Справа № 308/6754/24
11 червня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про повернення грошових коштів, стягнутих за виконавчим документом
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від адвоката Попова Олександра Михайлович, який діє в інтересах ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивачка), до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б (далі - відповідач), у якій позивачка просить суд:
-стягнути з відповідача на користь позивачки 30281,52 грн. безпідставно стягнутих грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023 по справі №308/11506/23, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1045 від 25.07.2019, вчинений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Гамзатовою А.А., про стягнення з позивачки на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості в розмірі 83169,53 грн.
Оскільки в межах примусового виконання зазначеного виконавчого напису у виконавчому провадженні № 59814074 з позивачки було стягнуто на користь відповідача грошові кошти у розмірі 30281,52 грн., які на думку позивачки стягнуті без відповідних правових підстав, то зазначену суму коштів відповідач повинен повернути позивачці.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи по суті за наявними матеріалами.
Ухвалою від 17.04.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023 по справі №308/11506/23 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1045 від 25.07.2019, вчинений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатолієвною, щодо стягнення з позивачки на користь відповідача грошових коштів в розмірі 83169,53 грн.
Вказане судове рішення набрало законної сили 04.01.2024 та в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Згаданий виконавчий напис нотаріуса став підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №59814074, що підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 15.08.2019, копія якої міститься в матеріалах справи.
У межах виконавчого провадження ВП №59814074 з позивачки за період з 07.10.2019 по 07.04.2023 проводилися стягнення заборгованості. При цьому в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем ТОВ «Вердикт Капітал» з позивачки стягнуто 30281,52 гривень. Вказане підтверджується відповіддю приватного виконавця на адвокатський запит б/н від 14.02.2024 (Т.1, а.с.23).
Згідно з постановою приватного виконавця від 15.02.2024 виконавче провадження ВП №59814074 закінчено на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - у зв'язку з отриманням заяви з копією рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023 по справі №308/11506/23 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №1045 від 25.07.2019.
Позивачка, виходячи з наявності підстав для стягнення з відповідача на свою користь безпідставно стягнутих грошових коштів, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз приписів статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічний правовий висновок стосовно застосування ст. 1212 ЦК України міститься у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 по справі №910/1531/18, від 28.01.2020 у справі №910/16664/18.
Також Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 по справі №201/6498/20 викладено правовий висновок, згідно з яким факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
Беручи до уваги те, що за рішенням суду по цивільній справі №308/11506/23 від 04.12.2023, яке набрало законної сили 04.01.2024, виконавчий напис №1045 від 25.07.2019 визнано таким, що не підлягає виконанню, а також враховуючи цитовані правові позиції Верховного Суду, слід дійти висновку, що з метою захисту порушеного права позивачки, належним способом захисту є стягнення з відповідача на користь позивачки суми коштів, яка була набута відповідачем у межах процедури примусового виконання виконавчого напису в розмірі 30281,52 гривень.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з огляду на задоволення позовних вимог судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене у сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти в сумі 30281 (тридцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 52 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено та підписано 11 червня 2024 року.
Суддя В.Й. Данко