11 червня 2024 року м. Рівне №460/3938/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення відповідача 1 від 13.03.2024 № 172050005739 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку; зобов'язати відповідача 2 призначити й виплачувати позивачу з 06.12.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3). Стверджує, що в с.Жовкині Володимирецького (тепер - Вараського) району Рівненської області (зона гарантованого добровільного відселення) станом на 01.01.1993 року прожив 3 роки 22 дні, після 01.01.1993 року проживає в цій зоні більше 30 років. Вважає, що до нього застосовується початкова величина зниження пенсійного віку, оскільки з моменту аварії по 31 липня 1986 року проживав в зоні гарантованого добровільного відселення (що підтверджується рішенням суду) та застосовується додатково обрахунок 1 рік за 2 роки проживання/роботи, але не більше 6 років. Вважає, що має право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років, тобто в 54 роки.
05.03.2024 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії, однак рішенням від 13.03.2024 № 172050005739 в призначенні такої пенсії позивачу було відмовлено. Просить таке рішення визнати протиправним та скасувати, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що 05.03.2024 позивач звертався із заявою та документами до територіального органу ПФУ про призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та було прийнято рішення від 13.03.2024 №172050005739 про відмову в призначення пенсії. Відповідач 2 погоджується з таким рішенням відповідача 1, а також зазначив, що відповідно до довідки виконавчого комітету Володимирецької селищної ради № 140 від 01.03.2024 року, позивач зареєстрований та постійно проживає з 05.12.1969 по 29.08.1987, з 08.07.1993 по даний час в селі Жовкині Вараського району Рівненської області, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона). Отже, вказаною довідкою не підтверджено період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 (моменту аварії) по 01.01.1993 рік не менше трьох років. Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11.08.2023 року по справі №556/1982/23 (номер провадження 2-о/556/178/2023) встановлено факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення в с. Жовкині Вараського району Рівненської області з 26.04.1986 по 31.08.1987, з 26.01.1988 по 08.02.1988, з 18.08.1989 по 31.08.1989, з 26.01.1990 по 08.02.1990, з 06.07.1990 по 31.08.1990, з 26.01.1991 по 08.02.1991, з 02.08.1991 по 31.08.1991, з 01.09.1991 по 07.07.1993 роки. При цьому зазначив, що Порядок № 22-1 передбачає вичерпний перелік документів, якими підтверджуються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення права громадян, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення у вказаному переліку відсутнє. З огляду на викладене, факт постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення не може бути підтверджений судовим рішенням. Крім того, згідно з даними військового квитка НОМЕР_1 позивач проходив військову службу з 27.06.1988 по 17.08.1989 роки в лавах радянської армії, що не можливо зарахувати до періоду постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки не можливо встановити належність до території радіоактивного забруднення. Оскільки позивачем не підтверджено факт проживання або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993 - не менше 3 роки, право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутнє. Просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Відповідач 1, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 30.04.2024.
05.03.2024 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 13.03.2024 прийнято рішення № 172050005739 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника становить 54 роки 3 місяці, страховий стаж становить 34 роки 01 місяць 02 дні. Відмовлено в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки позивачем не підтверджено факт проживання або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993 - не менше 3 роки.
Як встановлено судом з позовної заяви, відзиву та оскаржуваного рішення, спір у даній справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років. Спору між сторонами щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу немає, відповідач не заперечує обставин щодо того, що позивач має більше 34 років страхового стажу.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі -Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV. Так, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Так, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсійний вік знижується на 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки*) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.
Тобто, для зниження пенсійного віку на 6 років слід перевірити дотримання умов: 1) чи є особа потерпілою від Чорнобильської катастрофи; 2) чи особа постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює в зоні гарантованого добровільного відселення; 3) чи станом на 1 січня 1993 року особа прожила або відпрацювала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років; для розрахунку кількості років зниження пенсійного віку слід встановити - 4) чи проживала або постійно працювала особа в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31 липня 1986 року; та 5) загальну кількість років проживання особи в зазначеній зоні.
ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки №140 від 01.03.2023, виданої виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради позивач зареєстрований та проживав з 05.12.1969 по 29.08.1987 року та зареєстрований і проживає з 08.07.1993 по даний час в с.Жовкині Вараського району.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", с. Жовкині Вараського району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно оскаржуваного рішення, позивач станом на 01.01.1993 прожив в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років.
Щодо застосування початкової величини зниження пенсійного віку суд зазначає таке. Згідно рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11.08.2023 в справі №556/1982/23, яке набрало законної сили, встановлено що ОСОБА_1 з 26.04.1986 року по 31.08.1987 року включно проживав в АДРЕСА_1 .
Вказане також підтверджується і довідкою № 140 від 01.03.2023 (а.с.14).
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи, що рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 з 26.04.1986 року по 31.08.1987 року включно проживав в селі Жовкині Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, а відповідно до примітки до частини першої ст. 55 Закону № 796-ХІІ, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період, суд дійшов висновку, що позивачу повинна встановлюватися початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки, оскільки він в період з 26.04.1986 по 31.08.1987 проживав в населеному пункті, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення.
Щодо періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993, то суд зазначає, що відповідно до довідки №140 від 01.03.2023 виданої виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради позивач дійсно був зареєстрований і проживав з 05.12.1969 року по 29.08.1987, та зареєстрований та проживає з 08.07.1993 по даний час в с.Жовкині Вараського району.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11.08.2023 в справі №556/1982/23 встановлено факт проживання ОСОБА_2 з 26.04.1986 року по 31.08.1987 року (1 рік 4 місяці 5 днів), з 26.01.1988 року по 08.02.1988 року (14 днів), з 18.08.1989 року по 31.08.1989 року (14 днів), з 26.01.1990 року по 08.02.1990 року (14 днів), з 06.07.1990 року по 31.08.1990 року (1 місяць 25 днів), з 26.01.1991 року по 08.02.1991 року (14днів), з 02.08.1991 року по 31.08.1991 року (30 днів), з 01.09.1991 року по 31.12.1992 року (1 рік 3 місяці 30 днів), - 3 роки 22 дні в селі Жовкині Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.
Крім того, згідно довідки №126 від 04.03.2024 року, виданою Жовкинською гімназією Володимирецької селищної ради та копії трудової книжки серії НОМЕР_3 , позивач в період з 01.09.1990 року по 01.06.1993 року, з 15.08.1993 року по даний час працює вчителем математики та фізики в Жовкинській загальноосвітній школі I-II ступенів Володимирецької районної ради Рівненської області, що знаходиться в селі Жовкині Вараського району (зона гарантованого добровільного відселення).
А відтак, з наявних у справі документів суд встановив таке:
Станом на 01.01.1993 року позивач прожив в населеному пункті, який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення - 3 роки 22 дні, а саме:
- з 26.04.1986 року по 31.08.1987 року (1 рік 4 місяці 5 днів), з 26.01. 1988 року по 08.02.1988 (14 днів), з 18.08.1989 року по 31.08.1989 року (14 днів), з 26.01.1990 року по 08.02.1990 року (14 днів), з 06.07.1990 року по 31.08.1990 (1 місяць 25 днів), з 26.01.1991 року по 08.02.1991 року (14 днів), з 02.08.1991 року по 31.08.1991 року ( 30 днів), з 01.09.1991 по 31.12.1992 року (1 рік 3 місяці 30 днів), - 3 роки 22 дні, що підтверджено рішенням суду та довідкою органу місцевого самоврядування, копією трудової книжки;
- після 01.01.1993 року з по даний час - більше 30 років, що підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування, копією трудової книжки та архівними довідками.
А відтак, враховуючи загальний період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення та те, що позивач має право на початкову величину зниження пенсійного віку (3 роки), та станом на 01.01.1993 року прожив та відпрацював у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на зниження пенсійного віку на 6 років (3 роки початкова величина та на 1 рік за кожні 2 роки проживання, роботи).
Суд зауважує, що другою обов'язковою умовою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Водночас, відповідачами не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 34 роки 1 місяць 2 дні, необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Таким чином, в силу вимог Закону №796-XII та Закону №1058-ІV позивач набув право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії є протиправним та порушує гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
Отож, судом встановлено, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні гарантованого добровільного відселення для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для повного відновлення порушеного права позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області. А відтак, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Рівненській області позивачу слід відмовити.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивачу 54 роки виповнилося 05.12.2023 року та з заявою про призначення пенсії та необхідними документами позивач звернувся 05.03.2024 (не пізніш трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку) то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена позивачу з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - 06.12.2023.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який прийняв спірне рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2024 № 172050005739 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 06 грудня 2023 року.
В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 червня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх,м. Харків,Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344)
Суддя С.М. Дуляницька