26 жовтня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-3099/10/2470
14:35
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Левчуку Д.С.,
представника позивача - Берекети А.О., за довіреністю;
представника відповідача - Орлецького А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Шипинецька земля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Позивач звернувся до суду із згаданим позовом, з урахуванням уточнюючих позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 10589,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та в силу ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції в сумі 9897,96 грн., за що позивачем нараховано пеню у розмірі 691,60 грн. В добровільному порядку штрафні санкції та пеню відповідачем не було сплачено, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю та просив суд реструктуризувати заборгованість мотивуючи важким фінансовим становищем.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Шипинецька земля» (59341, с. Шипинці, вул. Н. Яремчука, 8, Кіцманський район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 30875724) зареєстроване як юридична особа Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області 21.03.2000 р.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно наданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік № 742 форми № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2009 році становила 49 осіб, а середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів становила 1 осіб, в той час коли встановлений норматив склав 2 робочих місця. Фонд оплати праці штатних працівників склав 632,00 тис. грн.
Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі ст. 181 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його бажань.
Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України «Про систему оподаткування», а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. У разі не доведення учасником господарських відносин про вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення на нього може бути покладена відповідальність за не працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Шипинецька земля» протягом 2009 р. не направляло до Кіцманського районного центру зайнятості Чернівецької області відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування 1-го інваліда. Вказана обставина також підтверджується довідкою Кіцманського районного центру зайнятості від 12.04.2010 р. за № 21-03/265. Фактично на товаристві було працевлаштовано одного інваліда, а одне місце залишилося вакантним.
Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, у зв'язку із невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів, зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2010 р. на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 12897,96 грн. Проте, дана сума була сплачена частково. На день розгляду позову залишок заборгованості становить 9897,96 грн. та пеня за прострочення основного платежу у розмірі 691,60 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.
Згідно ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
За наведених вище обставин, суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
Стосовно клопотання відповідача про реструктуризації заборгованості, в зв'язку із важким фінансовим становищем товариства, суд зазначає, що відповідно до ст. 263 КАС України питання щодо відстрочення, розстрочення, виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення вирішуються після набрання рішенням законної сили із постановленням відповідної ухвали.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94,158, 162, 160-167 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Шипинецька земля» (59341, с. Шипинці, вул. Н. Яремчука, 8, Кіцманський район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 30875724) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в 10589,56 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. З ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 01.11.2010 р.
Суддя В.К. Левицький