04 червня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/930/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Дністровської окружної прокуратури (60100, Чернівецька область, Дністровський район, смт. Кельменці, вул. Сагайдачного, 39 «Б», код ЄДРПОУ 02910120)
в інтересах держави в особі:
1) Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області (60125, Чернівецька область, Дністровський район, село Лівинці, вул. Головна, 13, код ЄДРПОУ 04418794);
2) Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (60100, Чернівецька область, Дністровський район, смт. Кельменці, площа Центральна, 4, код ЄДРПОУ 04417010)
до фізичної особи-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича (60123, Чернівецька область, Дністровський район, село Путрине, код ІПН НОМЕР_1 )
про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок
Представники сторін:
від прокуратури - Балицька Р.С.
від позивача 1 - не з'явився;
від позивача 2 - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
Керівник Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича в якому просить:
- розірвати Договір оренди землі від 04.04.2002, який укладений між Кельменецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок площею 19,9750 га за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624 та площею 11,0473 га за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294 та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами 29737493 та 29737759;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Лівинецькій сільській раді Дністровського району земельну ділянку площею 19,9750 га за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624, яка знаходиться у межах урочища «Путринецьке» Зеленецького старостинського округу Лівинецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області за актом прийому-передачі у 30-денний строк з дня набрання рішенням законної сили;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Кельменецькій селищні раді Дністровського району земельну ділянку площею 11,0473 га за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294, яка знаходиться у межах урочища «Путринецьке» Перковецького старостинського округу Кельменецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області за актом прийому-передачі у 30-денний строк з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що в порушення умов договору оренди землі від 04.04.2002 відповідач систематично не сплачує орендну плату, що є підставою для розірвання договору та повернення орендованих земельних ділянок.
07.05.2024 через систему «Електронний суд» Кельменецькою селищною радою подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Крім того, зазначено, що позивач 2 позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
17.05.2024 до Господарського суду надійшла заява Лівинецької сільської ради в якій вона зазначає, що позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, просить слухати справу за відсутності представника сільської ради.
29.05.2024 Господарським судом Чернівецької області отримано заяву відповідача в якій останній позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить розглянути справу у відсутності відповідача.
ІІ. Рух справи.
01.04.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№930.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2024.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 14.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.06.2024.
Станом на день розгляду справи прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча сторони належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.
Частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи заяву відповідача про визнання позову та розгляд справи за відсутності відповідача, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
04.04.2002 між Кельменецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду яка розташована на землях запасу Перковецької та Зеленецької сільських рад в урочищі «Путринецьке» Кельменецького району Чернівецької області, загальною площею 31,2 га для риборозведення (далі - Договір).
У подальшому, в ході визначення меж відповідних населених пунктів Кельменецького району, вищевказана земельна ділянка загальною площею 31,2 га, у зв'язку з її розміщенням на територіях 2 окремих територіальних громад, була фактично поділена та визначена у натурі (на місцевості) як земельні ділянки водного фонду площею 19,9750 га за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624 (Зеленецька сільська рада) та площею 11,0473 га за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294 (Перковецька сільська рада).
05.10.2018 Чернівецькою обласною державною адміністрацією, як розпорядником земельних ділянок водного фонду державної власності, прийнято розпорядження за № 1038-р «Про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду на новий строк із ФОП Сокульським В.І.».
На підставі вищевказаного розпорядження Кельменецька районна державна адміністрація та ФОП Сокульський В.І. 31.10.2018 укладено додаткову угоду до договору оренди землі одного водного фонду від 04.04.2002 за умовами якої Орендодавець передає, а орендар приймає терміном на 10 років земельні ділянки загальною площею 31,0223 га, з яких:
- земельну ділянку площею 19,9750 га в тому числі гідроспоруда 0,3711 га, водне дзеркало 14,7631 та прибережна захисна смуга 4,8408 га кадастровий номер 7322084000:02:001:0624, цільове призначення 10.07 - для рибогосподарських потреб, яка розташована в адміністративних, межах Зелененької сільської ради урочище «Путринецьке», Кельменецького району, Чернівецької області (за межами населеного пункту);
- земельну ділянку площею 11,0473 га, в тому числі прибережна захисна смуга 3,3630 га, водне дзеркало 7,6843 га. кадастровий номер 7322088000:02:005:0294 цільове призначення 10.07 - для рибогосподарських потреб, яка розташована в адміністративних межах Перковецької сільської ради, урочище «Путринецьке», Кельменецького району, Чернівецької області, (за межами населеного пункту).
Крім цього, встановлено орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та визначено, що орендна плата сплачується орендарем в грошовій формі, щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового місяця на розрахункові рахунки Зелененької та Перковецької сільських рад, а обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 729-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області» територіальну громаду с. Перківці в особі Перковецької сільської ради та с. Зелена в особі Зеленецької сільської ради приєднано до Кельменецької селищної ради та Лівинецької сільської ради Дністровського районну Чернівецької області відповідно.
У додатку до вказаного розпорядження міститься графічна частина, згідно з якою земельна ділянка за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624 площею 19,9750 га знаходиться на території Лівинецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області (Зеленецький старостинський округ) (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 7322085601, адміністративний центр - с. Лівинці).
Крім того встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294 площею 11,0473 га знаходиться на території Перковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області (Петрковецький старостинський округ) (код населеного пункту адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 7322055100, адміністративний центр - смт. Кельменці).
Органами місцевого самоврядування здійснено реєстрацію права власності на вищевказані земельні ділянки водного фонду за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624 площею 19,9750 га за Лівинецькою сільською радою (код 04418794), про що у Державному реєстрі речових прав здійснено запис за № 46694219 від 15.02.2022, а також за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294 площею 11,0473 га за Кельменецькою селищною радою (код 0441710), про що у Державному реєстрі речових прав здійснено запис за № 47747984 від 26.08.2022.
Таким чином, беручи до уваги факт перебування у власності Лівинецької сільської та Кельменецької селищної рад оспорюваних земельних ділянок, безпосередньо останні є правонаступниками прав та обов'язків відповідних органів виконавчої влади, які були розпорядниками зазначених земельних ділянок - Кельменецької районної державної адміністрації та Чернівецької обласної державної адміністрації.
Разом з тим, починаючи з 30.10.2020 орендна плата за користування орендованими земельними ділянками за кадастровими номерами 7322088000:02:005:0294 та 7322084000:02:001:0624 на рахунки Кельменецької селищної ради та Лівинецької сільської ради від ФОП Сокульського В.І. не надходила, незважаючи на неодноразові повідомлення цих рад про необхідність їх сплати.
Як наслідок, у зв'язку із невиконанням зобов'язань за договором оренди землі та несплатою орендної плати за використання земельних ділянок, станом на 22.06.2023 у відповідача виник податковий борг у сумі 137882,75 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі за № 600/4214/23-а, яке набрало законної сили 29.12.2023, задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області та стягнуто з ФОП Сокульського В.І. податковий борг у розмірі 137882,75 грн. до місцевих бюджетів.
Однак, станом день розгляду справи борг з орендної плати відповідачем не погашений.
ІV. Позиція суду по суті позовних вимог
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Приписами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, крім інших, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення викладено у частині 1 статті 93 Земельного кодексу України.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина третя статті 31 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Розірвання договору за взаємною згодою сторін є двостороннім правочином, до якого застосовуються загальні правила про вчинення правочину.
Розірвання договору є вольовою дією, яка спрямована на припинення на майбутнє зобов'язань, які виникли з договору. Сутність розірвання договору виражається відмовою від виконання умов договору і від прийняття виконання за цим договором. Розірвання договору спричиняє повне припинення на майбутнє зобов'язань сторін договору.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України гарантується право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 Земельного кодексу України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).
Відповідно частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене вище в сукупності, з огляду на визнання відповідачем заявлених позовних вимог, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі від 04.04.2002 та повернення Лівинецькій сільській раді Дністровського району земельної ділянки площею 19,9750 га за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624 та Кельменецькій селищні раді Дністровського району земельної ділянки площею 11,0473 га за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294 за актом приймання-передачі у 30-денний строк з дня набрання рішенням законної сили, судом визнається обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Оскільки, повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Судом встановлено, що Дністровська окружна прокуратура на підставі частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» неодноразово зверталась з листами до Кельменецької селищної та Лівинецької сільської ради від 26.04.2023, 20.06.2023, 06.02.2024 та 04.03.2024.
У відповідь листами від 04.03.2024 та 06.03.2024 окружну прокуратуру проінформовано про неможливість скерування на розгляд суду відповідних позовних заяв у зв'язку із відсутністю коштів на сплату судових зборів та оплати відповідних юридичних послуг.
Таким чином, маючи відповідні повноваження, позивачі протягом тривалого часу не вжили належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо звернення з позовом до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, у зв'язку із здійсненням останніми захисту інтересів держави неналежним чином.
ІV. Висновки суду
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову прокурора оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на визнання позову відповідачем, Чернівецькій обласній прокуратурі (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А, код 02910120) слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією №393 від 15.03.2024, що складає 4542,00 грн., решту судового збору в сумі 4542,00 грн, - покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати Договір оренди землі від 04.04.2002, який укладений між Кельменецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок площею 19,9750 га за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624 та площею 11,0473 га за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294 та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами 29737493 та 29737759.
3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Лівинецькій сільській раді Дністровського району земельну ділянку площею 19,9750 га за кадастровим номером 7322084000:02:001:0624, яка знаходиться у межах урочища «Путринецьке» Зеленецького старостинського округу Лівинецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області за актом прийому-передачі у 30-денний строк з дня набрання рішенням законної сили.
4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Кельменецькій селищні раді Дністровського району земельну ділянку площею 11,0473 га за кадастровим номером 7322088000:02:005:0294, яка знаходиться у межах урочища «Путринецьке» Перковецького старостинського округу Кельменецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області за актом прийому-передачі у 30-денний строк з дня набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сокульського Віталія Іларіоновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А, код 02910120) 4542,00 грн судового збору.
6. Повернути Чернівецькій обласній прокуратурі (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А, код 02910120) 50% судового збору, що складає 4542,00 грн, на підставі частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», що був сплачений згідно платіжної інструкції №393 від 15.03.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №926/930/24.
7. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.