Справа №760/4341/24 3/760/2434/24
29 травня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні синів Нікіту, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 530256 від 02.02.2024р. вбачається, що 02.02.2024р. близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «KIA FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 , по бульвару Чоколівському, 23, що в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння: блідий колір шкіри, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло.
Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудну камеру № 477739.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 свою вину не визнав та суду показав, що 02.02.2024р. не керував транспортним засобом у стані будь-якого сп'яніння, в тому числі наркотичного, тому просив закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи та на долученому відеозаписі з нагрудної камери поліцейського взагалі відсутній зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «KIA FORTE», д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі і у стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що працівниками поліції в порушення ст.ст. 57, 59 Конституції України, ч. 4 ст. 256 КУпАП, Інструкції № 1376, не були роз'яснені йому його права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що свідчить про недопустимість доказів, наявних в матеріалах справи.
Також, ОСОБА_1 стверджував, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі відсутні дані щодо проведення працівниками поліції його огляду на встановлення ознак будь-якого сп'яніння. Більш того, ознаки наркотичного сп'яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (блідий колір шкіри, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло) працівниками поліції не визначалися.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не містять даних щодо його відсторонення від керування транспортним засобом, оскільки за версією працівників поліції, він перебував саме у стані наркотичного сп'яніння, хоча на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення у працівників поліції таких даних не було.
Також ОСОБА_1 зазначив, що долучений до матеріалів відеозапис з нагрудної камери постійно переривався і не висвітлив всіх обставин даної справи, тому просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 530256 від 02.02.2024р., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2024р., технічний запис відеозапису, здійснений на нагрудну відеокамеру (відеореєстратор) № 477739, на якому зафіксовані обставини даного правопорушення, суддя приходить до наступного.
Так, статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а сформульовано правовий висновок, згідно з яким само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, однією з умов для притягнення водія до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведення факту керування ним транспортним засобом під час сп'яніння.
Разом з тим, з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського (бодікамери) № 477739 вбачається, що даний відеозапис розпочинається з того, що ОСОБА_1 знаходиться поряд з транспортним засобом, який знаходиться в нерухомому стані, із вимкнутим двигуном, тобто, даний відеозапис не містить даних щодо самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в тому числі, у стані будь-якого сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені п. 2.5 ПДР, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (в подальшому - Інструкція № 1395).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Інструкції 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За змістом наведених вимог закону, у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, працівники поліції зобов'язані запропонувати водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров'я скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною 1 ст. 130 КУпАП.
З дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського (бодікамери) № 477739 вбачається, що огляд ОСОБА_1 на встановлення ознак наркотичного сп'яніння не проводився, самому ОСОБА_1 вказані ознаки не озвучувались, тому не зрозуміло з яких саме підстав працівник поліції вимагали у останнього пройти огляд на стан сп'яніння. Більш того, ознаки наркотичного сп'яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2024р. (блідий колір шкіри, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло), працівниками поліції не визначалися.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Аналізуючи вказані обставини та наявні в матеріалах докази, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та обґрунтовані докази, які б свідчили про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками або у стані наркотичного сп'яніння. Доказів зворотнього суду надано не було.
Крім того, заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 щодо порушення працівниками поліції права на його захист, оскільки з долученого та досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери вбачається, що працівниками поліції взагалі не було роз'яснено останньому його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням відповідних норм законодавства.
Також заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 щодо неповноти наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вимогам п. 5 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ від 18 грудня 2018 № 1026, оскільки долучений працівниками патрульної поліції у м. Києві до протоколу про адміністративне правопорушення відеоматеріал, є неповним та постійно переривається.
Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що ставить під сумнів перебування його з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Вишняк