79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" червня 2024 р. м. Львів Справа №907/1009/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів В.М. Гриців
О.В. Зварич
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Новікової Тетяни Михайлівни, б/н від 27.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/972/24 від 02.04.2024)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст рішення складено 08.03.2024, м. Ужгород)
у справі №907/1009/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ
до відповідача Фізичної особи - підприємця Новікової Тетяни Михайлівни, м. Ужгород
про стягнення суми 115 004,48 грн.
31.10.2023 на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява ТОВ «Бізнес Позика» до ФОП Новікової Тетяни Михайлівни про стягнення заборгованості за кредитним договором №442486-КС-002 від 22.02.2022 в розмірі 115 004,48 грн.,що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 40 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 72994,48 грн. та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 2010,00 грн.
Дані позовні вимоги мотивовано тим, що 22.02.2022 ТОВ «Бізнес Позика» та ФОП Новікова Т.М. укладено договір №442486-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями , підписаного у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Як вказує позивач, ним виконано свої зобов'язання по договору та надано позичальнику (відповідачу) грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 в підтвердження чого посилається на довідку про видачу коштів. Боржник, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим порушив свої зобов'язання встановлені договором. Відтак вказує, що станом на 06.07.2023 утворилась заборгованість за договором в розмірі 115004,48 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 72 994,48 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 2010,00 грн.
Щодо укладенності договору, то посилається на те, що 22.02.2022 ФОП Новікова Т.М. прийняла (акцепт) пропозицію (оферту), щодо укладення договору №442486-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора G4759, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 вказаного позичальником в анкеті) електронного повідомлення СМС- повідомлення.
В обґрунтування даних вимог посилається на положення ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідач, в свою чергу у відзиві на позов заперечила позовні вимоги, вказавши про те, що наведені позивачем в позовній заяві обставини укладення між ним та ФОП Новіковою Т.М. договору №442486-КС-002 про надання кредиту від 22.02.2022 не відповідають дійсності, а надані до позовної заяви докази у підтвердження наведених у позовній заяві обставин, є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами. Стверджує, що позивачем не подано належних, допустимих і достовірних доказів у підтвердження укладення між ним та фізичною особою-підприємцем Новіковою Т.М. електронного договору про надання кредиту, шляхом надіслання останній пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття нею пропозиції (акцепту), підписання цього договору у встановленому Законом України «Про електронну комерцію» порядку. Відповідач вважає, що візуальна форма послідовності дій Клієнта - недостовірна, а надання кредиту на умовах визначеною офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора G-4759 електронного повідомлення СМС-повідомлення не узгоджується з інформацією, зазначеною у зазначеній формі. Водночас у візуальній формі дій Клієнта відсутня інформація про надсилання фізичною особою-підприємцем Новіковою Т.М. відповіді на прийняття пропозиції щодо укладення договору про надання кредиту. Ця форма лише вказує на підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора, не враховуючи необхідність надсилання електронного повідомлення згідно з вимогами законодавства.
Крім того, відповідач стверджує, що позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів укладення електронного договору, не представив платіжне доручення чи квитанції про перерахування коштів, які мали б підтвердити переказ коштів відповідачеві. Додані довідки від Фінансової компанії «Еланс» не містять необхідних даних та не збігаються з інформацією, вказаною в призначенні платежу. Таким чином, позивач не зміг достовірно підтвердити факт перерахування коштів відповідачеві, згідно з умовами договору.
Крім цього, Новікова Т.М. не заперечує, щодо повернення коштів, перерахованих їй 22.02.2022 двома платежами по 20000,00 грн., їх власнику. Кошти, які Новіковій Т.М. були 22.02.2022 перераховані на картковий рахунок двома платежами по 20000,00 грн., перераховані їй на рахунок, який відкритий нею як фізичною особою, а не як підприємцем. У разі доведення позивачем у цій господарській справі належними, допустимими і достовірними доказами того, що власником коштів у сумі 40000,00 грн., які 22.02.2022 перераховані Новіковій Т.М. , як фізичній особі, є позивач, то ця справа, в якій відповідачем зазначено фізичну особу-підприємця Новікову Т.М., на думку відповідача, не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки у справах про стягнення коштів, стороною в яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не належать до юрисдикції господарських судів і провадження у цій справі № 907/1009/23 підлягає закриттю, згідно п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року у справі № 907/1009/23 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі - відмовлено; позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи-підприємця Новікової Тетяни Михайлівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" суму 115 004,48 грн. з яких: 40 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 72 994,48 грн. заборгованості за процентами, 2 010,00 грн. заборгованості за комісією, а також суму 2147,20 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що 22.02.2022 між сторонами укладено кредитний договір. На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (у відповідності до зазначених даних позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті) в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується довідками про видачу коштів (платіжним дорученням) на суму 40 000,00 грн. Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов'язання, щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідач - ФОП Новікова Т.М., не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- позивач перерахував грошові кошти у розмірі 40000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить фізичній особі Новіковій Т.М.
- договір про надання кредиту №442486-КС-002 від 22.02.2022 не містить зазначення про намір відповідача використовувати кредитні кошти для реалізації підприємницької діяльності;
- згідно реквізитів сторін, зазначених у договорі, позичальника ідентифіковано як фізичну особу із зазначенням адреси проживання, паспортних даних та індивідуального податкового номера;
- спір, що виник за кредитним договором №442486-КС-002 від 22.02.2022 не є пов'язаним із господарською діяльністю відповідача.
Відповідно до цього, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року у справі №907/1009/23 скасувати та прийняти нове рішення про закриття провадження в даній справі; розподілити судові витрати та компенсувати понесені нею витрати, пов'язані з розглядом справи; розгляд апеляційної скарги у справі №907/1009/23 просить провести в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Новікової Тетяни Михайлівни, б/н від 27.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/972/24 від 02.04.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року у справі №907/1009/23. Витребувано матеріали справи №907/1009/23 в Господарського суду Закарпатської області.
17.04.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №907/1009/23.
В подальшому, ухвалою суду від 19.04.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Новікової Тетяни Михайлівни, б/н від 27.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/972/24 від 02.04.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року у справі №907/1009/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову у справі №907/1009/23 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що бажає взяти участь в судовому засіданні по розгляду даної апеляційної скарги та надати пояснення з метою повного, всебічного та об'єктивного викладу всіх обставин, що пов'язані з даним спором. Дане клопотання судом апеляційної інстанції відхилено з врахуванням того, що скаржником не наведено вагомих причин для розгляду справи №907/1009/23 в судовому засіданні з викликом сторін. Як вбачається всі заперечення щодо рішення в даній справі викладено в апеляційній скарзі. Дане відображено в ухвалі суду від 19.04.2024.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги в сукупності з матеріалами справи, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року у справі №907/1009/23 нормам матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи виходячи з наступного.
Відповідно до "Візуальної форми послідовності дій Клієнта" (яку видано позивачем, а.с.22-23), відображено послідовність дій відповідача та позивача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача щодо укладення кредитного договору №442486-КC-002 від 22.02.2022 року.
Відповідно до візуальної форми, відповідач надав інформаційно-телекомунікаційній системі позивача свої персональні дані для укладення договору. Надалі (22.02.2022 о 14:35:08) позивачем було відправлено відповідачу одноразовий ідентифікатор "G-4459" на його номер телефону 0953134606, в якості оферти, який 22.02.2022 о 14:35:48 було введено відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, що підтверджує акцепт оферти (а.с.22-23).
Таким чином, 22.02.2022 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №442486-КC-002 про надання кредиту.
22.02.2022 ФОП НовіковаТ.М. прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір №442486-КC-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 22.02.2022 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (кредитодавець) та ФОП Новікова Т.М. (позичальник) укладено договір №442486-КC-002 про надання кредиту (договір), за умовами п. 1.1. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Договір №442486-КC-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором "G-4459" у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Розмір та порядок нарахування плати за користування (сума коштів, яка виражена в процентах, за користування кредитом), термін дії договору визначається в п. 1 договору.
Строк кредиту становить 24 тижні; процентна ставка: в день 1,07978750 фіксована; комісія за надання кредиту (далі - комісія): 6000,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту: 40 000,00 грн.; термін дії договору: до 09.08.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 99960,00 грн.
Пунктом 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
За змістом п. 3 договору сторонами визначено графік погашення кредиту (платежів за кредитом).
Відповідно до пункту 4 договору у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку визначеному Розділом 5 правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - правила).
Пунктом 5 договору передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судами встановлено, що 22.02.2022 позивач на підставі кредитного договору №442486-КC-002 видав відповідачу кредит у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується довідками виданими ТОВ ФК «Елаєнс» (а.с.25) на картковий рахунок отримувача (відповідача) НОМЕР_1. Що по суті відповідачем не оспорюється, однак із зазначенням того, що дані кошти ним отримано як фізичною особою (громадянином).
Зі змісту Графіка обов'язкових платежів (визначеного сторонами в п. 3 договору) вбачається, що сторони узгодили повернення кредиту, шляхом сплати позичальником фіксованої суми щомісячно з кінцевою датою повернення - 09.08.2022, однак, відповідачем було сплачено лише 3990,00 грн. , що зараховано позивачем у якості сплати по комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач доказів погашення заборгованості за тілом кредиту не надав.
У зв'язку з цим, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 72 994,48 грн. та комісії 2010,00 грн. за період з 22.02.2022 по 09.08.2022, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За умовами ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Пунктом 1 договору про надання кредиту сторони погодили, що плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,07978750 процентів за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту.
Відповідно до п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Відповідно до п. 5.1. Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес Позика", затверджених наказом директора від 12.03.2021 за № 07-ОД (надалі - Правила) обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
Перевіривши розрахунок розміру заборгованості щодо стягнення суми прострочених платежів за процентами та заборгованості за прострочення платежів за комісією, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 72994,48 грн. - суми відсотків за користування кредитом та 2010,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що договір про надання кредиту №442486-КC-002 від 22.02.2022 відповідач у судовому порядку не оспорив, отримавши кредитні кошти, користувався ними та в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснював часткові платежі з метою виконання умов договору. Представник відповідача ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі не заперечує факт часткового погашення заборгованості за спірним договором.
За змістом ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з апеляційної скарги, доводи апелянта зводяться до того, що спір в цій справі не поширюється на юрисдикцію господарського суду та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.12.2018 здійснено запис про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Новікова Т.М. та внесено відповідний запис №23240000000033099 (а.с.38).
Відповідно законодавчих приписів кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено і у статті 50 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.
При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною правоздатністю та дієздатністю, та не обмежує їх.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №910/16713/15 (провадження №12-118гс18), яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 12 договору: Юридичні адреси та реквізити сторін: Позичальник: фізична особа-підприємець Новікова Тетяна Михайлівна; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт: НОМЕР_3 , виданий 2110 23.11.2018; РНОКПП НОМЕР_4 ; підписний електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4759 22.02.2022 (а.с.19).
Крім цього в договорі вказано наступне цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг)для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності . Цей кредит не є споживчим кредитом (а.с.19).
З анкети клієнта (відповідача) вбачається, що найменування позичальника: фізична особа-підприємець Новікова Тетяна Михайлівна; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; вид підприємницької діяльності: посередницькі/фінансові послуги/інші послуги; опис підприємницької діяльності: ПП «Мандрик» - менеджер з продажу +ФОП продаж хлібобулочних виробів; виторг за останній місяць (грн.): 18000,00; прибуток за останній місяць (грн.): 18000,00 грн.; номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_1.
Таким чином, відповідач був ознайомлений з умовами договору та Правилами, обравши відповідний тип кредиту як для фізичної особи-підприємця, зазначивши особисті дані та надавши відкритий рахунок, який є у відповідача для зарахування коштів.
Отже, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що позивач перерахував грошові кошти у розмірі 40000,00 грн. двома платежами на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить фізичній особі ОСОБА_1 , що договір про надання кредиту №442486-КС-0002 від 22.02.2022 не містить зазначення про намір відповідача використовувати кредитні кошти для реалізації підприємницької діяльності, а також про те, що згідно реквізитів сторін, зазначених у договорі, позичальника ідентифіковано як фізичну особу із зазначенням адреси проживання, паспортних даних та індивідуального податкового номера.
З врахуванням наведеного у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для закриття провадження у даній справі згідно п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідно до описаного вище, рішення Господарського суду Закарпатської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Новікової Тетяни Михайлівни, б/н від 27.03.2024 підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача) судового збору сплаченого в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Новікової Тетяни Михайлівни, б/н від 27.03.2024 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року у справі №907/1009/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на ФОП Новікову Т.М.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи №907/1009/23 повернути Господарському суду Закарпатської області.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич