Справа №403/234/24 провадження № 3/403/161/24
12 червня 2024 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого дояром
в агрофірмі «Сагайдацька», громадянина України (паспорт громадянина України
№ НОМЕР_1 , виданий 15 лютого 2024 року
органом 3519)
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
23 квітня 2024 року близько 23 год. 00 хв. гр-н ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою на адресу своєї співмешканки гр-нки ОСОБА_2 , яка проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому умисно шарпав її за верхній одяг, завдавав фізичного болю, але не спричинив тілесних ушкоджень, чим спричинив фізичне та психологічне насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик до суду на вказану в протоколі адресу його місця проживання (а.с.21), яку отримав особисто (а.с.23), тобто був належним чином повідомленим про розгляд Устинівським районним судом стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, що підтверджується отриманням ним особисто повістки про виклик до суду, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку За змістом ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). З огляду на викладені правові норми, вчинені гр-ном ОСОБА_1 дії у виді шарпання за верхній одяг та спричинення фізичного болю жінці, з якої він проживаю однією сім'єю без реєстрації шлюбу - гр-нці ОСОБА_2 , містять ознаки фізичного насильства, що не спричинили тілесних ушкоджень, але внаслідок яких могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої. Вина гр-на ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення (серія ВАД №018315 від 24 квітня 2024 року); протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 квітня 2024 року; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та гр-на ОСОБА_1 .. На підставі викладеного, приходжу до висновку, що гр-н ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство (дії фізичного характеру), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , як жінки, з якою він проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Разом з тим, суд не вбачає наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак вчинення ним психологічного насильства стосовно гр-нки ОСОБА_2 з огляду на наступне. Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №018315 від 24 квітня 2024 року, гр-н ОСОБА_1 , крім вчинення фізичного насильства стосовно своєї співмешканки, також виражався в її адресу нецензурною лайкою, чим спричинив психологічне насильство. Відповідно до положень п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Відомостей про спричинення внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 шкоди психічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_2 та якої саме протокол не містить. З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення письмового пояснення гр-нки ОСОБА_2 , відібраного капітаном поліції ОСОБА_3 23 квітня 2024 року, вбачається повідомлення нею обставин сварки із гр-ном ОСОБА_1 , в ході якої він ображав її нецензурними словами. Жодних тверджень гр-нки ОСОБА_2 з приводу виникнення в неї внаслідок таких дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості, зазначене пояснення не містить. З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення за однією з ознак його об'єктивної сторони - психологічного насильства , оскільки сам лише факт висловлювання ним, зокрема нецензурною лайкою, на адресу гр-нки ОСОБА_2 , як жінки, з якою він проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не може свідчити про вчинення стосовно неї психологічного насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі. Відповідно до ст.23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Згідно з ч.1 ст.34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність гр-на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, судом не встановлено. Обтяжуючих відповідальність гр-на ОСОБА_1 обставин, передбачених ст.35 КУпАП, суддею не встановлено з огляду на відсутність доданих до протоколу належних доказів на підтвердження вчинення ним даного правопорушення в стані сп'яніння. На підставі викладеного, з урахуванням характеру вчиненого гр-ном ОСОБА_1 правопорушення та санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, вважаю за необхідне і достатнє застосувати до гр-на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в мінімальному розмірі. У відповідності до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 605 грн. 60 коп.. На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.251, 268, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп., реквізити для сплати:
отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг с-ще Устин./21081100;
код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230;
банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
код банку (МФО): 899998;
рахунок: UA238999980313010106000011555 (адміністративні штрафи та інші санкції);
код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок):
стягувач: Державна судова адміністрація України;
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО) : 899998;
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити гр-ну ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений ч.1 ст.173-2 КУпАП (340 грн. 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого ч.1 ст.307 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова