Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
07 жовтня 2010 р. № 2-а- 9883/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1,
відповідача -Іщук Л.М., Байбак О.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області
про скасування рішення ,
Позивач звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом у якому просила суд скасувати рішення Чугуївської ОДПІ від 06.07.2010 року № 0002192311 про застосування санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1155,25 грн. та № 0002202311 від 06.07.2010 року у розмірі 348,40 грн. В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що зазначені рішення прийняті без дотримання вимог діючого законодавства, поза межами повноважень суб'єкту владних повноважень.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений адміністративний позов та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_4 зареєстрована Печенізькою РДА в якості фізичної особи підприємця 07.06.2004 року за № 2469001000100081, про що їй видане відповідне свідоцтво серія В02 № 306830 та взята на податковий облік у ЛДПІ Чугуївського району Харківської області.
Позивач є платником єдиного податку свідоцтво серія Д № 748710 від 21.12.2007 року, вид діяльності - роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами.
15.06.2010 року на підставі направлень на проведення перевірки № 6578 від 14.06.2010 року та № 6578 від 14.06.2010 року фахівцями ДПА України у Харківській області проведено перевірку магазинів, розміщених за адресою АДРЕСА_2, що належать ФОП ОСОБА_4
При проведенні перевірок складено акти № 5106/20/40/23/2702712368 від 15.06.2010 року та № 5107/20/40/23/2702712368 від 15.06.2010 року щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, якими зафіксовані порушення:
п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі по тесту Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року) - недотримання порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації;
п.13 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року - незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;
На підставі актів зазначених актів ОДПІ у Чугуївському районі Харківської області винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 06.07.2010 року № 0002192311 на суму 1155,25 грн. та № 0002202311 від 06.07.2010 року на суму 348,40 грн.
Перевіряючи оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Із досліджених в судовому засіданні копії Х-звіту денного та опису наявних купюр та монет, що знаходяться у магазині, розташованому за адресою: смт. Печеніги, вул. Харківська,78, судом встановлено, що при проведенні перевірки працівниками податкової адміністрації встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - розмір невідповідності дорівнює 7,25 грн.
З цього приводу суд зауважує, що п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
За визначенням наведеним у ст.2 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 року місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Таке місце в аспекті п.1.2. постанови НБУ від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" є касою підприємця, тобто приміщенням або місцем здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Приписи статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", кореспондовані у п.4.1 постанови НБУ від 15.12.2004 року № 637, які носять імперативний характер і не містять жодного виключення з чітко сформульованого правила, відповідно до якого сума грошових коштів на місці розрахунків незалежно від їх належності будь-якій особі та незалежно від джерела походження повинна співпадати з сумою коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а позивачем належними доказами не доведено факту неправомірності дій працівників органів податкової служби при проведенні перевірки та застосуванні фінансових санкцій, суд не вбачає достатньо підстав для задоволення позову в частині скасування штрафної санкції за порушення вимог п.13 ст.3 Закону України - №265/95-ВР від 06.07.1995 року
Щодо застосування фінансових санкцій за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України - №265/95-ВР від 06.07.1995 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 року на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладено обов'язок вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Оприбуткуванням є процес внесення відомостей про товари, що надійшли до господарюючого суб'єкта до регістрів бухгалтерського обліку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні.
На виконання ст. 9 Закону N 265/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.09.2001 р. № 1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (далі -Порядок № 1269). Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. Пунктом 3 Порядку визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.
В судовому засіданні встановлено, що для встановлення факту дотримання позивачем вимог п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР було запропоновано надати податкові накладні, проте зазначені документи надані не були, на підставі чого було зафіксоване порушення вимог законодавства стосовно обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку.
Суд зазначає, що податкові накладні на товар не свідчать про факт оприбуткування товарів або факт ведення обліку реалізації товарів, а є підтвердженням наявності у суб'єкта права на зазначений товар. Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесена до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Як встановлено у судовому засіданні у позивача наявна Книга обліку доходів та расходів, яка відповідно до п.2 Порядку № 1269 зареєстровано у ОДПІ Чугуївського району Харківської області (реєстраційний номер 423/1 від 10.09.2008 року), у якій проведені відповідні записи.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту неправомірності дій працівників органів податкової служби при проведенні перевірки та застосуванні фінансових санкцій, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в частині скасування штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення вимог п.13 ст.3 Закону України - №265/95-ВР від 06.07.1995 року.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку встановленому ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8-14, 71,94, 160-163, 185-186 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішення задовольнити частково.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2010 року № 0002202311, винесене Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцію.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2010 року № 0002192311, винесене Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцію в частині застосування санкцій за порушення вимог п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_5 ( код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 2 (дві) гривні 55 копійок.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 11.10.2010 року
Суддя Зоркіна Ю.В.