печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32686/23-ц
"11" червня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Бусик О.Л.
при секретарі Романенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача - ОСОБА_1 про направлення справи за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, за підсудністю, -
У липні 2024 року представник позивача звернувся до суду із вище вказаним позовом.
Ухвалою судді від 02 серпня 2023 року в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Рішенням суду від 30 листопада 2023 року позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заборгованість у розмірі 15 545 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 83 копійки, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 гривні.
Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року - задоволено.
Скасовано заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року у справі №757/32686/23-ц та призначено справу до розгляду.
07 червня 2024 року відповідач до суду подав клопотання про передачу справи за підсудністю, посилаючись на те, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , просив передати справу на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши вказану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, як вбачається зі змісту позову, спір виник з приводу заборгованості за комунальні послуги нежитлового приміщення АДРЕСА_2.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК України).
Відповідно до правил ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, указав на те, що до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 цього Кодексу); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 цього Кодексу); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Отже, за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за комунальні послуги нежитлового приміщення АДРЕСА_2, суд прийшов до висновку, що прийняття судом до свого провадження вказаної справи відбулось з дотриманням правил підсудності, а тому підстави для задоволення клопотання щодо передачі справи за підсудністю, як зазначає відповідач за його фактичним місцем перебування, в даному випадку відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 32, 187, 353,354 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 про направлення справи за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, за підсудністю - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Л. Бусик