.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 суду показав, що його син ОСОБА_4 дійсно останнім часом працює в службі таксі, постійно проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , крім того він може охарактеризувати сина як доброзичливого, чуйного та м'якого за характером.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Між тим, у судовому засіданні суду не було надано достатніх доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення, однак, як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано відносно ОСОБА_4 .
Крім цього, в судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що постійно проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із батьком.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження).
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом строком на 60 днів, тобто до 04 серпня 2024 року, включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- цілодобово не залишати місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Підозрюваного ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: