вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" червня 2024 р. Справа№ 873/83/24
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Сулім В.В.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Бонтлаб В.В.;
від відповідачів: 1) не прибули;
2) не прибули;
3) не прибули
розглянувши заяву і додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО»
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.04.2024 року
у третейській справі № 8/24 (суддя Оберемко Р.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО»
до 1) Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО»
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Приватного підприємства «Холдер АГРО», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором поставки та договорами поруки.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.04.2024 у третейській справі №8/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» до Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки та договором поруки задоволено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» заборгованість за договором поставки №59/23/89 від 20.04.2023 у загальній сумі 8 372 613,01 грн.
Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» 25 500 грн - витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
09.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.04.2024 у третейській справі №8/24.
При цьому, в даній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО», зокрема, зазначив наступне:
- п. 9.2. договору поставки № 59/23/89 від 20.04.2023 року та п. 6.2 договору поруки № П/59/23/89-1 від 28.04.2023 та договору поруки № П/59/23/89-2 від 28.04.2023 дійсні, на момент подання даної заяви в судовому порядку не оскаржувалися та не оскаржуються, тому підстави вважати недійсними третейські застереження немає;
- на момент подачі даної заяви рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №8/24 не скасоване;
- строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений;
- доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди» та третейській угоді наявні обставини справи не містять;
- рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України;
- третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осбі, які не брали участь у справі.
У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2024 вищевказану заяву передано на розгляд судді Суліму В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР_ЕСТ АГРО» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українскьих банків від 29.04.2024 року у третейській справі № 8/24.
22.05.2024 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» надійшли додаткові пояснення відповідно до яких останній зазначив, що 17.05.2024 та 20.05.2024 Приватне підприємство «ХОЛДЕР АГРО» сплатило ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» кошти на загальну суму 500 000, 00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2024 підтримав заяву про видачу виконавчого документа та просив суд її задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання 12.06.2024 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 року.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 8/24 за відсутності представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 352 Господарського процесуального кодексу України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно ч. 2 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до тридцяти днів з дня її надходження до суду.
Як вбачається з матеріалів справи:
- третейські застереження недійсними не визнавалися;
- рішення третейського суду є дійсним, законним та не було скасовано;
- у провадженні Північного апеляційного господарського суду або інших судових органах відсутні заяви про скасування чи оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 8/24.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» не подавало іншого позову до відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, та в провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.
Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків надійшли: матеріали третейської справи № 8/24, свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, Положення про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків та Регламент постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» повідомило, що станом на дату подання заяви (13.05.2024) третейська угода передбачена п. 9.2 договору поставки № 59/23/89 від 20.04.2023, п. 6.2 договору поруки № П/59/23/89-1 від 28.04.2023 та договору поруки № П/59/23/89-2 від 28.04.2023 недійсною не визнавалась; рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.04.2024 у третейській справі № 8/24 не скасоване компетентним судом; у провадженні інших судів заяви про оскарження чи скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.04.2024 у третейській справі № 8/24 немає.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів приходить до наступного.
Стаття 50 Закону України «Про третейські суди» встановлює, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
Статтею 57 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з ч. 3 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.
Стаття 355 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст. 355 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів іншого, з матеріалів справи слідує, що:
- на день розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №8/24 судом не скасовано (п. 1 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 2 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- при зверненні до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вищевказаній справі №8/24 Товариством з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» не пропущений встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа (п. 3 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (п. 4 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- третейська угода не визнана недійсною (п. 5 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 6 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом (п. 7 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- справа №8/24 третейським судом була надіслана до Північного апеляційного господарського суду (п. 8 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України);
- третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі (п. 9 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України).
В ході розгляду заяви про видачу виконавчого документа представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» подав докази часткової оплати Приватним підприємством «ХОЛДЕР АГРО» суми заборгованості у розмірі 500 000, 00 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 529 від 17.05.2024 на суму 100 000, 00 грн та № 536 від 20.05.2024 на суму 400 000, 00 грн.
Колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм права, які б регулювали порядок розгляду заяви про видачу виконавчого документа у разі здійснення боржником часткового погашення боргу до видачі наказу.
Водночас, суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги, що на час видачі виконавчого документа предмет спору щодо стягнення з відповідачів 500 000, 00 грн відсутній, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 500 000, 00 грн основного боргу.
При цьому, оскільки відповідачі в іншій частині рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 8/24 добровільно не виконали, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення 500 000, 00 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Сплачена заявником при зверненні до суду з цією заявою сума судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 234, 352 - 356 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Закрити провадження у справі в частині солідарного стягнення з Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 500 000, 00 грн боргу за договором поставки № 59/23/89 від 20.04.2023.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №8/24 - задовольнити частково.
3. Видати накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 8/24.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО» (48522, Тернопільська область, Чортківський район, с. Васильків, код ЄДРПОУ 37938319), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 38953469) заборгованість за договором поставки № 59/23/89 від 20.04.2023 року у загальній сумі 7 872 613, 01 грн, що складається з наступних сум: 5 207 485, 08 грн - сума боргу, 643 460, 33 грн - пеня за період з 28.11.2023 по 12.04.2024, 770 978, 46 грн - відповідальність за період з 28.11.2023 по 12.04.2024, за ставкою 36 % річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, 1 141 497, 02 - штраф у розмірі 20% від суми простроченого зобов'язання, 109 192, 12 грн - розмір інфляційних втрат за період з грудня 2023 року по березень 2024 року .
Стягнути з солідарно з Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО» (48522, Тернопільська область, Чортківський район, с. Васильків, код ЄДРПОУ 37938319), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 38953469) 25 500, 00 грн - витрат пов'язаних із вирішенням спору третейським судом.
4. Стягнути з Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО» (48522, Тернопільська область, Чортківський район, с. Васильків, код ЄДРПОУ 37938319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 38953469) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 504, 67 грн.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 38953469) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 504, 67 грн.
6. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 38953469) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 504, 67 грн.
7. Третейську справу № 8/24 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Ухвала, у випадку не оскарження, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або у випадку оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції (ч.ч. 5, 6 ст. 356 Господарського процесуального кодексу України). Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Сулім