Номер провадження 2-а/754/109/24
Справа №754/6257/24
Іменем України
12 червня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в особі головуючого-судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Позовні вимоги мотивує тим, що поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону №3 полку №2 УПП в м. Києві ДПП Дорошенком Є.І. неправомірно винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення від 24.04.2024 серії ЕНА № 1991839 за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. В гр. 5 оскаржуваної постанови зазначено, що начебто позивач «проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) ПДР України. Позивач вважає, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме позивач проїхав стоп лінію та сам світлофор згідно із зеленим сигналом світлофора, що дозволяє рух, то у відповідності до п. 8.11 розділу 8 ПДР України, позивач був змушений закінчити проїзд на жовтий чи червоний сигнал світлофору з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки не мав можливості зупинити транспортний засіб на перехресті, а тому продовжував рух в наміченому напрямку. Крім того, відсутні та не зазначені у постанові жодні фото чи відео, чи будь-які інші докази. Отже, на підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15.04.2024 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
24.05.2024 на адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, сторона відповідача вказує, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки, позивач, проїхавши на заборонений сигнал світлофора вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже обставини викладені в постанові відповідають дійсності та підтверджуються відеозаписом з боді-камери. Крім того, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що 24.04.2024 поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону №3 полку №2 УПП в м. Києві ДПП Дорошенком Є.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1991839 від 24.04.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 24.04.2024 о 23 год. 28 хв. у м. Києві, по просп. Червоної Калини, 12, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, - порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняється рух, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Пункт 8.7.3(е) ПДР України визначає червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали, як такі, що забороняють рух.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Відповідачем надано до суду відеозапис із боді - камери на підтвердження винуватості позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення з якого вбачається, що позивач не заперечує ту обставину, що здійснив рух на заборонений сигнал світлофора. Проте, пояснює, що перебуваючи на перехресті закінчував маневр.
В своєму позові ОСОБА_1 посилається на п. 8.11 ПДР України в якому зазначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, в той момент, коли позивач на своєму автомобілі проїжджав перехрестя, світлофор було видно заздалегідь, дорожнє покриття було чисте та сухе, тобто, відсутні підстави вважати, що у випадку гальмування позивачем могла бути створена аварійна ситуація на перехресті, а гальмівний шлях був би довгим. Позивач міг і мав час для зупинки свого транспортного засобу відповідно до ПДР України, але не зробив цього.
Позивач, під'їжджаючи до перехрестя, регульованого світлофором, повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, при увімкнені зеленого миготливого сигналу, який передує жовтому, врахувати технічний стан транспортного засобу та розрахувати можливість зупинки у місці, визначеному п.8.10 ПДР України при увімкнені жовтого сигналу світлофора, а потім червоного. Однак, позивач вищезазначених вимог ПДР України не виконав, та доказів про неможливість зупинитися у визначеному ПДР України місці при проїзді перехрестя під час розгляду справи про адміністративне правопорушення до суду не надав.
Отже, позивач здійснював проїзд на забороняючий рух червоний сигнал світлофора, не зупинивши свій транспортний засіб у місці, визначеному пунктом 8.10 ПДРУкраїни, чим порушив вимоги пункту 8.7.3 (е) ПДР України і правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.
Інших доказів, які б спростовували факт порушення позивачем ПДР України суду надано не було.
За змістом ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова інспектора поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною, правомірною, винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 122, 251, 283, 284 КУпАП, ст.9, 76-78, 244-246, 257, 262 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 12 червня 2024 року.
Суддя В.О. Сенюта