ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
29 жовтня 2009 року 09:50 № 13/642
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом СПД -фізичної особи ОСОБА_1
до відповідач-1 Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
до відповідач-2 Державної податкової інспекції у м. Києва
про визнання не чинними податкові повідомлення-рішення від 31.03.2008р. № 0001191730/0, № 0001201730/0, без дати № 0001191730/1, № 0001821730/1 та від 19.08.2008р. № 0001191730/2, № 0001821730/2
про визнання не чинним рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 31.05.2008р. №6597/Р/25-006
про визнання не чинним рішення ДПА у м. Києві від 08.08.2008р. №10215/7/25-214
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, податкові повідомленнями-рішеннями від 31.03.2008р. № 0001191730/0, № 0001201730/0, без дати № 0001191730/1, № 0001821730/1 та від 19.08.2008р. № 0001191730/2, № 0001821730/2 (надалі -оскаржувані рішення), якими його зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання у розмірі 56 654,00 грн. та 249 966,07 грн. відповідно, прийняті з порушенням норм чинного законодавства.
Позивач посилається на п.1.1 Наказу «Про затвердження Ліцензійних умов провадження, організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»від 18.04.2006р. №40/374 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України який дає визначення азартної гри.
На його думку, гра на гральних автоматах типу «кран-машина»(двокоординатні автомати), де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки, тощо) не вважається азартною грою.
Відповідач-1 у письмових запереченнях на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що були порушені норми ст..13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п.1 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідач-2 у письмових запереченнях на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що оскаржувані рішення винесені за порушення податкового законодавства, а тому за результатами розгляду скарг підтримано позицію ДПІ у Подільському районі м. Києва.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією від 31.08.2004р. та присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку №333394 виданого ДПІ у Подільському районі м. Києва на 2005р. вид діяльності: діяльність у сфері відпочинку та розваг.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку №401873 виданого ДПІ у Подільському районі м. Києва на 2006р. вид діяльності: Інша діяльність у сфері відпочинку та розваг.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку №284450 виданого ДПІ у Подільському районі м. Києва на 2007р. вид діяльності: Інша діяльність у сфері відпочинку та розваг.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва була проведена планова перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р.
За результатами перевірки було складено акт № 35/17-405/1892114227 від 31.03.08р.
В акті перевірки зафіксовано, що Позивачем занижено валовий дохід на загальну суму 483 282,00 грн. в тому числі: за 2005р. на суму 61 683,00 грн., за 2006р. на суму 265 900,00 грн. та за 2007р. на 155 700,00 грн. та донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 56 654,00 грн.
Згідно акту, за період, що перевірявся, Позивачем надавалися послуги у сфері грального бізнесу на гральних автоматах типу «кран-машина»з майновим виграшем без придбання платного торгового патенту.
На підставі акту Відповідачем-1 були винесені податкові повідомлення -рішення від 31.03.2008р. №000119173/0, яким Позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 56 654,00 грн., та від 31.03.2008р. №0001201730/0, яким визначено штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування у сумі 250 959,59 грн.
Не погодившись з податковими повідомленнями -рішеннями Позивачем було подано первинну скаргу до Відповідача-1 за результатами розгляду якої останнім було прийнято рішення від 31.05.2008р. №6597/Р/25-006, яким скаргу задоволено частково, а саме встановлено неправомірне застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та суму штрафних фінансових санкцій зменшено на 993,52 грн. і винесено нове повідомлення -рішення без дати №0001821730/1 на суму 249 966,07 грн. в іншій частині скарги відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Відповідача-1, Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві.
За результатами розгляду скарги Відповідачем-2 було прийнято рішення від 08.08.08р. №502/Р/25-214 яким скаргу залишено без задоволення, а податкові рішення без змін.
Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями -рішеннями від 31.03.2008р. № 0001191730/0, № 0001201730/0, без дати № 0001191730/1, № 0001821730/1 та від 19.08.2008р. № 0001191730/2, № 0001821730/2, якими зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання у розмірі 56 654,00 грн. та 249 966,07 грн. відповідно та просить суд визнати їх не чинними.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного:
Відповідно до ст.1 Закону України від 19.10.2000р. №2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва»(надалі - Закон №2063) визначено категорію суб'єктів підприємницької діяльності, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Згідно ч.2 ст.2 Закону передбачено, що дія не поширюється, зокрема, на: ломбарди, суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти та які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів.
Рішенням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації затверджені ставки єдиного податку на окремі види діяльності, зокрема, діяльність у сфері відпочинку та розваг який включає: діяльність пов'язану з організацією відпочинку та розваг, не віднесену до інших групувань; діяльність парків відпочинку у т.ч. проведення курсів навчання з гри в бридж, шахи, організація настільних ігор, електронних ігор, відеоігор, тощо, та пляжів, включаючи послуги пляжної інфраструктури, у т.ч. стаціонарної; надання транспортних засобів для відпочинку та розваг, наприклад прокат велосипедів, включаючи водні, діяльність центрів верхової їзди; запрошення акторів на ролі у кінофільмах, телевізійних передачах, театральних виставах.
Пунктом 7.1 ст.7 Закону України №889-ІV від 22.05.2003р. «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті. Відповідно до п.22.3 ст.22 Закону №889 починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Суд вважає, що СПД ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, не мав правових підстав надавати послуги у сфері грального бізнесу на гральних автоматах типу «кран-машина»з майновим виграшем.
Виходячи з матеріалів перевірки, оподатковуваний дохід СПД ОСОБА_1 у 2005р. склав 58485,00 грн., у 2006р. - 236688,28 грн., у 2007р. - 121876,50 грн. Отже, податкові повідомлення-рішення від 31.03.2008р. № 0001191730/0, № 0001201730/0, без дати № 0001191730/1, № 0001821730/1 та від 19.08.2008р. № 0001191730/2, № 0001821730/2 щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся у розмірі 56654,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до пп.1-2 ст.5 Закону України №98/96-ВР від 23.03.1996р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(надалі -Закон №98) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
Статтею 3 Закону №98 передбачено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 гривень.
Згідно з п.1 ст.8 Закону №98 суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Отже, застосування штрафних санкцій до СПД ОСОБА_1 за надання послуг у сфері грального бізнесу протягом термінів, встановлених перевірками, без одержання платного торгового патенту, з урахуванням рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 31.05.2008р. №6597/Р/25-006 про результати розгляду первинної скарги, відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо визнання не чинними рішень Відповідача -1 та Відповідача -2 які приймались ними за результатами розгляду скарг, суд зазначає наступне: вказані рішення не порушують прав та інтересів юридичних осіб, а перевіряють правильність застосовання нормативно-правових актів під час проведення перевірки та спів ставляють їх з викладеною позицією скаржника. За результатами розгляду скарг та на підставі таких рішень податкова інспекція, яка проводила перевірку (нижче стояча інстанція) приймає нові податкові повідомлення-рішення з дробом 1,2,3 в залежності від того, яка ланка апеляційного оскарження була пройдена скаржником.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання не чинними податкових повідомлень -рішень та рішень ДПІ та ДПА щодо розгляду скарг.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 16.11.09р.