Справа №:755/9078/24
Провадження №: 6/755/792/24
про відмову у відкритті провадження у справі
"07" червня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченко Владислав Геннадійович, ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ТОВ «ФК «Суперіум», заінтересовані особи: АТ «Ідея Банк», Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченко В.Г., ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву 28 травня 2024 року передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У поданій заяві заявник просить замінити вибулого стягувача АТ «Ідея Банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Суперіум» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 1556, вчиненого 29 вересня 2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» у розмірі 55 000,43 грн.
Згідно із частиною дев'ятою статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 30 травня 2024 року № 616627, відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Згідно інформації з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» від 06 червня 2024 року про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 30 січня 2017 року по 03 березня 2017 року, знятий з реєстрації на підставі документу про підтвердження смерті серії
НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції м. Києва.
Боржник як учасники цивільної справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, має володіти цивільною процесуальною правоздатністю.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно положень частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак припиняється і цивільна процесуальна дієздатність.
Згідно із статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Таким чином, вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
Таким чином, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 помер до дати звернення ТОВ «ФК «Суперіум» до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, тому він не може бути стороною у справі, оскільки зі смертю особи припиняється її цивільна правоздатність та померла особа не наділена процесуальною дієздатністю.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі № 6-20987ск15.
З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Суд враховує, що відомостей про спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, заявник також не надав.
Відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або на частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Після смерті боржника відкривається спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов'язки.
Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто, відбувається заміна боржника у зобов'язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, виконати зобов'язання померлої особи перед кредитором можуть спадкоємці боржника, але лише за наявності майна боржника, одержаного ними у спадщину.
Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи, яка померла, та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.
При розгляді заяви про заміну сторони стягувача іншим правонаступником, суд зобов'язаний повідомити про розгляд даної заяви боржнику, так як це може порушити його права.
Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як учасником справи, зокрема боржником у виконавчому провадження, вказано особу у якої відсутня правоздатності.
Керуючись статтями 25, 26, 55 ЦК України, статтями 42, 47, 48, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченко Владислав Геннадійович, ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова