Справа № 758/909/23 Головуючий у суді першої інстанції: Павленко О.О.
Провадження № 33/824/129/2024 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Балацька Г.О. Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
18 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Гулько Ж.В.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Гулько Ж.В. на постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1.000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постановою суду першої інстанції визнано доведеним те, що 07.01.2023, о 22 год. 08 хв., ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом “VOLKSWAGEN”, д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Мостицька, вул. Н.Ужвій та вул. Новомостицької в м. Києві не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем “VOLKSWAGEN”, д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдавши матеріальні збитки, чим порушив п.п. 12.1, п. 13.1 та п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за згодою водія у лікаря-нарколога КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” за допомогою газоаналізатора “Drager” Alcotest 6820 Прилад SARKL-2584, який зафіксував результат огляду - 2,10 ‰.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник Гулько Ж.В. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 05.05.2023 та закрити справу № 758/909/23 стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимог, захисник Гулько Ж.В. вказує, що ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень винним себе не вважає, оскільки він не здійснював рух транспортним засобом “VOLKSWAGEN”, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння та не здійснив зіткнення з автомобілем “VOLKSWAGEN”, д.н.з. НОМЕР_2 , на перехресті вул. Мостицька, вул. Н.Ужвій та вул. Новомостицької у м. Києві, а на момент вчинення ДТП він перебував вдома, керував транспортним засобом за досліджуваних подій батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджує останній, свідок ОСОБА_3 та відео з камер відеоспостереження в під'їзді будинку, в якому проживає ОСОБА_1 .
Отже, на переконання захисника ОСОБА_4 , є підстави для висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів, які б давали підстави поза розумним сумнівом встановити, що ОСОБА_1 дійсно в той день керував транспортним засобом “VOLKSWAGEN”, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння та здійснив зіткнення з автомобілем “VOLKSWAGEN”, д.н.з. НОМЕР_2 , на перехресті вул. Мостицька, вул. Н.Ужвій та вул. Новомостицької в м. Києві - матеріали справи не містять.
Справа за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 05.05.2023 стосовно ОСОБА_1 надійшла до Київського апеляційного суду - 19.05.2023 (а.с. 51) і в той же день на підставі автоматичного розподілу судової справи між суддями було визначено головуючого суддю (а.с. 52), яка отримала провадження - 20.05.2023 з визначенням дати його розгляду на 16 год. 00 хв. 05.06.2023, про що повідомлені учасники провадження (а.с. 53, 55, 56).
За клопотаннями захисника ОСОБА_4 та Зубицького С.В. від 05.06.2023 (а.с. 60-64, 65), захисника Гулько Ж.В. від 14.08.2023, від 27.10.2023, від 01.12.2023, від 18.03.2024 (а.с. 85-88, 99-103, 108-111, 117-120), розгляд провадження неодноразово відкладався.
Про визначені наступні дати розгляду провадження учасники судового розгляду повідомлялися у передбаченому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Гулько Ж.В. в судовому засіданні 29.01.2024 та пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.04.2024 на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Подільського районного суду міста Києва від 05.05.2023 щодо визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з закриттям провадження в справі за відсутності складу адміністративних правопорушень, дослідивши матеріали справи та додаткові докази, що надані та надійшли на адресу суду апеляційної інстанції, переглянувши відеозаписи досліджуваних подій, перевіривши матеріали справи та дослідивши апеляційну скаргу та слід дійти наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів справи за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування ним в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за порушення п.п. 12.1, 13,1 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
На підставі п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, зі змінами, водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як визначено приписами п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 367631 від 07.01.2023, в означений день, о 22 год. 08 хв., на перехресті вул. Мостицька, вул. Н.Ужвій та вул. Новомостицької в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом “VOLKSWAGEN PASSAT”, д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками (а.с. 3).
Водночас, як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 373349 від 08.01.2023, ОСОБА_1 за досліджуваних подій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд якого на визначення стану сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за згодою водія у лікаря-нарколога КНП “КМНКЛ “Соціотерапія” за допомогою газоаналізатора “Drager” Alcotest 6820, Прилад SARKL-2584. Результат огляду - 2,10 ‰ (а.с. 2).
Вказані протоколи за своїм змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та складені, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженими на те особами, а саме: протокол серії ААД № 367631 від 07.01.2023 складений інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 полку № 1 УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Лупаїним Р.В., протокол серії ААД № 373349 від 08.01.2023 складений поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 полку № 1 УПП в місті Києві ДПП сержантом поліції Вакульчуком Д.М.
ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколах про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він 07.01.2023 за кермом автомобіля “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , не перебував, а був вдома.
Близько 22 год. 15 хв. йому зателефонував батько - ОСОБА_2 та повідомив, що потрапив в ДТП і від'їхав на сто метрів від місця ДТП, бо був у шоковому стані через смерть дружини 16.02.2022.
Він- ОСОБА_1 сказав батькові - ОСОБА_2 “стояти”, тобто залишити транспортний засіб на місці, і сам поїхав до батька.
На місце ДТП приїхали і працівники поліції, які взяли саме у нього- ОСОБА_1 як у водія транспортного засобу “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , документи для процедури оформлення ДТП та, виявивши у нього ознаки алкогольного сп'яніння, як наслідок, і для проведення процедури виявлення цього стану, бо він- ОСОБА_1 , як вказали працівники поліції іншому учаснику ДТП - водію транспортного засобу “VOLKSWAGEN PASSAT”, д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_5 (власник автомобіля - ОСОБА_6 ), є колишнім працівником поліції Департаменту супроводження (поліції) і з нього треба “качати” гроші, а тому ОСОБА_5 спочатку вказав на перебування за кермом ОСОБА_2 (батька), а потім цей свідок пояснив про керування автомобілем саме ним- ОСОБА_1 .
Батька - ОСОБА_2 на момент приїзду на місце ДТП працівників поліції - не було.
Дійсно він- ОСОБА_1 , щоб убезпечити батька від переживань, проходив замість нього у лікаря-нарколога процедуру огляду з метою виявлення стану сп'яніння, але як пішохід, результат якого склав - 2,10 ‰.
Водночас, ці пояснення не узгоджуються з його ж поясненнями в суді першої інстанції про те, що: він перебував в гостях у своїх знайомих, а не вдома, коли йому начебто зателефонував батько.
Крім того, ОСОБА_1 в суді першої інстанції вказував, що приїхав на місце ДТП, коли там вже були працівники поліції.
Він вирішив питання з водієм іншого авто ( ОСОБА_5 ), відшкодувавши йому завдану шкоду.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 в суді першої інстанції, він за досліджуваних подій керував транспортним засобом, коли за його участю сталася ДТП з автомобілем, що рухався попереду, у результаті того, що він нахилився в салоні автомобіля за мобільним телефоном, який випав у нього з рук.
Він- ОСОБА_2 повідомив про події, що сталися, сина - ОСОБА_1 з проханням щоб той приїхав на місце події, а сам зупинивши автомобіль, вийшов з нього та пройшов у парк прогулятися, бо погано себе почував.
Повернувся на місце події хвилин через 30.
Він- ОСОБА_2 наполягав, що саме він керував транспортним засобом і вчинив ДТП.
Проте, вказані пояснення як самого ОСОБА_1 так і в його інтересах - ОСОБА_2 спростовуються дослідженими доказами у справі.
Так, у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 367631 від 07.01.2023 та ААД № 373349 від 08.01.2023 саме ОСОБА_1 поставив свій підпис як особа, стосовно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення.
Поставив свій підпис ОСОБА_1 і в схемі місця ДТП як водій транспортного засобу “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , за участю якого відбулася ця пригода (а.с.5), як і інший водій автомобіля “VOLKSWAGEN PASSAT”, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , який у поясненнях від 07.01.2023, вказав, що ДТП відбулося за участю саме водія ОСОБА_1 (а.с. 7), на що опосередковано вказав і свідок ОСОБА_6 в поясненнях від 07.01.2023 (а.с. 6).
Не можна не послатися на те, що відповідно до схеми ДТП автомобілі “VOLKSWAGEN PASSAT”, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . після події ДТП стоять у безпосередній близькості один до одного, що спростовує пояснення останнього та свідка ОСОБА_2 , що автомобіль (навіть під керуванням ОСОБА_2 ) проїхав на відстань 50-100 м. від місця події, щоб могло поставити сумнів обставини того, яка саме особа вийшла з-за керма автомобіля, ще і за тим, що ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не зміг взагалі пояснити у який спосіб, коли саме і ким за умови перебування автомобіля “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , на відстані 50-100 м. від місця ДТП, був повернутий автомобіль на місце події.
Водночас, з наведених пояснень учасника ДТП ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 не випливає, що була підміна водія за участю якого відбулася ДТП - ОСОБА_1 на його батька - ОСОБА_2 , які, щонайменше, відрізняються між собою за віком - 19.05.1977 року народження та ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно.
А тому, доводи захисника ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_5 (свідок ОСОБА_6 ) не розумів/розуміли хто перед ним знаходиться при оформленні ДТП/ батько чи син - є явно надуманими.
Є голослівними і твердження ОСОБА_1 , зокрема в суді апеляційної інстанції про те, що він як пішохід проходив освідування на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, результат якого склав - 2,10 ‰ (а.с. 4), бо такі пояснення явно не відповідають його освіті, соціальному та професіональному статусу у суспільстві, Правилам дорожнього руху України та іншим нормативним актам щодо проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння саме у водія, а не у будь-якої особи, зокрема у пішохода, як і розумінню наслідків у разі визнання його винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Не є зрозумілою і позиція захисту щодо того, як ОСОБА_2 , як на те посилається ОСОБА_1 , який перебував у стані стресу з 16.02.2022 (день смерті дружини) та керував транспортним засобом 07.01.2023, учинивши ДТП, покинув місце події, з'явившись на ньому тільки для залишення на його зберіганні транспортного засобу, який йому і було передано при відстороненні ОСОБА_1 від його керуванням (а.с. 8).
Будь-яких звернень з боку ОСОБА_2 до працівників поліції при передачі йому автомобіля “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , щодо обставин досліджуваних подій - не було, що, як і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується наступними доказами у справі.
Так, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції 475446, 472277, 470630, 472283, що досліджені і судом апеляційної інстанції, випливає, що 07.01.2023, о 22 год. 17 хв. на місце ДТП прибули працівники поліції.
На місці події перебуває саме ОСОБА_1 біля автомобіля “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , (не дивлячись на одягнутий капюшон, на голові якого видно головний убір з символом працівника правоохоронного органу), інший учасник ДТП - ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_6 , з одним з яких ОСОБА_1 розмовляє поодаль від працівників поліції.
Працівники поліції звертаються до ОСОБА_1 як до водія транспортного засобу, заперечення проти чого не знаходять, і ОСОБА_1 саме як водій транспортного засобу у подальшому і проходить освідування в медичному закладі для встановлення стану алкогольного сп'яніння, результат якого склав - 2,10 ‰.
Що стосується ОСОБА_2 , то, згідно відеозапису, він з'являється на місці події ще з одним чоловіком (можливо ОСОБА_3 ) о 22 год. 23 хв. 07.01.2023.
ОСОБА_2 представляється працівникам поліції як батько ОСОБА_1 та запитує у працівників поліції, що сталося, оглядає механічні пошкодження на автомобілях, запитує хто водій іншого автомобіля і т.і., - що не властиво особі, яка керувала транспортним засобом “VOLKSWAGEN TOUREG”, д.н.з. НОМЕР_1 , учинила на вказаному автомобілі ДТП, була до 22 год. 23 хв. 07.01.2023 на місці події тощо, на зворотності чого наполягає сторона захисту.
Не можна не звернути увагу на те, що вищевказані відеозаписи подій були зроблені інспекторами патрульної поліції за допомогою наявних технічних засобів під час проведення процедури огляду водія на стан сп'яніння та складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Зафіксовані працівниками поліції обставини стосуються саме досліджуваних подій 07-08.01.2023, що стороною захисту не оспорюється, що, у свою чергу, надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Захисник Гулько Ж.В. під час апеляційного провадження подала клопотання про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з зобов'язанням забезпечити їх явку в судове засідання (а.с. 46-47), проте їх явка до суду апеляційної інстанції стороною захисту забезпечена не була.
Під час закінчення розгляду провадження 18.04.2024 ОСОБА_1 такого клопотання не заявив, а захисник ОСОБА_4 у клопотанні від 18.04.2024 просила розглянути справу у її відсутність (а.с. 125-127).
Що стосуються доводів сторони захисту щодо алібі ОСОБА_1 , а саме перебування вдома на час подій, що інкримінуються останньому, за наданими захисником ОСОБА_4 відеозаписами з камер відеоспостереження у під'їзді, де проживає останній, - то слід вказати на таке.
За досліджуваного в суді апеляційної інстанції відео з камер відеоспостереження, яке надано захисником ОСОБА_7 , як стверджує сторона захисту, з першого поверху під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 , - випливає, що 07.01.2023 о 20 год. 24 хв. він заходить до під'їзду, в цей же день о 21 год. 06 хв. виходить з під'їзду і у наступному - о 00 год. 13 хв. 08.01.2023 заходить до під'їзду (а.с. 70 - 77) - що не спростовує вчинення інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень, починаючи з 22 год. 08 хв. 07.01.2023 та проходження ним освідування о 23 год. 30 хв. 07.01.2023, де у висновку щодо результатів такого огляду він поставив свій підпис (а.с. 4 зв.).
Водночас, необхідно зауважити, що судом апеляційної інстанції не досліджується автентичність такого відео з камер відеоспостережень, не перевіряються технічні носії, умови створення записів і т.і., щоб зробити висновок чи його спростувати, що відео зроблено саме в указаний час у під'їзді, де проживає ОСОБА_1 , хоча у протоколах про адміністративні правопорушення вказані наступні адреси проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_3 (а.с. 3), що є фактичним місцем проживання його батька - ОСОБА_2 (а.с. 8), та АДРЕСА_1 (а.с. 2), - бо і сам ОСОБА_1 не заперечує, що він був на місці події і проходив огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння, що знайшло своє відтворення на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.
Отже, враховуючи обставини справи, слід дійти висновку, що доводи захисника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про те, що останній не керував транспортним засобом за досліджуваних обставин та в ДТП винним є ОСОБА_2 - не підтверджені жодним доказом у провадженні, окрім пояснень зацікавлених осіб самого ОСОБА_1 та його батька ОСОБА_2 з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, які відповідали вимогам чинного законодавства, зокрема щодо фіксації процедури вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, що фактично не заперечувалося і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі.
Отже, посилання захисника Гулько Ж.В. в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - не знайшли свого підтвердження за дослідженими у провадженні доказами.
Інших доводів щодо обґрунтування своєї правової позиції сторона захисту, у тому числі в суді апеляційної інстанції, не вказала.
За наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.п. 2.9 (а), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
За ст. 124 КУпАП провадження в справі закрито на підставі па. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження в справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про те виказала прохання захисник Гулько Ж.В.в апеляційній скарзі, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
У рішенні по справі “О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства” від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вкотре законодавством України посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що покладає на водіїв і додаткові зобов'язання під час дії воєнного стану, введеногоз 24.02.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 “Про введення воєнного станув Україні”, що набравчинності одночасно з набраннямчинності Закону України “Прозатвердження Указу Президента “Провведення воєнного стану вУкраїні” № 2102-ІХ від24.02.2022, з подальшим його продовженням.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За наведеним, апеляційна скарга захисника Гулько Ж.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Гулько Ж.В. залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька