Справа №235/2931/21 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3471/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
06 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
представника потерпілих - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року, -
В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22020000000000051 від 16.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 438 КК України.
Ухвалою суду від 15 березня 2024 задоволено клопотання прокурора та ухвалено звернутися до Міністерства юстиції України з клопотанням, в порядку статті 599 КПК України щодо передання кримінального провадження за № 22020000000000051 від 16.03.2020 щодо обвинувачення ОСОБА_7 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 438 КК України, компетентному органу Республіки Франції.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Захисник зазначає, що суд першої інстанції не мав правових підстав для звернення до уповноваженого органу з клопотанням про передачу кримінального провадження компетентному органу іншої держави, доки не буде відмовлено у видачі ОСОБА_7 . При цьому, звертає увагу на те, що перешкод у розгляді даної справи судом першої інстанції не встановлено.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду.
Такі вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції прийняв незаконне та невмотивоване рішення за результатами розгляду клопотання прокурора, в той час як клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України судом проігноровано.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку вимог та доводів апеляційних скарг, думку прокурора та представника потерпілих, які заперечували проти апеляційних вимог, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи і вимоги апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 599 КПК України, клопотання слідчого, погоджене з прокурором, прокурора або суду про передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави розглядається уповноваженим (центральним) органом України протягом двадцяти днів з моменту надходження. Незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено.
Незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено.
Статтею 600 КПК України передбачено зміст та форму клопотання про передання кримінального провадження з посиланням на те, що вони повинні відповідати вимогам КПК України та відповідних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідні вимоги щодо порядку, форми, змісту клопотання про передання кримінального провадження, необхідних документів та мови, передбачені також Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року та Європейською конвенцією про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року.
Статтею 13 наведеної вище Конвенції передбачено процедуру передачі відповідного клопотання уповноваженим органам.
Законом України від 02.09.1995 № 339/95-ВР «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року» чітко визначено, що органами, на які покладаються повноваження щодо реалізації ст. 13 Конвенції, є Міністерство юстиції України (щодо клопотань судів) і Генеральна прокуратура України (щодо клопотань органів досудового слідства).
Крім того Розділом VІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.09.2019 № 956/33927 передбачено, що суд України, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа (провадження), за наявності підстав та у випадках, передбачених міжнародним договором України, для передання кримінального провадження компетентному органу іноземної держави, складає клопотання про передання кримінального провадження за змістом та формою, передбаченими КПК України, міжнародним договором України та цією Інструкцією.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, До Офісу Генерального прокурора України звернулась Національна прокуратура з справ боротьби з тероризмом Республіки Франція з листом на підставі Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних провадженнях від 20.04.1959 Ради Європи про правову взаємодопомогу з кримінальних справ; Додаткового протоколу від 17.03.1978 до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних провадженнях; Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних провадженнях від 20.04.1959, підписаного 08.11.2001, який набув чинності в Україні 01.01.2012, зі змісту якого вбачається, що відділом «Злочини проти людства та воєнні злочини та правопорушення» Національної прокуратури боротьби з тероризмом Республіки Франція здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № Р22271000604 від 29.09.2022 стосовно громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на те, що ОСОБА_7 постійно мешкає та перебуває на території Республіки Франції, Національна прокуратура боротьби з тероризмом Республіки Франції може дати згоду на підставі квазі-універсальної компетенції, яка передбачається ст. 689, 689-1, 689-2 та 689-11 КПК Республіки Франція, взяти до розгляду факти, з яких відкрито провадження та притягнення до відповідальності ОСОБА_7 в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 «Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою» № 2610-ХІІ від 17.09.92 сторони організовуватимуть співробітництво між компетентними правоохоронними органами, зокрема, в справі боротьби з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків і контрабандою, включаючи незаконне переміщення предметів мистецтва. Вони прагнутимуть до налагодження відповідного співробітництва у боротьбі з міжнародним тероризмом.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 вже більше двох років постійно проживає у Республіці Франції, він особисто, приймаючи участь у розгляді справи дистанційно в режимі відеоконференції, повідомив суд, що не має наміру повертатись до України, звернувся до компетентних органів Республіки Франція для отримання дозволу на постійне проживання, що вказує на те, що подальше кримінальне переслідування ОСОБА_12 в Україні може бути ускладнено.
На переконання колегії суддів, висновок суду першої інстанції про те, що враховуючи, що Республіка Франція висловила можливість взяти до розгляду факти, з яких відкрито провадження та притягнення до відповідальності ОСОБА_7 в Україні, то є всі визначені законодавством України та міжнародним правом підстави для звернення з відповідним клопотанням в порядку ст. 599 КПК України, розділу VII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Мінюсту від 19.08.2019 № 2599/5, до Міністерства юстиції України для вирішення питання про передання кримінального провадження для подальшого розгляду до компетентного органу Республіки Франції, є обгрунтованим та вмотивованим.
В ході апеляційного перегляду матеріалів провадження, колегією суддів не встановлено жодних даних, які б вказували на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З урахуванням викладеного, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, обгрунтовану та вмотивовану - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги - залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та ухвалено звернутися до Міністерства юстиції України з клопотанням, в порядку статті 599 КПК України щодо передання кримінального провадження за № 22020000000000051 від 16.03.2020 щодо обвинувачення ОСОБА_7 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 438 КК України, компетентному органу Республіки Франції - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: