Справа № 456/2458/24
Провадження № 1-кс/456/669/2024
слідчого судді
12 червня 2024 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 04.04.2024 за №12024141130000391, -
встановив:
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що в Стрийське РУП ГУНП у Львівській області із заявою звернувся ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 , шляхом обману 05.01.2022 набув право власності за допомогою Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу на його земельну ділянку кадастровий номер 4624580800:01:019:0514, завдавши йому значної шкоди.
У ході досудового розслідування встановлено, що 18 грудня 2012 року ОСОБА_5 купив у ОСОБА_8 , який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,3 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:01:019:0514, призначену для ведення особистого селянського господарства, без зміни її цільового призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_10 від 18.12.2012 року за реєстровим № 1317.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що вона дійсно наприкінці 2022 року давала доручення ОСОБА_8 для продажу земельної ділянки 4624580800:01:019:0514. Разом із дорученням вона надала йому 2 акти на цю земельну ділянку. З того часу ОСОБА_9 жодного разу ОСОБА_8 не бачила, жодних коштів від нього не отримувала. Пізніше від знайомих дізналась, що ОСОБА_8 начебто комусь продав цю земельну ділянку.
В подальшому 05.01.2022 ОСОБА_6 за допомогою Приватного нотаріуса ОСОБА_7 набув право власності на підставі договору купівлі-продажу на земельну ділянку кадастровий номер 4624580800:01:019:0514, придбавши її у ОСОБА_9 . Після купівлі ОСОБА_11 зареєстрував дану земельну ділянку в Державному реєстрі речови прав на нерухоме майно.
10.05.2024 слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської обласі виніс ухвалу про накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим № 4624580800:01:019:0514, проте Державний реєстратор Виконавчого комітет Стрийської міської ради прав на нерухоме майно винесла рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки по земельній ділянці із кадастровим № 4624580800:01:019:0514 здійснюється поділ.
Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 4624580800:01:019:0514, площею 0,3000 га 22.12.2023 року поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4624580800:01:018:0018 (площа 0,15га) та 4624580800:01:018:0017 (площа 0,15га). Поділ здійснено на підставі заяви ОСОБА_6 та Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельне ділянки., розробленої ФОП ОСОБА_12 .
Постановою слідчого від 08.06.2024 вказані земельні ділянки із кадастровими № 4624580800:01:018:0018 (площа 0,15га) та 4624580800:01:018:0017 (площа 0,15га) визнано речовими доказами.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2022, посвідченого Приватним нотаріусом ОСОБА_7 та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна єдиним власником земельної ділянки площею 0,3 га, кадастровий номер 4624580800:01:019:0514 є ОСОБА_6 .
Беручи до уваги викладене, наведені норми закону та враховуючи те, що об'єктом кримінально протиправних дій є саме земельні ділянки із кадастровими № 4624580800:01:018:0018 (площа 0,15га) та 4624580800:01:018:0017 (площа 0,15га) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_6 , сторона обвинувачення вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою його збереження та запобігання можливості відчуження.
Слідчий та прокурор не прибули у судове засідання, однак прокурор подала клопотання про розгляд справи без їх участі, що не суперечить вимогам КПК України щодо розгляду цього клопотання.
Володілець майна в судове засідання не з'явився.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до вимог частини 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Вивчивши аргументи, викладені в клопотанні та додані до нього матеріали, суд доходить такого висновку.
Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 190 КК України, внесені до ЄРДР 04.04.2024 (а.к.3) на підставі заяви ОСОБА_5 від 15.03.2024 (а.к.4-5).
Згідно рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 23.05.2024, відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки по земельній ділянці із кадастровим № 4624580800:01:019:0514 здійснюється поділ (а.к. 6).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2012 ОСОБА_5 купив у ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,3 га, кадастровий номер 4624580800:01:019:0514, призначену для ведення особистого селянського господарства, без зміни її цільового призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , урочище «Припір» (а.к. 11-12).
Згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 4624580800:01:019:0514, площею 0,3000 га 22.12.2023 року поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4624580800:01:018:0018 (площа 0,15га) та 4624580800:01:018:0017 (площа 0,15га) (а.к.15).
Постановою слідчого від 08.06.2024 вказані земельні ділянки визнано речовим доказом в кримінальному провадженні (а.к.16).
Вирішуючи питання підставності накладення арешту на майно суд зважає на вимоги статей 98 та 170 КПК України, які визначають поняття доказів, встановлюють підстави та порядок накладення арешту на майно.
З системного аналізу даних норм КПК України випливає, що арешт може бути накладено виключно на майно, щодо якого особа наділена правом на відчуження, розпорядження та/або користування.
Суд враховує, що стороною кримінального провадження належним чином обґрунтована правова підстава для арешту майна, дане майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, матеріали клопотання свідчать про наявну обґрунтовану підозру у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Клопотання про арешт майна подано у визначений КПК України строк.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що арешт зазначеного в клопотанні майна є необхідним для досягнення його завдання та мети застосування, а саме: збереження цього майна та запобігання можливості його відчуження, а також беручи до уваги те, що це майно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом, тому суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись статями 98, 170, 172, 173, 372 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами 4624580800:01:018:0018 (площа 0,15га) та 4624580800:01:018:0017 (площа 0,15га) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_6 , з метою збереження речового доказу.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню визначеною статтею 175 КПК України стороною кримінального провадження.
Копію ухвали негайно надіслати слідчому та особі, щодо майна якої вирішено питання про арешт.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1