11 червня 2024 рокуСправа №160/9463/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, оформлені листом №8360-2024 від 26.03.2024(1423723), щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ та видати посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ». Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
01.05.2024р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що на дату звільнення ОСОБА_1 (08.02.2005) бездоганна військова служба та служба в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу) у календарному обчисленні становить 24 роки 04 місяці 05 днів та у пільговому обчисленні 28 років 10 місяців 07 днів, шо недостатньо для надання йому статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до пункту 1 статті 5 Закону № 203/98-ВР. Листом від 26.03.2024 № 8360-2024 Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України повернув документи ОСОБА_1 , оскільки підстав для видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» немає.
09.05.2024р. від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна доводам викладеним в позовній заяві.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ та отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 160/1760/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській областіщодо не зарахування позивачу пільгової вислуги років до його календарної вислуги років за часу служби (роботи), зокрема, за період: з 20.09.1982 року по 28.06.1990 року в підрозділі приймальника розподільника для неповнолітніх УВС облвиконкому в Дніпропетровській області, на посаді черговий інспектор по режиму приймальника розподільника для неповнолітніх; з 07.02.1990 року по 01.11.1991 року в підрозділі інспекції в справах неповнолітніх УВС облвиконкому в Дніпропетровській області, на посаді інспектор інспекції в справах неповнолітніх; з 01.12.1995 року по 21.10.1997 року в підрозділі Кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Дніпропетровській області, на посаді старший оперуповноважений в особливо важливих справах КМСН УМВС України в Дніпропетровській області; з 21.10.1997 року по 04.09.1998 року на посаді заступника начальника відділу Кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Дніпропетровській області; з 04.09.1998 року по 03.03.2000 року на посаді начальника відділу Кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Дніпропетровській області;
зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та зарахувати позивачу пільгову вислугу років до його календарної вислуги років за час служби (роботи), зокрема, за період: з 20.09.1982 року по 28.06.1990 року в підрозділі приймальника розподільника для неповнолітніх УВС облвиконкому в Дніпропетровській області, на посаді черговий інспектор по режиму приймальника розподільника для неповнолітніх; з 07.02.1990 року по 01.11.1991 року в підрозділі інспекції в справах неповнолітніх УВС облвиконкому в Дніпропетровській області, на посаді інспектор інспекції в справах неповнолітніх; з 01.12.1995 року по 21.10.1997 року в підрозділі Кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Дніпропетровській області, на посаді старший оперуповноважений в особливо важливих справах КМСН УМВС України в Дніпропетровській області; з 21.10.1997 року по 04.09.1998 року на посаді заступника начальника відділу Кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Дніпропетровській області; з 04.09.1998 року по 03.03.2000 року на посаді начальника відділу Кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Дніпропетровській області відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 р.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 160/1760/23 набрало законної сили.
На підставі рішення суду від 10 квітня 2023 року в справі № 160/1760/23 Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області внесено зміни до наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.07.2023р. № 2о/с де слова, букви та цифри «у пільговому обчисленні 35 років 06 місяців 16 днів» замінено словами «з календарною вислугою років (з урахуванням пільгової вислуги років) за час служби (роботи): 35 років 06 місяців 16 днів»; внесено зміни до наказу УМВС від 08.02.2005р. № 36о/с де пункт наказу в частині звільнення з органів внутрішніх справ згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 «а» (за віком) підполковника міліції ОСОБА_1 (Н-876503), начальника контрольно-методичного відділу управління карного розшуку УМВС України в області, з 8 лютого 2005 року, з вислугою років на день звільнення: 24 роки 04 місяці 05 днів, у пільговому обчисленні 28 років 10 місяців 07 днів, змінено, вважати його звільненим за тим же пунктом, з того ж числа, з тією вислугою років, у пільговому обчислені 35 років 06 місяців 16 днів.
07.02.2024р. позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив визнати його Ветераном органів внутрішніх справ України та видати йому через Державну установу «Територіальне медичне об'єднання по Дніпропетровській області» посвідчення і нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».
Листом від 26.03.2024р. за № 8360-2024 відповідачем повідомлено позивача про таке. На дату звільнення ОСОБА_1 бездоганна військова служба та служба в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу) у календарному обчисленні становить 24 роки 04 місяці 05 днів, що недостатньо для надання йому статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до пункту першого статті 5 Закону. Водночас зазначаємо, що Міністерство внутрішніх справ України не було стороною у справі № 160/1760/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», яку було розглянуто Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 160/1760/23 на МВС не покладено жодних зобов'язань щодо вчинення будь-яких дій, в тому числі і видачі ОСОБА_1 посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ».
Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ», що й стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві визначає Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі по тексту Закон № 203/98-ВР)
Відповідно до ст.. 5 Закону № 203/98-ВР особи, які визнаються ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:
1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;
2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 20 років і більше;
4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР;
5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.
Згідно з ст.. 10 Закону № 203/98-ВР посвідчення та нагрудні знаки ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
Ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.
Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1601 передбачено, що підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є, серед іншого, наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що підставою для видачі особі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є наявність в такої особи бездоганної служби 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Як встановлено судом, на підставі рішення суду від 10.04.2023 року в справі № 160/1760/23 Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області внесено зміни до наказу УМВС від 08.02.2005р. № 36о/с де пункт наказу в частині звільнення з органів внутрішніх справ згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 «а» (за віком) підполковника міліції ОСОБА_1 (Н-876503), начальника контрольно-методичного відділу управління карного розшуку УМВС України в області, з 8 лютого 2005 року, з вислугою років на день звільнення: 24 роки 04 місяці 05 днів, у пільговому обчисленні 28 років 10 місяців 07 днів, змінено, вважати його звільненим за тим же пунктом, з того ж числа, з тією вислугою років, у пільговому обчислені 35 років 06 місяців 16 днів.
Відтак позивач відноситься до кола осіб, у яких відповідно до Закону № 203/98-ВР є право на отримання посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».
З огляду на наведене, відмову відповідача у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ» слід визнати протиправною.
Суд окремо звертає увагу на посилання відповідача, що на дату звільнення ОСОБА_1 (08.02.2005) бездоганна військова служба та служба в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні становить 24 роки 04 місяці 05 днів та у пільговому обчисленні 28 років 10 місяців 07 днів, що недостатньо для надання йому статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до пункту 1 статті 5 Закону № 203/98-ВР та зазначає про хибність таких висновків, оскільки на підставі рішення суду від 10.04.2023 року в справі № 160/1760/23 були внесені зміни в наказ від 08.02.2005р. № 36о/с у зв'язку з чим вислуга років у пільговому обчисленні становить 35 років 06 місяців 16 днів, про що зазначено в наказі від 13.07.2023р. № 2о/с.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 139, 241, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, і.к. 00032684) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, оформлені листом №8360-2024 від 26.03.2024(1423723), щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ та видати посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін