Справа № 461/3031/24
Провадження № 1-кс/461/3578/24
11.06.2024 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024140000000044 від 02.02.2024, за підозрою за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України, -
До суду надійшло погоджене прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024140000000044 від 02.02.2024, за підозрою за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий просить суд накласти арешт на мобільний телефон «Redmi» s/n: НОМЕР_1 із сім карткою оператора мобільного зв'язку, виданий 10.06.2024 ОСОБА_6 у приміщенні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області, розташованого за адресою м. Львів, вул. С. Бандери, 1.
Клопотання вмотивоване наступним. ОСОБА_6 , у невстановлений період часу, однак не пізніше 24 квітня 2024 року, в порушення додатку №1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471- XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576. п. п. 2.8., 8.1., 8.2., 8.9 та глави 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , отримав, від невстановленої органом досудового розслідування особи, вибухівку - 15 саморобних вибухових пристроїв, прихованих в упакуваннях з під чаю марки «Tea», попередньо поміщених у дорожню сумку.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 10.06.2024, ОСОБА_6 у приміщенні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області, розташованого за адресою м. Львів, вул. С. Бандери, 1, добровільно видав належний йому мобільний телефон «Redmi» s/n: НОМЕР_1 із сім карткою оператора мобільного зв'язку.
10.06.2024 вищевказаний мобільний пристрій визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та беручи до уваги, що вказані у даному клопотанні предмети можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, та використовувались в якості засобів вчинення злочину і необхідні для розкриття кримінального правопорушення, слідчий просить клопотання задовольнити та накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів.
Слідчий в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.
02.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024140000000044 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 113 КК України.
ОСОБА_6 , у невстановлений період часу, однак не пізніше 24 квітня 2024 року, в порушення додатку №1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471- XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576. п. п. 2.8., 8.1., 8.2., 8.9 та глави 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , отримав, від невстановленої органом досудового розслідування особи, вибухівку - 15 саморобних вибухових пристроїв, прихованих в упакуваннях з під чаю марки «Tea», попередньо поміщених у дорожню сумку.
10.06.2024, ОСОБА_6 у приміщенні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області, розташованого за адресою м. Львів, вул. С. Бандери, 1, добровільно видав належний йому мобільний телефон «Redmi» s/n: НОМЕР_1 із сім карткою оператора мобільного зв'язку відповідно до заяви ОСОБА_6 від 10.06.2024 року.
Клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
Постановою слідчого від 10.06.2024 року мобільний телефон «Redmi» s/n: НОМЕР_1 із сім карткою оператора мобільного зв'язку добровільно виданий ОСОБА_6 визнано речовим доказом.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Підставами накладення арешту є необхідність проведення експертиз, тому необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладання арешту.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024140000000044 від 02.02.2024, за підозрою за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на мобільний телефон «Redmi» s/n: НОМЕР_1 із сім карткою оператора мобільного зв'язку, виданий 10.06.2024 ОСОБА_6 у приміщенні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області, розташованого за адресою м. Львів, вул. С. Бандери, 1.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1