11 червня 2024 року Справа № 480/12353/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12353/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування до загального (страхового) стажу періодів роботи - з 02.01.1992 по 12.03.1994, грудень 2019, січень-березень 2020, січень-травень 2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати з 09.06.2023 позивачу до загального (страхового) стажу період роботи з 02.01.1992 по 12.03.1994 на НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу), періоди за грудень 2019 року, з січня 2020 року по березень 2020 року на Сумському машинобудівному науково - виробничому об'єднанні та за січень 2023 по травень 2023 року в АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг".
В обґрунтування позовних ОСОБА_1 зазначає, що він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заяву від 30.08.2023 щодо уточнення інформації про зарахований при призначенні пенсії загальний (страховий) стаж.
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 18.09.2023 повідомило позивача про не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 13.03.1994 у зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 дію Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, припинено. Також цим листом повідомлено, про не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" за грудень 2019 року, з січня 2020 по березень 2020 року та у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" з січня 2023 року по березень 2023 року, у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за ці періоди.
У подальшому позивачем направлено до відповідача заяву від 31.10.2023 щодо надання інформації про зарахування при призначенні пенсії до його страхового стажу періоду роботи у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" з квітня 2023 року по травень 2023 року.
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 15.11.2023 повідомило позивача про не зарахування до його страхового стажу періоду роботи в АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" за квітень 2023 року та травень 2023 року, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплату страхових внесків за цей період.
Вважаючи, що ГУ ПФУ в Сумській області протиправно не зарахувало вказані періоди роботи до страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ГУ ПФУ в Сумській області не надало відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та з 08.07.2023 йому призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою від 30.08.2023 у якій просив повідомити причини не зарахування до страхового стажу періодів його роботи у російській федерації з 01.01.1992 по 13.03.1994 та періодів його роботи у АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" за грудень 2019 року, з січня 2020 року по березень 2020 року та в АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжинирінг" з січня 2023 року по травень 2023 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 18.09.2023 повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування до його страхового стажу періоду роботи на території російської федерації з 01.01.1992, оскільки 30 січня 2023 року російська федерація припинила участь у вищезазначеній Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, припинено.
Також цим листом повідомлено, про не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" за грудень 2019 року, з січня по березень 2020 року та у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" з січня по березень 2023 року у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за ці періоди.
У подальшому позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою від 31.10.2023 у якій просив повідомити причини не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" з квітня по червень 2023 року.
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 15.11.2023 повідомило позивача про те, що його страховий стаж повинен обчислюватися по травень 2023, тобто по місяць, що передує поданню заяви про призначення пенсії від 06.06.2023. Також повідомлено, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи в АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" за квітень 2023 року та травень 2023 року, оскільки у реєстрі застрахованих осіб наявні відомості нарахований товариством позивачу дохід за ці місяці, проте відомості про сплату страхових внесків відсутні.
Вважаючи дії відповідача щодо не зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами п. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
З матеріалів справи вбачається, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 21.09.1987 по 12.03.1994 працював на посадах матроса та матроса другого класу в НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу) (російська федерація) (а.с. 50).
Відповідно до розрахунку страхового стажу (а.с. 64) для призначення позивачу пенсії органом пенсійного фонду було зараховано період його роботи з 21.09.1887 по 31.12.1991.
Тобто фактично, період роботи позивача з 21.09.1987 по 12.03.1994 у НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу), був зарахований до страхового стажу позивача частково.
При цьому з листа ГУ ПФУ в Сумській області вбачається, що підставною не зарахування до страхового стажу позивачу періоду роботи з 01.01.1992 по 13.10.1999 є те, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також те, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, припинено (а.с. 53).
Суд не погоджується з такими висновками Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.1992 по 13.10.1999, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Так, 13.03.1992 набрала чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
14.01.1993 між Урядом України і Урядом російської федерації була підписана Угода про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн.
Положеннями статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Після вчинення військової агресії російської федерації проти України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.11.2022 № 1328, якою постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві, а також прийнято постанову від 24.06.2023 № 639, якою припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993.
Частиною 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) визначалося, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
За приписами пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди до виходу держави-учасниці із Угоди, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Вихід держави-учасниці Угоди не може бути підставою для не зарахування при призначені пенсії громадянину України також страхового стажу.
Варто зауважити, що відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.
Таким чином, доводи відповідача, зазначені в листі від 18.09.2023 щодо припинення російською федерацією участі в Угоді та прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 24.06.2023 № 639, не можуть бути правовою підставою для не зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи на території російської федерації, адже такий стаж ним набутий до виходу України із Угоди.
Отже, період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 12.03.1994 у російській федерації на НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу) має бути зарахованим до страхового стажу позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.1992 по 12.03.1994 у НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу), та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 12.03.1994 у НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи у АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" за грудень 2019 року, з січня 2020 року по березень 2020 року та в АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" за січень 2023 року по травень 2023, суд зазнає наступне.
Як вже зазначалося, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV).
Згідно з абзацом 1 ч. 2, абзацом 1 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 1058 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону № 1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Нормами статті 106 Закону № 1058 передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
У постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 316/1392/16-а, від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 02.12.2019 по 03.04.2020 працював на посаді слюсаря механоскладальних робіт у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" (зворотній бік а.с. 58), а з 04.04.2020 позивача прийнято в порядку переведення на посаду слюсаря механоскладальних робіт у АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" на якій він продовжував працювати на час призначення пенсії за віком (а.с. 59).
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 18.09.2023 повідомлено позивача про не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" за грудень 2019 року, з січня по березень 2020 року та у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" з січня по березень 2020 року, оскільки у реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про нарахований позивачу акціонерними товариствами дохід за ці періоди, проте відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Також, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 15.11.2023 повідомило позивача, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи в АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" за квітень 2023 року та травень 2023 року, оскільки у реєстрі застрахованих осіб наявні відомості нарахований товариством позивачу дохід за ці місяці, проте відомості про сплату страхових внесків відсутні.
Суд зазначає, що згідно з відомостями реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 нараховувалася АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" заробітна плата за грудня 2019 року по березень 2020 року, та нараховувалася заробітна плата АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" за період з січня 2023 по травень 2023 року.
При цьому, обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків відповідно до Закону № 1058 покладений на підприємство-страхувальника.
Порушення ж підприємством-страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише для самого підприємства-страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) і не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата та нараховувалися страхові внески.
Таким чином, через несвоєчасну сплату АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" за грудень 2019 року, з січня 2020 року по березень 2020 року та АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг" з січня 2023 по травень 2023 року (а.с. 72-74) позивач не може бути позбавлений права на зарахування цього періоду до страхового стажу та як наслідок на обчислення розміру пенсії з урахуванням такого стажу, починаючи з дати призначення пенсії за віком - 08.07.2023.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.2019 по 31.03.2020 у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" та з 01.01.2023 по 31.05.2023 у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг", та зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.12.2019 по 31.03.2020 у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" та з 01.01.2023 по 31.05.2023 у акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг".
Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 спірний страховий стаж після 09.06.2023, оскільки позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком 09.06.2023.
Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн, сплачених за чеками від 20.11.2023 та від 01.12.2023.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, будинок 43, м. Суми, Сумська область код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1992 по 12.03.1994 у НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу), з 01.12.2019 по 31.03.2020 у Акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" та з 01.01.2023 по 31.03.2023 у АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 12.03.1994 у НПО "Севрыбпоиск" (мовою оригіналу), з 02.12.2019 по 31.03.2020 у Акціонерному товаристві "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" та з 01.01.2023 по 31.05.2023 у АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - Інжиніринг".
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар