Рішення від 31.05.2024 по справі 160/7538/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 рокуСправа №160/7538/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 07.12.2023 р. №UA500500/2023/000836/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А» код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.12.2023 р. № UA500500/2023/001545.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» з метою митного оформлення імпортованого товару подало митну декларацію №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року.

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту.

Однак, 07 грудня 2023 року Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000836/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001545 від 07.12.2023 року.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» не погоджується з винесеними рішеннями та зазначає про те, що позивачем було визначено митну вартість товарів, пред'явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, що і стало підставою звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/7538/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№13515/24, в якому представник відповідача вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000836/2 від 07.12.2023 року, а саме:

1) відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 року №3458-СL/СN ціна за товар включає в себе вартість упаковки та маркування товару, але у наданих до митного оформлення документах (контракті, специфікації, інвойсі) не містять дані про числові значення такої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) відповідно до специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.07.2023 року №40 передбачена передплата за товар у вигляді 100% за 7 днів до прибуття товару в порт призначення.

Однак, в наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар. У рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.12.2023 №СФ-35079, №СФ-35080 та №СФ-35081 - наявне посилання на договір №88189 від 09.04.2019 року, який до митного оформлення не надано.

Частиною 2 статті 58 передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1)виписку з бухгалтерської документації;

2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

4)копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно статті 254 Митного кодексу України).

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

07 грудня 2023 року декларантом ТОВ "АТБ-маркет" надіслано прайс лист б/н від 20.07.2023 року, платіжні доручення б/н від 31.10.2023, Договір транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019 року та лист №0712/1 від 07.12.2023 року, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості.

Отже, після опрацювання інформації, що була викладена у листі №0712/1 від 07.12.2023 року, стосовно митної декларації №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року щодо направлених документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено, що брокером не надані всі перелічені в повідомленні митного органу документи для підтвердження заявленої митної вартості та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, розбіжності не спростовано.

Зазначені обставини у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відповідності до частини 2 статті 55 Митного кодексу України Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000836/2 від 07 грудня 2023 року.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2023/000836/2 від 07 грудня 2023 року, на думку представника відповідача, наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «АТБ-маркет».

15 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» надійшла відповідь на відзив вх.№14067/24, в якій представник позивача вважає, що викладені у відзиві факти та обставини жодним чином не спростовують фактів та обставин зазначених у позовній заяві, з урахуванням наступного.

В оскаржуваному Рішенні від 07.12.2023 року №UA500500/2023/000836/2 відповідачем зазначені підстави, у зв'язку з якими відмовлено у митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості Товару.

Проте, жодна з вказаних у Рішенні від 07.12.2023 року №UA500500/2023/000836/2 підстав не відповідає випадкам, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості, про що позивачем детально зазначено у позовній заяві.

Відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу та причини, через які не могли бути застосовані методи визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості у Рішенні від 07.12.2023 року №UA500500/2023/000836/2 зазначає:

«У митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до пункту 1 статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (СЛТТ) - за резервним методом.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даних є більшим та становить по товару №1-1,52 дол.США/кг нетто (МД від 10.08.2023 №UA500500/2023/027609, від 30.11.2023 №UA100340/2023/328438, від 30.10.2023 №UA305160/2023/036164) ніж заявлено декларантом 0,84 дол. США/кг. нетто».

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначаються причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

У пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.03.2017 року №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначено:

«Вищий адміністративний суд України напрацював правову позицію, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та не можуть бути підставою для здійснення коригування.

Представник позивача зазначив, що митна декларації від 10.08.2023 року №UА500500/2023/027609, від 30.11.2023 №UА100340/2023/328438, від 30.10.2023 №UА305160/2023/036164, які були взяті за основу при коригуванні митної вартості, не були надані відповідачем з відзивом, в рішенні також відсутня інформація, що за цими деклараціями відбулося митне оформлення такого ж самого товару, з такими ж характеристиками та що митна вартість цього товару не була відкоригована, коригування не оскаржувалося і немає рішень судів, які набрали законної сили.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет».

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» - позивач, код ЄДРПОУ 30487219, зареєстроване в якості юридичної особи 19 липня 1999 року, про що 01 жовтня 2004 року здійснено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 12031200000000156.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подало митну декларацію №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року, відповідно до якої за умовами поставки на митну територію України надійшов товар ТОВ «ATБ-MAPKЕT», а саме:

Товар №1 - Товари для тварин Силікагелевий гігієнічний наповнювач у вигляді гранул (висушений гель полікремнієвої кислоти) для котячих туалетів, не в аерозольній упаковці, не для медичного використання:

- Силікагелевий наповнювач для котячих туалетів 1-8 мм 1,5 кг - 46560 шт.

Торговельна марка: Своя Лінія.

Виробник: WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO, LTD. Китай;

Країна походження: Код товару - 3307900000.

Загальна митна вартість товару заявленого до митного оформлення, становить 2 150 043,11 грн. (58 843,55 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування.

Ця вартість була визначена декларантом за методом 1 - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 MД, а саме:

- Декларація митної вартості Декларація митної вартості 1401;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №3458-СL/СN від 01.01.2020 року 4104;

- Специфікація №40 від 24.07.2023 року4

- Рахунок-фактура (інвойс) №2023АТВ 22-23-24 від 07.09.2023 року;

- Автотранспортна накладна № 475 від 04.12.2023 року;

- Автотранспортна накладна №7202 від 02.12.2023 року;

- Автотранспортна накладна №б/н від 03.12.2023 року;

- Рахунок №СФ-35079 від 05.12.2023 року;

- Рахунок №СФ-35080 від 05.12.2023 року;

- Рахунок №СФ-35081 від 05.12.2023 року;

- Заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 15181 від 23.10.2023 року;

Додатково разом з митною декларацією надавалися наступні документи:

- Пакувальний лист б/н від 07.09.2023 року;

- Сертифікат про походження товару №С236601570970560 від 09.09.2023 року;

- Сертифікат якості б/н від 07.09.2023 року.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року, митницею було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000836/2 від 07.12.2023 року, а саме:

1) відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 року №3458-СL/СN ціна за товар включає в себе вартість упаковки та маркування товару, але у наданих до митного оформлення документах (контракті, специфікації, інвойсі) не містять дані про числові значення такої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) відповідно до специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.07.2023 року №40 передбачена передплата за товар у вигляді 100% за 7 днів до прибуття товару в порт призначення.

Однак, в наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар. У рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.12.2023 №СФ-35079, №СФ-35080 та №СФ-35081 - наявне посилання на договір №88189 від 09.04.2019 року, який до митного оформлення не надано.

Частиною 2 статті 58 передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, на думку відповідача, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно статті 254 Митного кодексу України).

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

07 грудня 2023 року декларантом ТОВ "АТБ-маркет" надіслано прайс лист б/н від 20.07.2023 року, платіжні доручення б/н від 31.10.2023, Договір транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019 року та лист №0712/1 від 07.12.2023 року, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості.

Одеською митницею після опрацювання інформації, що була викладена у листі №0712/1 від 07.12.2023 року, стосовно митної декларації №23UА500500043214U7 від 05.12.2023 року щодо направлених документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено, що брокером не надані всі перелічені в повідомленні митного органу документи для підтвердження заявленої митної вартості та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, розбіжності не спростовано.

Зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відповідності до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000836/2 від 07 грудня 2023 року та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.12.2023 року № UA500500/2023/001545.

У подальшому, відповідно до положень частини 8 статті 55 Митного кодексу України ТОВ "АТБ-Маркет" протягом 80 днів з дня випуску товару надало Одеській митниці разом з заявою вих.№М-2024-0444/3 від 29.01.2024 року:

- копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 22.01.2024 року);

- копію swift від 31.10.2023 року, що підтверджує оплату товару;

- експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-66/2 від 24.01.2024 року;

- копію митної декларації країни відправлення № 422720230000822417 від 10.09.2023 року;

- повторно прайс-лист виробника товару б/н від 20.07.2023 року;

- банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення №353481, №353469, №353484 від 14.12.2023 року;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0005713, №ОУ-0005712, №ОУ-0005714 від 05.12.2023 року від ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" до Договору транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019 року;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 40951 від 30.10.2023 року.

Однак, судом встановлено, що Одеською митницею, незважаючи на отримання додаткових документів від товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», не було переглянуто спірне рішення.

У результаті прийнятого рішення, Одеською митницею сума коригування митної вартості товару склала 482 996,36 грн., оскільки вартість визначена за кодом 3307900000 та скоригована за резервним 6-им методом, і визначена на рівні 1,5200 дол. США за одиницю.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» не погоджується з винесеними рішеннями та зазначає про те, що позивачем було визначено митну вартість товарів, пред'явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо порушення позивачем підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.1.2020 року №3358-CL/CN, витрати на пакування та маркування вже включені у вартість товару.

Отже, умовами контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості товару.

Чинним законодавством не передбачено обов'язку сторін контракту окремо зазначати числові значення таких витрат у коносаменті, інвойсі, тощо.

Твердження відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають чинному законодавству.

Аналогічна думка міститься також у численних судових рішеннях у справах за участю тих самих сторін: №№ 160/1574/20; 160/1815/20; 160/5631/20.

Отже, суд приходить до висновку, що витрати на пакування у випадку їх включення до ціни товару, не повинні окремо зазначатися в наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо.).

Щодо умови оплати (не надання банківських платіжних документів), суд виходить з наступного.

Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості (у справах №815/2731/18 від 16.07.2020 року, №1140/3242/18 від 23.07.2019 року) неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З урахуванням правових висновків, відповідач взагалі не повинен був звертати увагу на умови оплати, оскільки незалежно від того, яка встановлена відстрочка платежу, від якого моменту рахується, або яка встановлена попередня оплата, відповідні суми повинні бути включені до митної вартості, що відповідно до матеріалів справи, було зроблено декларантом.

Доказами, що підтверджують вартість товару, які подавалися під час митного оформлення ТОВ «ATБ-Маркет» є: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2023ATB22-23-24 від 07.09.2023 року та специфікація №40 від 24.07.2023 року.

ТОВ "АТБ-Маркет" протягом 80 днів з дня випуску товару надало Одеській митниці разом з заявою вих.№М-2024-0444/3 від 29.01.2024 року:

- копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 22.01.2024 року);

- копію swift від 31.10.2023 року, що підтверджує оплату товару;

- експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-66/2 від 24.01.2024 року;

- копію митної декларації країни відправлення №422720230000822417 від 10.09.2023 року;

- повторно прайс-лист виробника товару б/н від 20.07.2023 року;

- банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення №353481, №353469, №353484 від 14.12.2023 року;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0005713, №ОУ-0005712, №ОУ-0005714 від 05.12.2023 року від ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" до Договору транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019 року;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 40951 від 30.10.2023 року.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, а також враховуючи додатково подані позивачем до митного органу документи, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості Одеською митницею не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об'єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №№UA500500/2023/000836/2 від 07.12.2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001545 від 07.12.2023 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 8219,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Райффайзен Банк" №245694 від 21 березня 202 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 8219,00 грн. (вісім тисяч двісті дев'ятнадцять гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000836/2 від 07.12.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001545 від 07.12.2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8219,00 грн. (вісім тисяч двісті дев'ятнадцять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник