Справа № 333/1732/14-ц
Провадження № 2-з/333/41/24
Іменем України
10 червня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Тучкова С.С., за участі секретаря судового засідання Носаченка О.С., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрДебт Плюс» про забезпечення позову у цивільній справі 333/1732/14 за позовом ТОВ «УкрДебт Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
31 травня 2024 року в провадження судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучкова С.С. в рамках цивільної справи 333/1732/14 за позовом ТОВ «УкрДебт Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надійшла заява про забезпечення доказів.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що відповідач має заборгованість за кредитним договором №0710/0608/55-023 від 24 червня 2008 року у розмірі 2 023 642,92 гривні. Необхідність звернення до суду у позивача виникла у зв'язку з тим, що відповідач навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов'язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього кредитним договором. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на даний час за відповідачем зареєстроване наступне нерухоме майно: 9/50 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , набута ним на підставі договору купівлі - продажу №3-1308 посвідченого Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою 10.07.2006 року. Також позичальник ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Орієнтовна власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складає 25 000 доларів, що еквівалентно 1 003 000,00 гривень. Оскільки ОСОБА_2 має у власності 9/50 частин домоволодіння то орієнтовна власність його майна складає 180 540,00 гривень. Представник позивача вважає, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, забезпечить в майбутньому виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заяву про забезпечення позову, зазначив, що такий вид забезпечення в подальшому забезпечить виконання рішення суду.
Відповідач в судовому засідання заперечував щодо даної заяви. Зазначив, що позивачем не запропоноване зустрічне забезпечення, яке є доцільним. Так, засновником ТОВ «УкрДебт Плюс» є підприємство зі статутним капіталом 10000 гривень. І у відповідача можуть виникнути ускладнення щодо відшкодування можливих негативних наслідків у разі якщо у задоволенні позивних вимог буде відмовлено. Крім того, відповідача підтвердив, що має частку власності у спільному майні, яким є житловий будинок, але його частка в цьому майні є мізерною і складає, з урахуванням виділу частки його дружини, лише 9/100 домоволодіння. Також накладення арешту на майно призведе до порушення прав інших співвласників майна.
Вивчивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову, враховуючи вимоги щодо співмірності заходів забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою до подання позовної заяви до суду.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими можливими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів саме позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним складнощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.
Із заяви про забезпечення позову судом встановлено, що позивач посилається на потенційну можливість відповідача ухилятися від виконання можливого судового рішення по справі.
Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання можливого судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім цього, частина власності в нерухомому майні якою володіє відповідач є незначною і здатна погасити лише мізерну частину боргу. Суд приймає до уваги, що такий вид забезпечення у разі його прийняття, матиме більш значні наслідки, які призведуть до порушення прав інших осіб володільців нерухомого майна.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Також заява про забезпечення позову не містить конкретного зазначення вартості частини нерухомого, яка належить відповідачу, а зазначена представником позивача, як приблизна. Дана інформація не є актуальною на час вирішення питання про забезпечення позову та не враховується судом як доказ у справі.
За такого суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Крім того, суд звертає увагу на те, що вказана відмова не порушує права позивача ТОВ «УкрДебт Плюс», як особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду за наявності для цього підстав. Крім того, виконання зобов'язань за кредитним договором вже забезпечена за договором іпотеки №0710/0608/55-023-Z-1 від 24.06.2008 року.
Керуючись вимогами ст.ст.149-150, 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ТОВ «УкрДебт Плюс» про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков