Справа № 226/1339/24
ЄУН 226/1339/24
Провадження № 3/226/363/2024
06 червня 2024 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Рибкін Олексій Анатолійович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 (м.Мирноград) Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Димитрова Донецької області, громадянина України, працюючого електрослюсарем підземним на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.05.2024 року до Димитровського міського суду Донецької області з Відділення поліції №2 (м.Мирноград) Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 КУпАП, в якому зазначено, що 21 травня 2024 року о 15 год. 00 хвил. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував виселенням, чим міг заподіяти шкоду її психологічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-19 та скоїв правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинивши таке ж правопорушення повторно протягом року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що саме в цей день 21.05.2024 року, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, вони з колишньою дружиною ОСОБА_2 до приїзду поліції взагалі не спілкувалися особисто, тільки телефоном. 20.05.2024 року його прооперували та 21.05.2024 року він пішов до лікарні, йому потрібно було зробити перев'язку. Коли він ще не повернувся додому, йому зателефонувала колишня дружина та запитала де він. Він пояснив, що перебуває в лікарні і скоро буде вдома, але вона сказала, що почула у телефонній розмові, що він начебто перебуває у стані алкогольного сп'яніння, тому вона не пустить його додому, де вони мешкають разом. Прийшовши додому за адресою свого мешкання, він не зміг відчинити двері, оскільки вони були зачинені зсередини та колишня дружина через двері сказала, що не пустить його додому. Тоді він викликав працівників поліції і, коли вони приїхали, колишня дружина відчинила двері і поліцейські разом з ним увійшли до його квартири. Після цього в присутності поліцейських він написав заяву на колишню дружину щодо вчинення нею насильства в сім'ї, а саме економічного насильства, що вона не пускала його до квартири. Відносно неї поліцейські склали адміністративний протокол. Також і його колишня дружина написала на нього заяву до поліції щодо вчинення ним насильства в сім'ї, зазначивши що він систематично влаштовує сварки та ображає її. Але цього дня в них з колишньою дружиною ОСОБА_2 взагалі не було сварки, він не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та не погрожував виселенням, до приїзду поліції на його виклик вони з колишньою дружиною особисто взагалі не спілкувалися та не сварилися. Поліція приїхала за його викликом через те, що він не міг потрапити до себе додому через дії колишньої дружини. В цей день він вжив дві банки пива та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Віч-на-віч з колишньою дружиною до приїзду працівників поліції вони взагалі не спілкувались.
Аналогічні письмові пояснення надані ОСОБА_1 працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і долучені до матеріалів справи.
Також згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вона була одружена з ОСОБА_1 з 2010 року по 2024 рік, після чого вони розірвали шлюб, але продовжили спільно мешкати. ОСОБА_1 систематично вживає спиртні напої та, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, влаштовує сварки, погрожує виселенням з квартири, виражається на її адресу нецензурною лайкою, забороняє брати їжу з холодильника. Так, 21.05.2024 року приблизно о 14.30 год їй на телефон зателефонував ОСОБА_1 та вона по голосу почула, що він в нетверезому стані, після чого вона його не впустила додому, щоб не було сварки.
Згідно довідки поліції про результати розгляду заяви від ОСОБА_1 (ЄО №2956 від 21.05.2024 року), 21.05.2024 року до чергової частини Відділення поліції №2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що його колишня дружина ОСОБА_2 , яка мешкає разом з ним за цією ж адресою, не впускає його до квартири, де вони проживають. Проведеною перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкає заявник ОСОБА_1 спільно з колишньою дружиною ОСОБА_2 21.05.2024 близько 15.00 заявник прийшов додому, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, але потрапити додому не зміг, бо колишня дружина ОСОБА_2 навмисно закрила вхідні двері зсередини, тим самим здійснила економічне насилля відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 , з яким спільно мешкають. В ході спілкування з ОСОБА_2 було встановлено, що її колишній чоловік систематично вчиняє психологічний тиск відносно неї та погрожує виселенням. У зв'язку з цим вирішено скласти протоколи за ст.173-2 КУпАП і відносно ОСОБА_1 , і відносно ОСОБА_2 .
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч.1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пункт 14 ч.1 ст.1 зазначеного Закону говорить, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для складання даного протоколу стала заява ОСОБА_2 до Відділення поліції №2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, подана нею 21.05.2024 року, з вимогою притягнути до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який, як зазначено в заяві, систематично влаштовує сварки, погрожує виселенням з квартири, виражається на її адресу нецензурною лайкою.
Під час судового розгляду справи обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а саме що ОСОБА_1 21 травня 2024 року о 15.00 год. вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував виселенням.
Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що цього дня 21.05.2024 року вони з колишньою дружиною до приїзду поліції на виклик взагалі він-на-віч взагалі не спілкувалися і тому він не міг заподіяти та не заподіяв ніякого психологічного насильства, спілкування з колишньою дружиною відбулося вже в присутності працівників поліції і сварки цього дня не було, окрім того, що сама колишня дружина ОСОБА_2 не впустила його до квартири.
Також згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вона зазначає, що її колишній чоловік ОСОБА_1 систематично вживає спиртні напої та влаштовує сварки, погрожує виселенням з квартири, виражається на її адресу нецензурною лайкою, але щодо подій 21.05.2024 року вона вказує тільки про те, що приблизно о 14.30 год їй на телефон зателефонував ОСОБА_1 та вона по голосу почула, що він в нетверезому стані, після чого вона його не впустила додому, щоб не було сварки.
Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 21.05.2024 року психологічного чи іншого насильства у відношенні ОСОБА_2 в судовому засіданні не встановлено.
Тобто з наданих в судовому засіданні пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та досліджених доказів, зокрема, письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , довідки поліції про результати розгляду заяви від ОСОБА_1 , вбачається відсутність в діях ОСОБА_1 протиправних дій у відношенні ОСОБА_2 21 травня 2024 року, які можливо кваліфікувати як вчинення домашнього насильства (фізичного, психологічного або економічного). При цьому суддя зазначає, що розгляд справи відбувається в межах пред'явленого особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, сформульованого у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме щодо його дій 21 травня 2024 року.
Таким чином, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні не встановлено доказів, які підтверджують вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме що він 21 травня 2024 року вчинив домашнє насильство у відношенні своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення і справа у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, 9, 36, 173-2 ч.2, 247 п.1, 251, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.А. Рибкін