ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
26 жовтня 2009 року 10:30 № 13/573
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Приватне підприємство "Каскад"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справа розглядається в першій інстанції повторно.
25.03.08 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.11.06 р. та постанову Господарського суду м. Києва від 11.07.06 р. у справі №11/227-А скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає трактування ДПІ у Голосіївському районі м. Києва правових норм, які наведені у акті та рішенні помилковими та такими, що ідуть в розріз з діючим законодавством України, а податкове повідомлення-рішення №000252309/1 від 08.11.2005р., на його переконання, є незаконним.
Відповідач у письмових запереченнях проти позову повідомив, що проти нього заперечує. При цьому посилається на те, що право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість виникає у платника за фактом надмірної сплати податку на додану вартість, а не лише за фактом існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару (робіт, послуг), який платником не оплачений грошовими коштами.
При цьому вказує, що Позивач за отриманий товар не розрахувався, а тому безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 339 708,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
19.08.2005р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела позапланову невиїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПП «Каскад».
За результатами перевірки складено акт від 19.08.2005р. №197-23/09-30967846 в якому зафіксовано, що у вересні, жовтні та листопаді 2004 року позивач придбавав у Приватного підприємства «Агіса»товар та відносив до податкового кредиту суми ПДВ, включенні до складу вартості цього товару. При цьому, позивач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим в Акті перевірки зроблено висновок про ненадходження податку на додану вартість до бюджету. Відповідач зазначає, що право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість виникає у платника за фактом надмірної сплати податку на додану вартість, а не лише за фактом існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару (робіт, послуг), який платником не оплачений грошовими коштами.
Таким чином, перевіряючими зроблено висновок, що позивачем в порушення п. 1.8 ст. 1, п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до податкового кредиту, та, відповідно, заявлено до відшкодування податок на додану вартість у розмірі 339 708,00 грн., в т.ч. за жовтень 2004 року у розмірі 237 351,00 грн. та за листопад 2004 року у розмірі 102 357,00 грн.
При здійсненні експортних операцій за жовтень та листопад 2004р. на загальну суму 7 093 982,00 грн. з продажу брухту та відходів чорних металів згідно контракту №10/04 КМ від 05.01.2004р. з фірмою «Metallica CO.Ltd»(Ліхтенштейн). Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 (надалі -Закон про ПДВ) підприємством була застосована нульова ставка з ПДВ.
В податковому повідомленні-рішенні Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва від 19.08.2005р. №000252309/0 відповідно до пп. «б», «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та п. 1.8 ст. 1, п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, зазначила, що виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 947 150,00 грн., в т.ч. за вересень 2004 року у розмірі 663 784,00 грн., за жовтень 2004 року у розмірі 1181 009,00 грн. та за листопад 2004 року у розмірі 102 357,00 грн.
Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 07.11.2005р. №13216/10/25-006 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 19.08.2005р. №000252309/0 скасоване в частині виявлення у позивача завищенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі за вересень 2004 року у розмірі 663 784,00 грн. та за жовтень 2004 року у розмірі 943 658,00 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 19.08.2005р. №000252309/0 залишено без змін.
На підставі рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 07.11.2005р. №13216/10/25-006 про результати розгляду скарги відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2005р. № 000252309/1, яким згідно з пп. «б», «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та п. 1.8 ст. 1, п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, у позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 339 708,00 грн., в т.ч. за жовтень 2004 року у розмірі 237 351,00 грн. та за листопад 2004 року у розмірі 102 357,00 грн.
Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням -рішенням та просить його скасувати.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного:
При здійсненні експортних операцій у жовтні та листопаді 2004 року на загальну суму 7 093 982,00 грн. з продажу брухту та відходів чорних металів згідно з контрактом №10/04 КМ від 05.01.2004р., укладеним з фірмою «Metallica CO Ltd»(Ліхтенштейн), позивачем було застосовано нульову ставку з ПДВ, відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону про ПДВ.
З метою встановлення обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва направлено запити на проведення зустрічної перевірки постачальника позивача - ПП «Агіса»за відповідні періоди. Відповідачем направлено запити №9693/7/23-903 від 15.11.2004р. та №10774/7/23-903 від 10.12.2004р. (повторно) до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя щодо підтвердження суми ПДВ 663 783,96 грн. Згідно з відповіддю ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №3005/7/23-108 від 24.12.2004р. ПП «Агіса»є посередником і у вересні 2004 року за договором №ДГ-21/4ПЛ від 02.01.2003р. здійснило продаж товару ПП «Каскад»на загальну суму 3 982 704 грн., в т.ч. ПДВ - 663 784,00 грн. Постачальником реалізованої продукції зазначено ПП «Севмет». Податкові зобов'язання з продажу зазначеної продукції ПП «Агіса»включено до книги продажу та в декларацію за вересень 2004 року.
Станом на 01.10.2004р. позивач не розрахувався за придбану продукцію і дебіторська заборгованість складає 4 063 251,80 грн.
Також, відповідачем було направлено запити №10288/7/23-903 від 30.11.2004р. та №10764/7/23-903 від 10.12.2004р. (повторно) до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя щодо підтвердження суми ПДВ у розмірі 1 181 009,20 грн. Згідно з відповіддю ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 2604/7/23-108 від 16.12.2004р. ПП «Агіса»у жовтні 2004 року здійснило за договором № ДГ-21/4ПЛ від 02.01.2003р. продаж товару ПП «Каскад». Податкові зобов'язання з продажу зазначеної продукції включено ПП «Агіса»до книги продажу та податкової декларації з ПДВ за жовтень 2004 року. Розрахунки проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.
Відповідачем було надіслано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя запити №1238/7/23-907 від 10.02.2005р. та №10955/7/23-907 від 17.08.2005р. (повторно) на підтвердження суми ПДВ у розмірі 102 356,73 грн. На дату складання Акта перевірки від 19.08.2005р. №197-23/09-30967846 відповіді не надійшло.
В Акті перевірки від 19.08.2005р. №197-23/09-30967846 зазначено, що постачальником реалізованої позивачу Приватним підприємством «Агіса»товару є Приватне підприємство «Севмет». Жодних посилань на те, що ПП «Севмет»за результатами здійснення господарських операцій з ПП «Агіса»не декларувало чи не сплачувало податкових зобов'язань з ПДВ в акті перевірки не зазначено. Не надано таких відомостей та доказів на їх підтвердження і станом на день розгляду спору.
За операціями з експорту продукції позивачем до перевірки було надано оригінали п'ятих примірників вантажних митних декларацій з відмітками митниці про митне оформлення товару та фактичний перетин митного кордону України. Валютна виручка надійшла на валютний рахунок ПП «Каскад»у повному обсязі.
Відповідачем не заперечується, що податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних та у відповідності до вимог Закону про ПДВ. Єдиною підставою щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ в Акті перевірки від 19.08.2005р. №197-23/09-30967846 та апеляційній скарзі відповідач зазначає, ту обставину, що позивач не в повному обсязі розрахувався за придбаний товар.
Підпунктом 7.4.1 Закону про ПДВ визначено: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 вказаного Закону регламентовано: датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.7.1 Закону про ПДВ передбачено: суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Підпунктом 7.7.2 Закону про ПДВ (в редакції Закону чинної на момент проведення господарської операції) регламентовано: у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
Відповідно до п.п.7.7.3 вказаного Закону визначено: у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом м'ясця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Згідно п.8.2 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що для визначення суми експортного відшкодування згідно з п.8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку -експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку -постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу), або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.
У п.8.4 ст.8 вищевказаного закону вказується, що експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням п.8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).
Так, згідно договору від 02.01.2003р. № 21/4-ПЛ ПП «Каскад»за поставлений ПП «Агіса»товар (металобрухт) було сплачено у жовтні 2004 року 3333600,00 грн., в т.ч. ПДВ -555600,00 грн. (платіжні доручення від 14.10.2004р. №№165, 169); у листопаді 2004 року - 6369193,46 грн., в т.ч. ПДВ - 1061532,24 грн. (платіжні доручення від 13.12.2004р. №№226, 228, 229, 230).
16 листопада та 17 грудня 2004 року ПП «Каскад»до ДПІ у Голосіївському районі були подані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2004 року з загальними сумами ПДВ, задекларованими до відшкодування за результатами звітного місяця - 1182056,00 грн. та 109900 грн. - відповідно.
Оскільки в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства, суд приходить до висновку, про те, що відповідачем не доведено належним чином порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Наказом ДПА України від 16.09.2002р. №429, зареєєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2002р. за №1023/7311, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності -юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.
Зважаючи на викладені вимоги Порядку №429, суд відзначає, що в акті перевірки відсутні посилання щодо розрахунку зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, визначеної у висновках акта та спірному податковому повідомленні-рішенні.
Також, акт не містить посилання на відповідний додаток до акту, в якому була б розрахована та визначена сума зменшення бюджетного відшкодування Позивача з податку на додану вартість за результатами перевірки, з посиланням на первинні документи.
Отже, при наявності у Позивача первинних бухгалтерських документів, які відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, договорів, податкових накладних, прибуткових накладних, платіжних доручень, вантажно-митних декларацій, книг обліку продажу товарів (робіт, послуг), обліково-сальдових відомостей по рахунках, у Позивача виникло право на формування податкового кредиту на бюджетне відшкодування.
Таким чином, завищення ПП «Каскад»від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 339708,00 грн. не відбулося. За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 000252309/1 від 08.11.05 р.
Позовні вимоги в частині скасування рішення Відповідача від 07.11.05 р.№ 13216/10/25-006 про результати розгляду скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Суд вважає, що зазначені рішення не порушують прав та інтересів юридичних осіб, а фахівці податкових органів вище стоячих інстанцій перевіряють правильність застосування нормативно-правових актів інспекторами під час проведення перевірки та спів ставляють їх з викладеною позицією скаржника. За результатами розгляду скарг та на підставі таких рішень податкова інспекція, яка проводила перевірку (нижче стояча інстанція) приймає нові податкові повідомлення-рішення з дробом 1,2,3 в залежності від того, яка ланка адміністративного оскарження була пройдена скаржником.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08.11.2005р. № 000252309/1.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Каскад» (м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова,40, корпус 5, кім. 601, код ЄДРПОУ 30967846) 1 грн. 70 коп. (одну гривню 70 коп.) часткового відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 30.11.09р.