Справа № 243/3330/24
Провадження № 2/243/1026/2024
Іменем України
11 червня 2024 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Дюміної Н.О.
при секретарі Петрусі Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
учасники справи: не з'явились,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 01 травня 2024 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся представник позивача із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77879195, за умовами якого останньому було надано грошові кошти у розмірі 12700,00 грн строком на 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року, він зобов'язалась сплатити суму боргу та 642,22% річних від суми кредиту в розрахунку 2,70% на добу.
Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача, про що свідчить п.12 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, за реєстром боржників якого ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 43027,60 грн, з яких: 12700 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 30327,60 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання не виконав.
На підставі наведеного, посилаючись на ст.ст. 525-527, 530, 555, 610-612, 1048-1050 ЦК України, позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №77879195 в розмірі 43027,60 грн та судові витрати.
2. Представником відповідача надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що договір позики між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем був укладений 25.10.2021 року, тоді як Договір факторингу між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем, на який посилається Позивач як на підставу переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , був укладений 14.06.2021 року, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником. Тому у позивача відсутні права вимоги за кредитним договором. Крім того представник відповідача посилається на відсутність серед доказів первинних бухгалтерських документів, також позивачем не доведено належними доказами факт надання коштів відповідачу первісними кредиторами. Додатково вказує на неправельність розрахунку заборгованості, оскільки позивач не має право стягувати незаконно нараховані відсотки поза межами строку кредитування в період з 24.11.2021 по 27.10.2023 року. Посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні позовних вимог просив відмовити та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
3. Представником позивача надіслано на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якого останній спростовує доводи представника відповідача, наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того представник позивача заявляє про неспівмірність заявлених представником відповідача витрат на правову допомогу, вказує, що заявлена вартість виконаних робіт з огляду на малозначність справи та складність справи є неспівмірною.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, але не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, в відповіді на відзив просив розгляд справи проводити у його відсутності.
5. Відповідач ОСОБА_1 та його представник були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представник відповідача надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності. Неявка сторони позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 09 травня 2024 було відкрито було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
8. 25 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77879195, за умовами якого останньому було надано грошові кошти у розмірі 12700,00 грн строком на 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року, він зобов'язалась сплатити суму боргу та 642,22% річних від суми кредиту в розрахунку 2,70% на добу. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.
9. 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
10. 28 липня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу № 14/06/21 від14 червня 2021 року, відповідно до якого сторони погодили внести зміни до п. 13 Договору та викласти його в наступній редакції: «, Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства».
11. Згідно п.1.2 Договору факторингу № 14/06/21 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
12. Відповідно до п.2.1.7. Договору факторингу № 14/06/21 на день підписання відповідного Рестру Боржників, Право Вимоги, яке відступається за відповідним Рестром Боржників, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість Боржників перед Клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах (незалежно від наявності факту прострочки зобов'язань з боку Боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також, що права вимоги повернення заборгованості по Боржникам не відступлені Клієнтом третім особам, Клієнтом не укладено угод про заміну зобов'язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов'язаннями.
13. 27 жовтня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено акт прийому-передачі реєстру боржників №11 від 27 жовтня 2023 року за договором Факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
14. Відповідно до витягу з реєстру боржників №11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 43027,60 грн, з яких: 12700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30327,60 грн - сума заборгованості за відсотками.
15. В порушення взятих на себе договірних кредитних зобов'язань, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої кредитні зобов'язання не виконував, внаслідок чого: має заборгованість за договором позики № 77879195 від 25.10.2021 в сумі 43027,60 грн, з яких: 12700 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 30327,60 грн - сума заборгованості за відсотками.
V. Оцінка Суду.
16. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
17. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
18. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
19. Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року між ТОВ ««Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77879195, за умовами якого останньому було надано грошові кошти у розмірі 12700,00 грн строком на 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року, він зобов'язалась сплатити суму боргу та 642,22% річних від суми кредиту в розрахунку 2,70% на добу. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.
20. У свою чергу, 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
21. Так, відповідно до п. 1.1 договору факторингу №14/06/21, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення. Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
22. Згідно п.1.2 Договору факторингу № 14/06/21 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
23. 28.07.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до якого сторони погодили внести зміни до п. 13 Договору та викласти його в наступній редакції: «, Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства».
24. За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
25. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
26. За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
27. Як вбачається з матеріалів справи правовідносини за кредитним договором від 25 жовтня 2021 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 виникли 25.10.2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, таким чином на час укладення договору факторингу у ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77879195 оскільки ОСОБА_1 , на час укладання договору факторингу не був боржником - набувачем послуг чи товарів за первинним договором.
28. Згідно витягу з реєстру боржників № 11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали передачу права вимоги за договором позики № 77879185 укладеним з ОСОБА_1 .
29. Також суд акцентує увагу на тому, що надані суду копія документів, а саме Додаткової угоди №12 до договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року укладена 27.10.2023 року містить пробіли у тексті, а, відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відтак, надана суду копія додаткової угоди від 27.10.2023 року в розумінні ст. 78 ЦПК України не може вважатися допустимим доказом.
30. Це саме стосується і Витягу з реєстру боржників №11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року від 27.10.2023 року, оскільки зазначений витяг не підписано сторонами які його уклали замість підписів осіб зазначено «підпис», а оригінальний підпис міститься лише особи яка сформувала такий витяг, відтак, надана суду копія витягу з реєстру боржників від 27.10.2023 року в розумінні ст. 78 ЦПК України також не може вважатися допустимим доказом.
31. У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 1005/7136/2012 (провадження № 61-18606св21) зазначено, що "тлумачення частини першої статті 512ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13".
32. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
33. Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
34. При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
35. Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
36. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
37. За правилами ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
38. Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
39. Зі змісту Договору факторингу №14.06.21 та додаткової угоди №12 до договору факторингу №14.06.2021 від 14.06.2021 року від 27.10.2023 року, убачається, що його сторонами фактично здійснено передачу одній від одної невизначені вимоги, позаяк жодної визначеної вимоги, що існувала б у позивача до відповідача на момент укладення договору в останньому не вказано.
40. На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу від 20.10.2022 до відповідача за кредитним договором № 584981702, який укладений з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором відсутні, оскільки ТОВ "Таліон Плюс" не мав права на відступлення права вимоги, яким він не володів.
41. За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
42. Положеннями ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК унормовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
43. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
44. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
45. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
46. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
47. У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
48. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
49. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
50. У своїй позовній заяві та у відповіді на відзив ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило розглянути справу у їх відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.
51. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
52. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.
53. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України.
54. Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
55. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
56. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені при подані позову слід залишити за позивачем.
57. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
58. Так, представником відповідача адвокатом Яресько Т.В. у відзиві подано клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
59. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
60. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
61. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
62. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
63. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
64. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
65. Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
66. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018року у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).
67. Судом встановлено, що 13 травня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яресько Т.В. укладено договір № 24095 про надання правничої/правової допомоги, предметом якого є здійснення захисту, представництва або надання інших видів правничої/правової допомоги клієнту, пов'язаних із судовим захистом порушеного права клієнта Розмір гонорару який клієнт сплачує Адвокату визначається сторонами окремою додатковою угодою.
68. Відповідно до Додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №24095 від 13 травня 2024 року, вартість послуг за надання правничої допомоги щодо повного супроводження судової справи №243/3330/24 за домовленістю сторін встановлено фіксований гонорар у розмір 14000,00 грн.
69. Згідно актом приймання-передачі послуг №1 від 15.05.2024 сторонами надано клієнту послуги на загальну суму 14000,00 грн за надання правничої допомоги щодо повного супроводження судової справи №243/3330/24, зокрема складання відзиву, процесуальних документів, участь в судових засіданнях в суді 1 інстанції.
70. Відповідно до розрахункової квитанції №15/05/24 про отримання гонорару, ОСОБА_1 було сплачено адвокату Яреську Т.О. гонорар у розмірі 14000,00 грн.
71. Отже, зазначене підтверджує фактичне здійснення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом у зв'язку з розглядом справи у суді.
72. Проте, стороною відповідача у відповіді на відзив заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу де зазначено, про неспівмірності даних витрат.
73. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
74. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
75. Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
76. Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
77. Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що представник позивача заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, у розмірі 8000 грн, що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг у суді, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 525-527, 546, 554, 611, 629, 1048, 1054 ЦК України, суд,-
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, Київської області, 01032) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.О. Дюміна