ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
01 жовтня 2009 року 12:30 № 13/346
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г., судді Васильченко І.П., Федорчук А.Б. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
до Генерального штабу Збройних сил України
про визнання рішення Міністерства оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду третьої групи без урахування надбавки за безперервну військову службу, премії, надбавки за доступ до державної таємниці неправомірними;
про визнання рішення Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду третьої групи без урахування надбавки за безперервну військову службу, премії, надбавки за доступ до державної таємниці неправомірними.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що, на його думку, грошова допомога, яка була виплачена останньому при звільненні з військової служби, була розрахована з порушенням, зокрема, ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.07 р. № 284, якою було затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби, що сталися в 2006 році».
Вважає, що грошова допомога мала розраховуватись виходячи з розміру грошового забезпечення, який при звільненні складав 2 476,98 грн. - один місяць, за 48 місяців, як це передбачено вказаною вище постановою КМУ.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву. Просить в позові відмовити посилаючись на незаконність та необґрунтованість позовних вимог. Зазначає, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 10 квітня 1996 р. № 925 та від 23 лютого 2002 р. № 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення. У судовому засіданні повноважний представник Відповідача просив застосувати наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, що передбачені ст. ст. 99, 100 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
ОСОБА_1 будучи полковником Збройних сил України, був звільнений у відставку наказом Міністра оборони України від 14.11.06 №1673 на підставі пункту 67, підпункт "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками мічманами Збройних Сил України з посади старшого офіцера відділу кадрової роботи Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України.
Як зазначає Позивач, після звільнення з військової служби він звернувся до медико-соціальної експертної комісії, за результатами огляду якої йому була встановлена третя група інвалідності, про що 02.02.07 р. була видана відповідна довідка серії КБ-1 № 012034. Причиною інвалідності стало захворювання, отримане під час проходження військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
Як зазначає Позивач, 06.03.07 р. він звернувся з відповідною заявою до начальника Генерального штабу Збройних сил України для виплати йому одноразової грошової допомоги.
Розглянувши документи, подані першим заступником начальника ГШ ЗС України щодо можливості призначення та пив плати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності полковнику у відставці ОСОБА_1 Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (надалі - Комісія) дійшла висновку, про можливість призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 48 місячного грошового забезпечення в сумі 45 024,00 грн. (витяг з протоколу засідання Комісії від 07.05.07 р. наявний в матеріалах справи).
Позивач вважає, що зазначена сума повинна була розраховуватись на підставі грошового атестату, згідно якого Позивачу нараховувалось 2476,98 грн., а тому, Міністерство оборони України мало видати йому 118 895,04 грн. (2476,98 х 48).
З урахуванням наведеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача різницю, яка становить 73 871,04 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Законом України «Про Збройні Сили України», визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Законом України «Про оборону України»передбачено, що Міністерство оборони України здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям реалізує інші повноваження, що випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України у сфері оборони.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.07 № 284, грошова допомога виплачується, зокрема: військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам І групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІІ групи; 48-місячного грошового забезпечення -інвалідам ІІІ групи.
Вказаною Постановою КМУ передбачено, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 10 квітня 1996 р. № 925 та від 23 лютого 2002 р. № 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення.
Згідно наданого Позивачем грошового атестату серії ЗС № 474071 виданого фінансовим управлінням ГШ посадовий оклад ОСОБА_1 становить 200,00 грн., оклад за військове звання 135,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років та 100-відсоткова надбавка становлять 134,00 грн. та 469,00 грн. відповідно.
Отже, одноразова грошова допомога ОСОБА_1, при наявності третьої грипу інвалідності отримано внаслідок виконання обов'язків військової служби, слід розрахувати так: (200,00 + 135,00 + 134,00 + 469,00) х 48 = 45024,00 грн.
Зазначена сума була перерахована на розрахунковий рахунок Позивача у відділення Ощадного банку, що підтверджується останнім.
Суд також враховує, що ч. 2 статті 99 КАС України встановлює річний строк для звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачу стало відомо про рішення Комісії щодо виплати йому коштів у сумі 45024,00 грн. в травні 2007 року, однак з позов до суду звернувся лише у серпні 2008 року. Отже Позивачем було пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, про що він зазначив у письмових запереченнях на позов та підтвердив його повноважний представник усно у судовому засіданні.
В позовній заяві, доданих до неї документах Позивач не навів поважних причин пропущення строку звернення до суду.
З урахуванням наведеного та встановлених судом фактів суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 99, 100, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя А. Степанюк
судді І. Васильченко
А. Федорчук
Повний текст постанови виготовлено 17.11.09 р.