Справа №:755/13163/23
"11" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 01 липня 2019 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримав кредит у розмірі 80 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 01 липня 2019 року заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 03 липня 2023 року становить у розмірі 105 257,24 грн. У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 02 листопада 2023 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
01 липня 2019 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просить відкрити поточний рахунок у гривні на ім'я ОСОБА_1 , встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов (а.с. 13).
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 01 липня 2019 року заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 03 липня 2023 року становить у розмірі 105 257,24 грн (а.с. 6-12).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 105 257,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 липня 2019 року відповідач підписав анкету-заяву, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг та неналежним чином виконує зобов'язання за даним договором.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду Витяг з умов обслуговування рахунків фізичних осіб з додатками, до яких включено Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» (а.с. 14-31), виписку по картці з особового рахунку, відкритого на ім'я відповідача (а.с. 52-107).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги не визнав повністю, виходячи з наступного. Підписана відповідачем анкета-заява від 01 липня 2019 року, разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг. Аналіз поданих відповідачем документів дає підстави вважати, що доказів того, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки та чи встановлено відповідний кредитний ліміт. Крім того, у матеріалах позову відсутні докази руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 01 липня 2019 року. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач ознайомився саме з наданими позивачем умовами та правилами обслуговування кредиту. Сам факт підписання анкети-заяви не свідчить про видачу відповідачу кредиту (а.с. 152-156).
Представник позивача скористався процесуальним правом подачі відповіді на відзив, в якій зазначає наступне. Відповідач акцептував пропозицію позивача та незгоди з нею не заявляв, продовжував користуватися карткою, а отже погодився з умовами укладеного договору. Механізм укладення кредитного договору у проекті monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою за кредитним договором (а.с. 163-169).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивач у позові зазначає, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» заповнив і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису. Вказана анкета-заяви в такому ж порядку підписана представником банку, який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Також, відповідач вказав, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору.
У п. 6 анкети-заяви відповідач вказав, що просить вважати наведений у анкеті-заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги, а також електронний цифровий підпис, обов'язковими. У цьому ж п. 6 анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору. Відповідач підтвердив в анкеті-заяві, що всі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.
Окрім того, позивачем доведено, що без акцептування Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту за допомогою підписання електронним цифровим підписом, встановлення кредитного ліміту та підписання кредитного договору є неможливим.
Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.
Будь-яких доказів на спростування наданого Позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.
Тому з урахуванням викладеного, суд приходить висновку про наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 105 257,24 грн.
За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог по цій справі повністю.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 2684 грн відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 2 684 грн.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 204, 253, 256, 257, 258, 261, 266, 549, 551, 626, 627, 628, 638, 639, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, заборгованість за тілом кредитного договору про надання банківських послуг «Monobank» від 01 липня 2019 року станом на 03 липня 2023 року у розмірі 105 257 (сто п'ять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн 24 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна