Київський апеляційний суд
16 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 18.04.2024 у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.04.2024, відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, заява ОСОБА_5 не містить жодних фактів та даних, які б вказували на вчинення дій, що утворюють склад будь-якого кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на положення ст.214 КПК України, якою передбачено обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. А тому вважає, що слідчий суддя перевищив свої повноваження, оскільки не може досліджувати заяву про кримінальне правопорушення та давати своє тлумаченні в частині оцінки доказів.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_5 і прокурор, які належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, не прибули і в поданих заявах просили розглянути апеляційну скаргу без їх участі. А тому відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 12.04.2024 ОСОБА_5 подав до Дарницької окружної прокуратури м. Києва заяву про кримінальне правопорушення, в якій просив внести до ЄРДР відомості про вчинення керівником ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189, 190, 358 КК України.
15.04.2024 ОСОБА_5 подав скаргу слідчому судді, в якій просив зобов'язати прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва внести до ЄРДР відомості за його заявою.
У заяві ОСОБА_5 , посилаючись на положення Конституції України, вказував, що підприємницька діяльність корпоративних підприємств у паливно-енергетичному комплексі суперечить Конституції України, оскільки доходи від видобутку, транспортування та продажу паливно-енергетичної сировини, яка є власністю українського народу, не розподіляються справедливо між громадянами і територіальними громадами, і відсутній розпорядчий акт українського народу, який би надавав повноваження посадовим особам органів виконавчої влади передавати в користування на безоплатній основі надра для підприємницької діяльності з метою отримання прибутку та виводу цих коштів в офшорні зони. З чого робив висновок про вимагання з нього сплати коштів ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі», а також вчинення керівником вказаної юридичної особи ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя в ухвалі послався на завдання кримінального провадження у відповідності до ст.2 КПК України, і зазначив, що аналіз положень кримінального процесуального і кримінального закону вказує на необхідність попередньої оцінки змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки у протилежному випадку особа, уповноважена на внесення відомостей до ЄРДР, буде позбавлена можливості виконати вимоги ч.5 ст.214 КПК України щодо несення до ЄРДР викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, а орган досудового розслідування не зможе визначитись з предметом доказування у кримінальному провадження. У той же час в заяві ОСОБА_5 викладено власне тлумачення Конституції України та законів України, з чого зроблено висновок про незаконність діяльності підприємств - надавачів комунальних послуг та їх службових осіб, проте жодних фактів та даних, які б утворювали склад будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі дій як елементу об'єктивної сторони вимагання, шахрайства та підроблення документів, заява не містить.
Колегія суддів з таким висновком погоджується і доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У відповідності до вимог ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання завдань кримінального провадження і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Спрощена процедура початку досудового розслідування не означає, щобудь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Колегія суддів вважає, що це слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Тобто внесенню до ЄРДР підлягають відомості не з будь-якої заяви чи повідомлення, а лише з тих, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Таких відомостей заява ОСОБА_5 не містить, у зв'язку з чим внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення не відповідає завданням кримінального провадження. Відтак, у прокурора не виникло обов'язку вносити їх до ЄРДР і бездіяльності ним допущено не було.
Отже, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12 квітня 2024 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3