Справа №403/235/24 провадження № 3/403/162/24
12 червня 2024 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце
проживання:
АДРЕСА_1 , місце реєстрації:
АДРЕСА_2 , громадянина України,безробітного
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №018328, складеного 09 квітня 2024 року інспектором з РПП СПД №1 (смт.Устинівка) ВП №1 (м.Долинська) КРУП(скорочення, як вони викладені в протоколі) ст. л-нт поліції ОСОБА_2 з доданими до нього матеріалами, 09 квітня 2024 року о 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_1 умисно штовхнув свою дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом з ним, чим винив домашнє насильство фізичного характеру, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик до суду на вказану в протоколі адресу його місця проживання (а.с.). Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених в протоколі, не визнав, зазначивши про те, що лише легенько відштовхнув свою дочку ОСОБА_3 , коли вона намагалась забрати в нього телефон. При цьому внаслідок таких дій вона не падала та ушкоджень не отримувала.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону). Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №018328 від 09 квітня 2024 року, гр-н ОСОБА_1 умисно штовхнув свою дочку ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру.
Відомостей про спричинення внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 шкоди фізичному здоров'ю його дочки та якої саме протокол не містить.
Отже, суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі серії ВАД №018328 від 09 квітня 2024 року, не містить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони даного складу правопорушення у виді протиправного наслідку: завданої шкоди фізичному здоров'ю потерпілого або можливості її заподіяння.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення письмового пояснення гр-нки ОСОБА_4 , відібраного старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 09 квітня 2024 року, вбачається повідомлення про сварку між нею та її співмешканцем ОСОБА_1 , під час якої він відштовхнув старшу дочку ОСОБА_3 , внаслідок чого вона впала та отримала рубець на голові. Одночасно в цьому ж поясненні зазначено про відсутність тілесних ушкоджень та потреби в медичній допомозі.
Суд не бере до уваги дане пояснення як належний та допустимий доказ на підтвердження заподіяння шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_3 з огляду на наступне.
Відповідно до медичних визначень, рубцем є кінцевий етап загоєння глибоких дефектів шкіри, які спричинила дія фізичних (порізи, розриви), хімічних (опіки їдкими речовинами), біологічних (висип, що заподіяли різні мікроорганізми) чинників, що обумовлюють розвиток сполучної (рубцевої) тканини на місці дефекту.
Тобто рубцювання рани не є одномоментним, а являє собою процес загоєння дефекту тканини шкіри (рани) та проходить декілька стадій, які можуть тривати від 6 до 12-18 місяців.
Таким чином, наведені медичні характеристики виключають будь-яку можливість виникнення у ОСОБА_3 рубця відразу після падіння 09 квітня 2024 року, що, з урахуванням відсутності заподіяних їй тілесних ушкоджень (обставина, наведена у поясненнях її матері), свідчить про недоведеність старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 обставини заподіяної шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_3 ..
Крім того, за змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Натомість адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).
Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідним є встановлення саме умислу на вчинення нею будь-яких дій фізичного характеру, внаслідок яких була заподіяна чи могла бути заподіяна шкода фізичному здоров'ю потерпілого, а не іншої форми вини у виді необережності.
Натомість протоколом серії ВАД №018328 від 09 квітня 2024 року та доданими до нього матеріалами не доведена обставина усвідомлення гр-ном ОСОБА_1 шкідливих наслідків своєї дії, яка полягала у відштовхуванні дочки ОСОБА_4 , та його бажання або свідоме допущення настання наслідку такої у виді заподіяння їй тілесного ушкодження, що підтверджується і змістом заяви гр-на ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року.
Доданий до протоколу рапорт старшого лейтенанта поліції Слюсаренко О. не береться судом до уваги, як належний доказ на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначений документ є лише констатацією поліцейським певних обставин, які, на його думку, дають підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак такий рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17).
Додана до протоколу заява ОСОБА_1 від 10 квітня 2024 року, адресована на ім'я голови Долинського районного суду Кіровоградської області Степанова С. щодо розгляду справи за його відсутності та визнання вини у скоєному не береться судом до уваги при розгляді справи з огляду на наявність у суду обгрунтованого сумніву в її достовірності, враховуючи: дату складання протоколу - 09.04.2024 та дату виготовлення заяви друкарським способом 10.04.2024; наявності в протоколі відмітки про надання ОСОБА_1 пояснень в суді; наявного в протоколі повідомлення про розгляд справи за викликом до Устинівського районного суду та поданої гр-ном ОСОБА_1 до суду заяви від 12 червня 2024 року, в якій він заперечив свою вину у виненні домашнього насильства стосовно дочки.
Крім того, суд звертає увагу і на ту обставину, що за змістом зазначеного вище рапорту гр-н ОСОБА_1 усно повідомив про те, що домашнє насильство відносно своєї дочки не вчиняв.
Відеозапису події за участю гр-на ОСОБА_1 за цим фактом суду також надано не було, хоча в рапорті вказано про фіксування події на нагрудну бодікамеру.
Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до протоколу серії ВАД №018328 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою фізичного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді завданої шкоди фізичному здоров'ю потерпілого або можливості її заподіяння, наявність якої під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки факту заподіяння шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_3 внаслідок її разового відштовхування гр-ном ОСОБА_1 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 встановлено не було, а наявності у гр-на ОСОБА_1 умислу на настання наслідків у виді нанесення дочці тілесного ушкодження доведено не було, що, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для кваліфікації дій гр-на ОСОБА_5 як домашнього насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова