печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18398/24-а
пр. № 2-а-144/24
06 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвиновій І. В.,
при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про скасування постанови серії БАД № 809047 від 10 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив скасувати постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 127-4 КУпАП, скасування штрафу і закриття провадження у справі за відсутністю у його діях адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вказано, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 809047, винесена 10 квітня 2024 року, є незаконною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, доказів вини позивача оскаржувана постанова не містить, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП. Як вбачається з оскаржуваної постанови, оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Молокоєдовим А. Р. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за частиною другою статті 127-4 КУпАП за те, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТСЦ № 8041 при прийманні практичного іспиту в громадянки ОСОБА_2 нібито порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 року за № 626/34909. Разом з тим, за порушення вимог порядку (інструкції) про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї не передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі, за частиною другою статті 127-4 КУпАП. Таким чином, оскаржувана постанова є незаконною, перш за все, в частині притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП за нібито порушення останнім Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), так як зазначене не становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП. Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивачем нібито було порушено пункт 8 розділу ІІІ Інструкції № 515, а саме - не перевірив справність технічного засобу контролю. Однак матеріалів адміністративної справи, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а також доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, наприклад, відповідного витягу з відеозапису чи фотопідтвердження позивачу надано не було, та інформації про такі відео- чи фото- записи оскаржувана постанова не містить.
У своєму відзиві представник відповідача позов не визнав, заперечуючи проти доводів позивача вказав, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який здійснює свою діяльність у напрямі дотримання внутрішньої безпеки у Національній поліції України. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами» від 13 липня 2023 року № 3234-IX внесено зміни до статті 127 КУпАП, а саме передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (ст. 127-3) та порушення порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, атестації їх спеціалістів та порядку оформлення або видачі посвідчення водія (ст. 127-4). Таким чином на підставі отриманих матеріалів, з метою їхнього розгляду та прийняття рішення було здійснено виїзд до вказаного вище територіального сервісного центру № 8041. Посилання представника позивача на те, що старшим лейтенантом поліції Молокоєдовим А. Р. нібито не роз'яснено права ОСОБА_1 та не надано право на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи ОСОБА_1 хибні та є лише припущеннями, оскільки під час винесення постанови останньому пропонувалося ознайомитися з зазначеними матеріалами та було роз'яснено права, що підтверджується відеофайлами « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 1» записаними на боді-камеру № 411465 старшого лейтенанта поліції Молокоєдова А. Р. , про що й зазначено в постанові БАД № 809047. Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача на те, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є лише порушення Інструкції № 408, оскільки в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 БАД № 809047 в частині 5 зазначено порушення пунктів 2 та 3 розділу II Інструкції № 408 та пункту 8 розділу III Інструкції № 515, що також озвучено на долученому відеофайлі. З викладеного резюмується, що порушень з боку старшого лейтенанта поліції Молокоєдова А. Р. та Департаменту під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 127-4 КУпАП та винесення Молокоєдовим А. Р. постанови стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 127-4 КУпАП не вбачається.
Представник позивача у відповіді на відзив ні до оскаржуваної постанови, ні до відзиву не було долучено дані (документи): а) щодо технічного стану наявних в ТСЦ 8041 ГСЦ технічних засобів контролю процесу проведення іспитів, які були ввірені ОСОБА_1 17 лютого 2024 року чи закріплені за ним; б) щодо порушення конкретно з боку ОСОБА_1 обов'язків, встановлених Розділом ІІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю. Виявлена під час моніторингу лише одного дня роботи ТСЦ 8041 ГСЦ системність помилки фіксації іспитів громадян вимагала, передусім, з'ясувати питання технічного стану засобів та їх здатності безперебійно виконувати функцію відео-, аудіо- чи фото фіксації. Як встановлено під час моніторингу, фіксація приймання іспитів велася, проте окремі її функції мали тимчасові вади. За таких умов, необхідно було з'ясувати причини такого стану. Технічні перебої, не пов'язані із втручанням екзаменатора, які попередити він не в змозі, не можуть бути поставлені у вину останньому. Крім того, під час проведення іспиту екзаменатору забороняється примусове вимкнення технічних засобів контролю, внесення змін до інформації, отриманої за допомогою технічних засобів контролю та здійснення інших дій, що перешкоджають фіксації процесу складання іспиту та збереженню інформації технічними засобами контролю (Розділ ІІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю). Крім того, якщо враховувати твердження, зазначені у відзиві, а саме - «не перевірено технічний засіб контролю щодо забезпечення належної його роботи під час здійснення відео, аудіозапису процесу складання іспиту, у зв'язку з чим на відео файлах відсутній аудіозапис процесу складання іспитів», то вбачається, що відеозапис прийняття іспиту позивачем у ОСОБА_2 наявний, разом з тим ні до оскаржуваної постанови, ні до відзиву його долучено не було, що свідчить про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 127-4 КУпАП.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
23 квітня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, подана в адміністративному порядку, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, визначено суддю та передано 24 квітня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
30 квітня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду справи у спрощеному порядку без виклику сторін.
17 травня 2024 року представник позивача подала відповідь на відзив відповідача, що надійшов до суду 23 травня 2024 року засобами поштового зв'язку.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
07 березня 2024 року начальник управління організації реєстраційної діяльності та допуску водії до керування транспортними засобами Головного сервісного центру МВС Полонський Ф. звернувся із доповідною запискою № 1759/12/1-2024 до Т. в. о. начальника Головного сервісного центру МВС Карабиці О. стосовно виконання вимог доручення Головного сервісного центру МВС від 30 січня 2023 року № 31/148 «Про організацію контролю за дотриманням порядку приймання теоретичних та практичних іспитів» /а. с. 25/.
В УОР на виконання вимог доручення Головного сервісного центру МВС від 30 січня 2023 року № 31/148 «Про організацію контролю за дотриманням порядку приймання теоретичних та практичних іспитів» здійснено моніторинг процесу складання практичних іспитів для отримання права керування транспортними засобами в ТСЦ № 8041 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві. 17 лютого 2024 року у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 встановлено, що у порушення вимог пункту 2 розділу ІІ Інструкції N? 408 екзаменатором ТСЦ МВС № 8041 ОСОБА_18 не перевірено технічний засіб контролю щодо забезпечення належної його роботи під час здійснення відео-, аудіозапису процесу складання іспиту, у зв'язку з чим на відео файлах відсутній аудіозапис процесу складання іспитів /а. с. 35-36/. Також надано свої висновки та пропозиції: вважав за доцільне направити доповідну записку до РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві для організації перевірки та вжиття заходів відповідно до чинного законодавства у частині, що стосується діяльності РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, та надання пропозицій керівництву ГСЦ МВС щодо відкриття дисциплінарних проваджень стосовно вказаних працівників за результатами перевірки в термін до 15 березня 2024 року надати до ГСЦ МВС та на електронну адресу info@hsc.gov.u а копії відповідних матеріалів.
Листом від 18 березня 2024 року за вих. № 31/26-2702 начальником регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) Клижком О. до Головного сервісного центру МВС України надіслано матеріали за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами Головного сервісного центру МВС Полонського Ф. від 07 березня 2024 року № 1759/12/1-2024 щодо можливих порушень вимог чинного законодавства адміністраторами територіального сервісного центру № 8041 ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 /а. с. 32/.
Згідно з висновком за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС Полонського Ф. від 18 березня 2024 року, 17 лютого 2024 року у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 встановлено, що у порушення вимог пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 408 екзаменатором ТСЦ МВС № 8041 ОСОБА_18 не перевірено технічний засіб контролю щодо забезпечення належної його роботи під час здійснення відео-, аудіозапису процесу складання іспиту, у зв'язку з чим на відео файлах відсутній аудіозапис процесу складання іспитів /а. с. 40-42/.
У своєму поясненні ОСОБА_1 стверджував, що наявні пристрої аудіо- та відео- фіксації, які використовуються для фіксації прийняття практичних іспитів та у зв'язку з їх щільним графіком використання працюють некоректно, нестабільно і дуже часто виходять з ладу, тому він припускає, що під час запису можливо сталося так, що аудіодоріжка не записалася /а. с. 59/.
За пунктом 4 листа від 18 березня 2024 року начальника РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) Клижка О. , вирішено списати матеріали та вхідний від 08 березня 2024 року № 2702 списати до справи /а. с. 42/.
Листом від 09 квітня 2024 року № 410/42-10/03-2024 до заступника начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві звернулося Київське міське управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України: Київським міським управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України проводиться розгляд матеріалів регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філії ГСЦ МВС), в діях яких вбачається можливе вчинення дисциплінарних проступків працівниками ТСЦ № 8041 в частині дотримання встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами /а. с. 28/.
Листом від 09 квітня 2024 року № 31/26-3841 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві надано запитувані у запиті Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 09 квітня 2024 року № 410/42-10/03-2024 інформацію та документи /а. с. 54/.
10 квітня 2024 року оперуповноважений Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Молокоєдов А. Р. склав постанову серії БАД № 809047 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 127-4 КУпАП, а саме 17 лютого 2024 року, о 08:43 год., будучи посадовою особою ТСЦ № 8041 при прийомі практичного іспиту у ОСОБА_2 , порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 408 від 22 травня 2020 року (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 року за № 626/34909, та пункту 8 розділу ІІІ Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом № 515 від 07 грудня 2009 року (у редакції наказу МВС України від 22 травня 2020 року № 408), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369, а саме не перевірив справність технічних засобів контролю. Одночасно накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн /а. с. 43/.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
Суд, проаналізувавши та дослідивши докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 127-4 КУпАП.
Згідно з частиною першою ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Статтею 283 КУпАП визначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 127-4 КУпАП, суд керується наступним.
Як визначено ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до частини другої статті 127-4 КУпАП порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інструкція про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія затверджена наказом МВС 07 грудня 2009 року № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408).
Таким чином, адміністративна відповідальність за частиною другою статті 127-4 КУпАП настає лише у випадку порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС 07 грудня 2009 року № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408).
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Молокоєдовим А. Р. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн за частиною другою статті 127-4 КУпАП за те, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТСЦ № 8041 при прийманні практичного іспиту в громадянки ОСОБА_2 нібито порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 року за № 626/34909.
Однак, за порушення вимог порядку (інструкції) про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї не передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі, за частиною другою статті 127-4 КУпАП.
Пунктом 8 розділу III Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС України від 07 грудня 2009 року № 515, визначено, що до початку проведення практичного іспиту на майданчику для навчання з початкового керування транспортним засобом екзаменатор перевіряє: наявність та цілісність елементів та технічних засобів організації дорожнього руху і відповідність їх установлення діючим вимогам, транспортні засобами на відповідність вимогам до транспортних засобів, що використовуються для проведення практичних іспитів, справність технічних засобів контролю процесу проведення практичних іспитів. У разі встановлення екзаменатором під час перевірки невідповідності однієї або кількох умов, визначених абзацами другими-четвертим цього пункту, практичний іспит не проводиться.
Позивач є адміністратором територіального сервісного центру № 8041 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), до посадових обов'язків якого входить, у тому числі, приймання практичних іспитів з водіння транспортних засобів в учнів.
Таким чином, враховуючи зміст оскаржуваної постанови, можна дійти висновку, що відповідача притягнено позивача до адміністративної відповідальності за нібито порушення вимог щодо перевірки справності технічного засобу контролю.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 408, технічний засіб контролю - пристрій або технічний комплекс (у тому числі фото-, відео-, аудіотехніки), призначений для здійснення фотографування, відео-, аудіозапису і зберігання інформації щодо процесу складання іспитів у ТСЦ МВС
Докази, які нібито обґрунтовують вчинення позивачем адміністративного правопорушення та які зазначені в оскаржуваній постанові - це матеріали адміністративної справи та відео з б/к 211465 /а. с. 43/.
Однак матеріалів адміністративної справи, про які зазначено у спірній постанові, а також доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, наприклад, відповідного витягу з відеозапису чи фотопідтвердження позивачу надано не було, та інформації про такі відео- чи фото- записи спірна постанова не містить, лише вказано, що це матеріали адміністративної справи та відео з б/к 211465, не уточнено яким технічним засобом, здійснено відеозапис. Окрім того, якщо це камера, якою зафіксовано процес розгляду справи (10 квітня 2024 року), то зазначене відео не може слугувати належним та допустимим доказом нібито вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке відбулося 17 лютого 2024 року.
Як вбачається з документів, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугували, зокрема, доповідна записка від 07 березня 2024 року та висновок РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС Полонського Ф. від 18 березня 2024 року.
У зазначених документах йдеться, зокрема, про те, що 17 лютого 2024 року встановлено, що у порушення вимог пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 408 екзаменатором ТСЦ МВС № 8041 ОСОБА_1 не перевірено технічний засіб контролю щодо забезпечення належної його роботи під час здійснення відео-, аудіозапису процесу складання іспиту, у зв'язку з чим на відеофайлах відсутній аудіозапис процесу складання іспитів.
У спірній постанові зазначено, що позивач нібито не перевірив справність технічного засобу контролю, що відповідає абзацу третьому пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 408. Натомість, у доповідній записці від 07 березня 2024 року та висновку РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС Полонського Ф. від 18 березня 2024 року йдеться про нібито вчинення позивачем порушення, передбаченого абзацом 5 пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 408 /а. с. 50-51/.
Отже, вбачається: відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 127-4 КУпАП; відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 127-4 КУпАП та опис якого зазначено у спірній постанові.
Відповідно до підпункту 17 пункту 1 Положення про ТСЦ № 8041, ТСЦ № 8041, відповідно до чинного законодавства приймає іспити на право керування, транспортними засобами всіх категорій, здійснює видачу та обмін національного й міжнародного посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Відповідно до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом Головного сервісного центру МВС 27 квітня 2020 року № 29, а саме - пунктів 1 та 5, регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві є відокремленим підрозділом Головного сервісного центру МВС, утвореним на правах філії без статусу юридичної особи. РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві безпосередньо підпорядковується ГСЦ МВС. РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві складається із структурних підрозділів, у тому числі територіальних сервісних центрів МВС /а. с. /.
Відповідно до Положення про Головний сервісний центр МВС, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1393 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 квітня 2020 року № 354), а саме - пунктів 1, 5 - Головний сервісний центр МВС утворений як юридична особа публічного права та є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ /а. с. 52/.
Головний сервісний центр МВС організовує діяльність РСЦ, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення /а. с. 52/.
Відповідно до підпункту 22 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, МВС відповідно до виконання покладених на нього завдань, зокрема, організовує діяльність територіальних органів з надання сервісних послуг МВС; організовує в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності апарату МВС та територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери його управління, Національної гвардії, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань; контролює діяльність територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС; організовує планово-фінансову роботу в апараті МВС, територіальних органах, закладах, установах і на підприємствах, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; здійснює функцію головного розпорядника бюджетних коштів, забезпечує її ефективне і цільове використання.
Виходячи із вищезазначених норм законодавства, організація матеріально-технічного та ресурсного забезпечення, у тому числі, технічних засобів контролю, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, у тому числі, ТСЦ МВС № 8041, покладено на Міністерство внутрішніх справ України.
Про такий стан забезпечення також свідчить звернення Головного сервісного центру МВС звернувся до Регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС (філіям ГСЦ МВС) від 25 січня 2024 року № 31/2118-12/1-2024 /а. с. 26/.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в частині другій п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року за N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Отже, згідно з вимогами частини другої ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
В контексті наведеного, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 127-4 КУпАП.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 127-4 КУпАП, спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. ст. 132, 139 КАС України, а також того, що адміністративний позов було подано за допомогою Електронного суду, тобто згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовано коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 969, 00 грн.
Також представник позивача у відповіді на відзив вказала, що позивач зазначає орієнтовану суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яку очікує понести за результатами розгляду позовної заяви у розмірі 20 000, 00 грн, докази чого, відповідно до частини сьомої ст. 139 КАС України, будуть надані до суду протягом п'яти днів після оголошення рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 24, 61, 625, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 127-4, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 132, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про скасування постанови серії БАД № 809047 від 10 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 809047 від 10 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 127-4 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн скасувати.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 969, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова