12.06.2024
Провадження № 1-кп/337/106/2024
ЄУН 337/3836/23
12 червня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 11.06.2009 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.213 КК України до громадських робіт на строком 100 годин;
- 12.10.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.187, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.69, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 16.02.2016 року з Вільнянської ВК Запорізької області №20 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 03.10.2017 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, 75, 76 КК України, до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік. Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 31.07.2018 року вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2017 року, скасовано в частині призначеного покарання і призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строком 3 місяці. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 року звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді арешту строком 3 місяці, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,
19.06.2023 року, приблизно о 18-00 годин, ОСОБА_6 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , діючи повторно, з умислом на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4 , а саме: жіночу сумку «Fashion», вартістю 360 гривень 80 копійок, в якій знаходилися: мобільний телефон «Lenovo S 820», вартістю 1533 гривні 33 копійки, із сім-картою оператора «Лайфсел», вартістю 100 гривень, сім-картою оператора «Київстар», вартістю 150 гривень та картою пам'яті «Kingston» на 32 Гб, вартістю 179 гривень; мобільний телефон «Honor DUA-L22», вартістю 843 гривні 15 копійок, із сім-картою оператора «Лайфсел», вартістю 100 гривень, та картою пам'яті «Ultra» на 64 Гб, вартістю 167 гривень; мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy А5» модель SM - А 510 FZWDSEK, вартістю 758 гривень, із сім-картою оператора «Лайфсел», вартістю 100 гривень, сім-картою оператора «ВФ Україна», вартістю 100 гривень; акриловий зубний протез, вартістю 3 тис. 955 гривень; жіночий гаманець, вартістю 100 гривень, із грошовими коштами у сумі 150 гривень та 2 банківськими картками АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_4 , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_8 .
19.06.2023 року приблизно о 18-00 годин ОСОБА_6 після таємного, викрадення з квартири АДРЕСА_2 , майна потерпілої ОСОБА_4 , виявив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , який знаходився у сумці. Маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , діючи умисно, незаконно заволодів, привласнивши, з викраденої сумки потерпілої, паспортом громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 15.02.2000 Хортицьким РВ ЗМУ УМВС України з Запорізькій області на ім'я ОСОБА_4 та заховав його до своєї чоловічої сумки, яку зберігав при собі, маючи при цьому реальну можливість вільно розпоряджатись викраденим.
19.06.2023 року, приблизно о 18-00 годин, ОСОБА_6 після таємного викрадення з квартири АДРЕСА_2 сумки з майном потерпілої ОСОБА_4 , виявив банківські картки останньої, а саме: картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , які знаходилися у гаманці потерпілої.
Усвідомлюючи, що банківські картки та наявні на них кошти є чужою власністю, маючи умисел, спрямований на заволодіння та привласнення офіційного документу та подальшого зняття з них грошових коштів, тобто з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_6 незаконно привласнив банківські картки.
Після цього, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4 , діючи повторно, з умислом на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передав особі, яка не була обізнана щодо протиправного умислу ОСОБА_6 , раніше викрадені банківські картки на ім'я ОСОБА_4 , чим залучив особу до своєї протиправної діяльності та запропонував придбати продукти харчування у магазині, розрахувавшись грошима, які знаходяться на даних банківських картках, отримавши згоду особи.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 разом із особою, яка не була обізнана щодо протиправного умислу, 19.06.2023 року, в період часу з 20 години 45 хвилини по 21 годину 38 хвилину, знаходячись в магазинах Хортицького району м. Запоріжжя, скоїли крадіжку грошових коштів з банківських карток потерпілої ОСОБА_4 , здійснюючи покупки товарів для власних потреб. Так, в магазині «Мастеркофе», за адресою м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд.9-Б, ОСОБА_6 разом з особою, яка не була обізнана щодо протиправного умислу, шляхом проведення транзакції безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій, розрахувалися через термінал магазину за куплений товар на суму 180 гривень 00 копійок, а з використанням банківської картки АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_2 , яка належить потерпілій, розрахувалася за куплений товар на суму 177 гривень 00 копійок. Знаходячись в магазині ТОВ «АТБ-Маркет», за адресою м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, буд. 18, аналогічним способом, за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_2 , яка належить потерпілій, розрахувалися через термінал магазину за куплений товар на суму 110 гривень 20 копійок, за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій, розрахувалася через термінал магазину за куплений товар ще на суму 150 гривень 50 копійок. Знаходячись у магазині ТОВ «Сільпо-Фуд», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, буд. 30-а, аналогічним способом, за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_2 , яка належить потерпілій, розрахувалися за товар на суму 746 гривень 40 копійок, а всього ОСОБА_6 заволодів грошима з банківських карток потерпілої ОСОБА_4 на суму 1364 гривень 10 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень повністю визнав, та пояснив суду, що влітку 2023 року приблизно о 18-00 годині він з дружиною прийшов до кафе яке знаходиться по бул. Будівельників у м. Запоріжжі, там протікала стеля. Він піднявся до квартири, яка розташована над кафе, двері відкрила потерпіла яку він повідомив про залиття кафе і попросив перекрити воду. Повернувшись до кафе він побачив, що вода продовжує литися зі стелі. Повторно піднявся до квартири і повідомив, що вода продовжує текти. Також у квартирі на підлозі побачив телефон і сумку, підняв їх, телефон поклав до сумки, там побачив паспорт у якому були банківські картки. З сумкою вийшов із квартири до двору будинку і викинув її. Перед цим з сумки забрав три телефони, паспорт, банківські картки. Паспорт поклав до своєї кишені, де він знаходився до того, як на наступний день віддав працівникам поліції. Банківськими картками скористався в магазині придбав їжу, потім карточки поламав та викинув. Цивільній дружині сказав, що картки належать його матері. Разом прийшли до зупинкового комплексу по вул. Маршала Судця, де придбали кофе і продукти. Потім пішли в магазин «АТБ» по вул. Хортицьке шосе де придбали продукти харчування, і далі пішли до магазина «Сільпо» по вул. Хортицьке шосе де придбали піцу, м'ясо, продукти харчування. Сумка потерпілої була світлого кольору, телефони були « ОСОБА_9 », «Леново» і «Хонор». Також пояснив, що в нього були проблеми з працевлаштуванням, не було грошей, і грошові кошти потерпілої витратив виключно на продукти харчування. У скоєному розкаюється, визнає фактичні обставини які викладені у обвинувальному акті, попросив вибачення у потерпілої.
Обвинувачений ОСОБА_6 також пояснив, що потерпілій частково відшкодував шкоду, і повернуто було сумку, гаманець, стартовий пакет, гроші в сумі 2000 грн.
Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди визнає.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить його суворо не карати, не позбавляти його волі.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що її квартира знаходиться над кафе, 19.06.2023 року у неї зламався кран на кухні, вона перекрила воду, однак кран пропускав воду яка текла на підлогу, а потім у кафе. В цей день обвинувачений прийшов до неї до квартири і повідомив про протікання. Вона йому сказала, що вода перекрита і завтра кран буде замінено. Через деякий час обвинувачений знову прийшов і запропонував допомогу, ходив по квартирі і перевіряв крани. Потім з кухні обвинувачений, коли вона займалась краном, взяв сумку і пішов. Після його виходу потерпіла виявила зникнення телефонів, банківських карток. Також пояснила, що зникла сумка бежевого кольору, телефони «Самсунг», «Леново», «Хонор», окуляри, довідка переселенця, гаманець з 150 грн., косметика, паспорт, три картки «Приватбанку» одна картка «Ідеабанк», зубний протез. Потерпілій було повернуто три телефони, паспорт, довідку, код, та обвинувачений компенсував стартовий пакет «Лайфсел», сумку, гаманець, повернув 2000 грн. Потерпіла підтримала цивільний позов. У судових дебатах, враховуючи те, що обвинувачений повністю не відшкодував матеріальну шкоду, просить суворо покарати обвинуваченого.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінивши надані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена і наданих доказів достатньо для визнання його винуватим.
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2017 року було визнано винуватим за ч.2 ст.185 КК України, і призначене покарання у вигляді до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, з іспитовим строком в 1 рік. Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 31.07.2018 року вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2017 року, скасовано в частині призначеного покарання і призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строком 3 місяці. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 року звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді арешту строком 3 місяці, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 90 КК України, судимість за вироком Апеляційного суду Запорізької області від 31.07.2018 року вважається погашеною.
Однак відповідно до ч. 5 ст. 90 КК України, судимість за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2010 року, за яким ОСОБА_6 визнано винуватим за ч.2 ст.187, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, і який звільнився з місць відбування покарання 16.02.2016 року, вважається не погашеною.
Відповідно дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, за ч. 1 ст. 357 КК України як викрадення, привласнення, офіційний документів, вчинене з корисливих мотивів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом визнається щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Суд зазначає, що відповідно до змісту ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання не повинно мати на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , який має не погашену судимість за корисливі злочини, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, повне визнання своєї провини, часткове відшкодування спричиненої шкоди, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винуватого, який офіційно не працевлаштований, має місце проживання, не одружений, не перебуває під наглядом лікаря психіатра та лікаря нарколога, враховує витрачення обвинуваченим грошових коштів потерпілої виключно на продукти харчування, а також враховує позицію потерпілої, яка вказуючи на можливість призначення суворого покарання, не наполягала на позбавлення обвинуваченого волі.
Суд наділений дискреційними повноваженнями обирати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 негативних характеристик не має, наявні обставини, які пом'якшують кримінальну відповідальність суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій статей за якими він обвинувачується, у виді позбавлення і обмеження волі, однак не на максимальний строк, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведених обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його критичне ставлення до скоєного, що вказує на усвідомлення протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення, дозволяє суду зробити висновок, що обвинувачений наразі загрози для суспільства не становить, є суспільно корисним, можливо прогнозувати, що в майбутньому його поведінка не буде спрямована на порушення існуючих у суспільстві норм та правил.
Встановлені обставині і відомості, на думку суду, суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки скоєного та дають підстави при призначенні покарання обвинуваченому для застосування ст. 75,76 КК України, оскільки забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченими умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства.
Що стосується розкаяння обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд, враховує його поведінку як під час проведення досудового слідства, так і під час судового слухання справи, який у тому числі надавав правдиві пояснення з приводу скоєного, і переконав суд у своєму щирому розкаянні, причому, щире каяття, як одна із обставин, яка пом'якшує кримінальну відповідальність, враховується при призначенні виду та міри покарання.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (постанова ККС ВС від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к).
Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій, та осуд своєї поведінки, прийняв заходи для відшкодування матеріальної шкоди, вибачився перед потерпілою.
Суд вважає, що, враховуючи поведінку обвинуваченого під час слухання кримінального провадження, яка слугує як доказ того, що обвинувачений щиро розкаявся, усвідомив в повному обсязі всю протиправність своїх дій, що дає змогу суду застосувати при призначенні покарання у відношенні обвинуваченого положення ст. 75, 76 КК України, про що у судових дебатах також зазначив прокурор.
Що стосується цивільного позову.
Представником потерпілої ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 в інтересах потерпілої було подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 , у якому просить суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 9959,88 грн. В обґрунтування цивільного позову, окрім іншого, зазначено, що ОСОБА_6 заволодів майном потерпілої на суму 8596,28 грн. з яких повернуто майна на суму 3234,48 грн., а також з банківських карток заволодів грошовими коштами на суму 1363,6 грн.
Суд, дослідивши матеріали, які стосуються заявленого цивільного позову, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_6 спричинена матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму в 9960,38 грн.(відповідно до обвинувального акту). Потерпілій ОСОБА_4 було відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_6 грошовими коштами і майном(сумка, гаманець, грошові кошти 2855 грн.) матеріальної шкоди на загальну суму 3315,8 грн., що також підтверджено потерпілою ОСОБА_4 у судовому засіданні, і наданими суду платіжними документами. Також потерпілій ОСОБА_4 було повернуто органом поліції майна на суму 3234,48 грн., що включає три телефони(«Lenovo S 820», «Honor DUA-L22», «SAMSUNG Galaxy А5») і стартовий пакет(Лайфсел). Таким чином не відшкодованою залишилась сума в розмірі 3410,1 грн., яка визнається обвинуваченим ОСОБА_6 , і з якою згодна потерпіла ОСОБА_4 ..
Відповідно цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню на суму 3410 грн. 10 коп.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід наразі відсутній, так як дія запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, сплинула.
Процесуальних витрат в провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 357 КК України, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 3(три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили - не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) грошові кошти в сумі 3410(три тисячі чотириста десять грн. 10 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В іншій частині цивільного позову - відмовити.
Речові докази: мобільні телефони «Lenovo S 820», «Honor DUA-L22», «SAMSUNG Galaxy А5», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_4 , довідка на ім'я ОСОБА_8 , коробка із-під мобільного телефона «SAMSUNG Galaxy А5» які знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_4 (постанови від 21.06.2023 року, розписки від 21.06.2023 року, 23.06.2023 року, 26.06.2023 року) - залишити ОСОБА_4 за належністю.
Речові докази: квитанція за оплату за протез, оригінал товарного чеку на оплату карти пам'яті(32 ГБ.), оригінал упаковки з-під карти пам'яті(64 ГБ.), виписки по банківським рахункам відділення «Приват Банк», диск ДВД-Р з відеозаписом(магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_4 ), диск ДВД-Р з відеозаписом(магазин «Сільпо» по АДРЕСА_5 ) два диски СД-Р з інформацією (рух по банківським карткам «Приват Банк»), які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12023082070000725 (постанови від 26.06.2023 року, 29.06.2023 року, 13.07.2023 року) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя: