Номер провадження: 22-ц/813/1674/24
Справа № 501/4337/19
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 48
12.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі апеляційну скаргу адвоката Субботіної Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про зміну розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
10.12.2019 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, згідно з яким просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь за виконавчим листом від 27 червня 2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області на підставі рішення від 12 червня 2013 року та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 22 квітня 2013 року до 31 жовтня 2019 року у розмірі 16837,60 грн. У позовній заяві позивач зазначила, що раніше вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, однак на теперішній час, позивачка самостійно виховує неповнолітню доньку. Позивач вказувала на те, що інфляційні витрати призвели до зменшення фактичного вартісного розміру аліментів. При цьому, відповідач несвоєчасно сплачував стягнуті з нього аліменти, у зв'язку з чим за період з 22 квітня 2013 року до 31 жовтня 2019 року у нього виникла заборгованість розмірі 66682,75 грн (а.с. 1-3).
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі. Суд вирішив збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом від 27 червня 2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 22 квітня 2013 року до 31 жовтня 2019 року у розмірі 16837,60 грн та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн (а.с. 38-44).
14 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Субботіна Людмила Валентинівна подала заяву про перегляд заочного рішення (а.с. 67-68). Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05 квітня 2023 року у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення було відмовлено (а.с. 84-85).
13 червня 2023 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Субботіна Людмила Валентинівна направила до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2020 року, в якій просить оскаржуване заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, апелянт вказує, що позивачем при заявлені позовних вимог було приховано той факт, що 14 грудня 2018 року укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася донька, тому апелянт вважає, що розмір аліментів визначений рішенням суду першої інстанції є надвеликим. Разом з тим, відповідача не було повідомлено належним чином про розгляд справи, отже його позбавлено можливості надання доказів та заперечень. Також Іллічівський районний суд Одеської області, задовольняючи позовні вимоги не звернув увагу на окремі обставини, котрі мають значення для розгляду справи, що в свою чергу, ставить під сумнів законність та обґрунтованість рішення.
28.09.2023 до Одеського апеляційного суду від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що повідомила завчасно відповідача на його номер телефону про існування цивільної справи та направила йому фотокопію заочного рішення в додаток Viber. Тобто відповідач знав про наявність судового спору та про факт ухвалення судового рішення, але зловживаючи своїми процесуальними правами та розуміючи, що він проживає без реєстрації, свідомо не прийняв участь в судовому розгляді та з власної ініціативи не подав до суду заперечення на позов та відповідні докази, тобто сам приховав від суду не тільки своє місце проживання (перебування), а й факт свого одруження, народження в нього дитини тощо. Позивач зазначає, що на теперішній час відповідач, користуючись послугами професійного адвоката, продовжує приховувати від апеляційного суду місце свого проживання (перебування), що робиться умисно з метою унеможливлювання вчинення судом певних процесуальних дій. Тому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Сторони в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Обчислений позивачем розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів відповідно до формули, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц та визначений розмір пені у сумі 16837,60 грн є правильним.
Тому суд вирішив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Фактичні обставини справи
Як правильно було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 03.10.2009 (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.12).
За виконавчим листом №2/501/924/13 від 27.06.2013, виданим Іллічівським міським судом Одеської області на підставі рішення від 12.06.2013 у справі № 501/1627/13-ц з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 800,00 грн до досягнення дитиною повноліття до 07.02.2028. Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Чорноморському відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області (а.с. 4-11).
Відповідно до розрахунку заборгованості від 28.11.2019 станом на 31.10.2019 заборгованість за виконавчим листом складає 66682,75 грн (а.с. 4).
Позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Нормативно-правова база та оцінка апеляційного суду
Щодо зміни розміру аліментів. В обґрунтування вимог про збільшення розміру аліментів (з 800 грн до 3500 грн) позивач посилалася на те, що «Інфляційні процеси призвели до зменшення фактичного вартісного розміру аліментів, які були стягнуті з відповідача та, як результат, до погіршення матеріального стану позивача та неможливості утримувати дитину з врахуванням її фактичних потреб та достатній рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку (навчання, лікування, харчування, розваги тощо)». Будь-яких інших доводів позивач не наводила. Доказів на підтвердження своїх обґрунтувань, зокрема зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я та ін. до суду не подавала.
В своїй апеляційній скарзі відповідач-апелянт посилається на те, що в нього під час перебування в другому шлюбі народилася дитина, на підтвердження чого надав копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтва про шлюб від 14.12.2018. Також апелянт надав виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідку про обставини травми від 21.04.2023 № 996, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 06.03.2023 одержав контузію, вогнепальне осколкове поранення правої вилиці та повну втрату слуху на праве вухо.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснив КЦС ВС в постанові від 30.10.2019 в справі № 462/4973/15 «… для збільшення або зменшення розміру аліментів достатньо однієї з вказаних обставин, наприклад, зміни сімейного стану. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом».
Як роз'яснив КЦС ВС в постанові від 10.10.2023 в справі № 682/2454/22: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів».
Тобто, в разі звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів, позивач повинен надати до суду відповідні докази на підтвердження обставин, передбачених ст. 192 СК України.
Вказана позиція корелюється з висновками КЦС ВС в постановах від 12.01.2022 в справі № 545/3115/19 та від 14.08.2019 в справі № 524/7388/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки цивільне судочинство побудоване на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України), а в цій справі позивач не навела переконливих доводів та не надала до суду докази на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог в порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів не підлягають задоволенню. Тому апеляційний суд скасовує оскаржуване заочне рішення в цій частині та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За положенням ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що позивач має право повторно звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів з наданням відповідних доказів в порядку ст. 192 СК України (зміна матеріального стану, сімейного статусу (тобто наявність інших осіб на утриманні (непрацездатні батьки, діти), погіршення стану здоров'я тощо).
Щодо інших доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10.03.2020 вирішено провести розгляд справи в заочному порядку. За обставинами даної справи відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання з врахуванням того, що відповідач знятий з попереднього місця реєстрації та інформація про актуальне зареєстроване місце проживання (перебування) була відсутня.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Також, позивач не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку. Докази наявності заперечень позивача щодо розгляду справи в заочному порядку відсутні, позивач з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції з цієї підстави не зверталася, подала відзив на апеляційну скаргу та просила залишити без змін заочне рішення, що свідчить про її згоду на ухвалення заочного рішення в справі.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що заява відповідача про перегляд заочного рішення зводиться до того, що відповідач був не належним чином сповіщений про розгляд справи, а позовні вимоги про збільшення розміру аліментів не відповідають дійсності. При цьому жодних обставин та заперечень на вказані позовні вимоги з наданням відповідних доказів (одруження, народження дітей, травма) позивач не навів всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги. Інших обґрунтованих доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, з врахуванням вище наведеного, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Субботіної Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2020 року - скасувати в частині позовних вимог про зміну (збільшення) розміру аліментів.
В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про зміну (збільшення) розміру аліментів.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
С.М. Сегеда
Р.Д. Громік