ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
24 червня 2009 року 13:35 № 13/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом приватного підприємства «Панорама-тур»
до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання дій незаконними та скасування рішення за №12202307 від 09.10.07 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає та обґрунтовує їх тим, що, на його думку, Відповідачем було неправомірно проведено перевірку оскільки не було вручено ні наказу про проведення перевірки, ні направлення на проведення перевірки. Позивач також вважає, що ним не були порушені п.п.2.6, 2.8, 3.5 «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою правління Національного банку України № 15.12.2004 р. № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005р. за №40/10320 (надалі -Положення № 637), оскільки на момент здійснення перевірки у касі підприємства була 1 гривня, що не перевищує ліміту каси підприємства.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що в ході перевірки було виявлені порушення які зафіксовані в акті перевірки на підставі якого було прийнято рішення від 09.10.2007р. № 12202307 (надалі -оскаржуване рішення) яким застосовано штрафної (фінансової) санкції відповідно до абз. 3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у сумі 53 975,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Приватне підприємство «Панорама-Тур», зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією від 12.07.1999р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 30434586
Видами діяльності за КВЕД є: туристичні агентства та бюро подорожей.
Державною туристичною адміністрацією України Позивачу видано ліцензію на право здійснення туроператорської діяльності АБ № 217583 від 16\09\2005 р.
02.10.2007р. співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва була проведена перевірка туристичної агенції ПП «Панорама-Тур», яка знаходиться за адресою: вул. Ш. Руставелі, 8, оф.3.
В акті перевірки № 265512792307 від 02.10.2007р. зафіксовано: «…що туристичний оператор здійснює надання населенню туристичних послуг. РРО, КОРО, РК не зареєстровані (відсутні). Останній запис в касовій книзі підприємства, що розпочата 14.02.2006р., зроблено 20.08.2007р. Згідно журналу-ордеру на рахунку 301 (ведеться в комп'ютерному вигляді) 31.08.2007р. отримано з банку суму 4623,00 грн., видано заробітну плату на суму 4508,94 грн., видано під звіт 114,00 грн. Первинні касові документи за вказані суми складені, до касової книги підприємства не внесені. 28.09.2007р. згідно журналу-ордеру отримано з банку суму 6172,00 грн. видано заробітну плату на суму 4906,84 грн. (матеріальну допомогу -740,00 грн., видано під звіт 535,55 грн., видані за ненадані послуги -490,00 грн.). Прибутковий касовий ордер за 28.09.2007р., а також видаткові касові ордери на суму 740,00 грн. та 535,55 грн. не складено, до касової книги підприємства не записано. В касовій книзі підприємства на аркуші 31 перевіряючими зроблено відмітку. Таким чином, загальна сума готівки не оприбуткованої до каси підприємства складає 10 795,00 грн.».
На підставі вказаного акту перевірки та зафіксованих у ньому порушень п.2., п.2.8, п.3.5 Положення № 637 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції від 09.10.2007р. № 12202307 яким Позивача зобов'язано сплатити 53 975,00 грн.
Розрахунок штрафної санкції було здійснено на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»- за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки 10 795,00 грн. х 5 = 53 975,00 грн.
Не погоджуючись з винесеним рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва позивач оскаржив його до ДПА у м. Києві.
Державна податкова адміністрація у м. Києві 28.11.07р. рішенням № 4748/10/25-214 скаргу від 15.10.2007р. №0710\62 залишила без задоволення, а рішення без змін.
Позивач, не погоджуючись з результатами розгляду скарги до ДПА у м. Києві, подав скаргу до Державної податкової адміністрації України. Державна податкова адміністрація України рішенням від 07.02.2008р. №96116125-0415 про результати розгляду скарги від 14.12.2007р. № 0712\69 та доповнення до скарги від 29.12.2007р. № 0712\96, залишила рішення без змін, а скаргу без задоволення.
При розгляді справи судом було з'ясовано, що для всебічного, повного, та об'єктивного розгляду справи необхідно з'ясувати обставини, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
Відповідно до ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд може призначити експертизу.
На основі вищевикладеного судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу по справі №13/14. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки №265512792307 від 02.10.2007р. висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва?
Судово-бухгалтерська експертиза була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та було складено Висновок № 8642 судово-економічної експертизи у адміністративній справі №13/14 від 27.10.2008 р., який підписаний експертом Давиденко С.В.
На основі висновку експертизи було встановлено, що зазначені в акті перевірки №265512792307 від 02.10.07 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва порушення приватного підприємства «Панорама-Тур»вимоги п.п.2.6, 2.8, 3.5 Положення «Про ведення касових операції у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (із змінами та доповненнями) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005р. за №40/10320, документально та нормативно не підтверджуються.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ст. 11 Закону «Про державну податкову службу України»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні виїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Щодо безпосередньо зафіксованого в акті перевірки порушення, судом враховується, що клієнти Позивача -фізичні та юридичні особи, проводили розрахунки за одержані (надані) послуги (туристичні путівки, авіа білети, страхові послуги) не через касу підприємства, а шляхом внесення готівки до уповноваженого банку.
У матеріалах справи є договір №71, укладений між Позивачем та АКБ «Легбанк»про приймання платежів від фізичних осіб - клієнтів ПП «Панорама - Тур» за надані послуги.
Враховуючи вимоги п.2.5 Постанови №637, вищенаведені розрахунки для платників коштів ПП «Панорама - Тур»(клієнтів) є готівковими, а для отримувача коштів, тобто для ПП «Панорама - Тур», є безготівковими.
З огляду на зазначене, на думку суду, можна вважати, що ПП «Панорама - Тур»проводило розрахунки з клієнтами за надані послуги у безготівковій формі.
Відповідно до припису п.2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно, у день одержання готівкових коштів, та в повній сумі оприбутковуватися.
Викладене роз'яснюється в абз.2 п.2.6 Положення №637, а саме: «оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».
У той же час, у п.4.1 вказується, що: «з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування...».
За таких обставин, вимоги п.п. 2.6, 4.1 Положення №637 відносяться до тих підприємств та організацій, діяльність яких пов'язана з проведення розрахунків за надані послуги через касу свого підприємства (організації), з подальшим унесенням до банків готівки.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що операції ПП «Панорама - Тур»в частині здійснення розрахунків за надані послуги не підпадають під вимоги п.2.6 Положення № 637.
Зазначена позиція суду знаходить своє підтвердження у висновку № 8642 судово-економічної експертизи, яка була призначена по даній справі.
Крім того судом враховується, що частина 2 ст. 238 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
В ст. 11 Закону про службу закріплені права органів державної податкової служби де, в пункті 11 вказано, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (саме законами України).
Отже, суд вважає, що Відповідачем неправомірно застосовано санкцію, що передбачена ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 р., №436/95, оскільки законодавець чітко передбачив можливість застосування штрафних санкцій виключно на підставі законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкового рішення від 09.10.2007р. № 12202307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 53 975,00 грн.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 09.10.2007 року №12202307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Панорама-тур»(м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 8, кв. 3, код ЄДРПОУ 30434586) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору та 4 692,00 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто дві гривні 00 коп.) витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 27.08.2009 р.