Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 липня 2010 р. № 2-а- 8594/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
секретаря - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача -Борисенка В.А.,
першого відповідача -не прибув,
другого відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за адміністративним позовом Харківського прикордонного загону до громадянина Афганістану ОСОБА_1, Служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Харківський прикордонний загін звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина Афганістану ОСОБА_1, Служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, в якому, з урахуванням прийнятих судом уточнень, просив суд зобов'язати службу у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації тимчасово влаштувати громадянина Афганістану ОСОБА_1, 1994 року народження (зі слів) в Харківський обласний притулок «Гармонія»за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 4, на термін, необхідний для здійснення заходів по поверненню громадянина Афганістану ОСОБА_1 до батьків.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що громадянин Афганістану ОСОБА_1 був затриманий працівниками державної прикордонної служби 30.06.2010 року після того, як незаконно перетнув державний кордон України, чим порушив вимоги ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Документи, які посвідчують особу, у відповідача на час його затримання були відсутні. При затриманні відповідач заявив, що народився у 1994 році, тобто, на момент затримання його вік становить 16 років.
За таких обставин, представник позивача вказує, що громадянин Афганістану ОСОБА_1 хоча і є особою, яка незаконно перетнула державний кордон України, проте не може бути видворена у примусовому порядку за її межі, оскільки є неповнолітнім.
Представник позивача не вважає належним доказом повноліття позивача висновок консультативної поліклініки Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України від 06.07.2010 року, та зазначає, що встановити фактичний вік особи можливо лише по відповідних документах, виданих повноважними органами. За таких обставин, посилаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки і піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», вказує на обов'язок служби у справах дітей помістити відповідача до спеціалізованої установи як безпритульну дитину та вжити заходів щодо повернення неповнолітнього до батьків.
Перший відповідач -громадянин Афганістану ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, якою повідомляє суд про визнання позову в повному обсязі.
Представник другого відповідача -служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, однак відмітив, що відповідно до висновку консультативної поліклініки Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків Академії Медичних Наук України від 06.07.2010 року відповідач - громадянин Афганістану ОСОБА_1 є повнолітнім. За таких обставин, не вбачає підстав для поміщення першого відповідача у притулок.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з пояснень представників сторін та матеріалів перевірки, відповідач, ОСОБА_1 є громадянином Афганістану. Був затриманий 30.06.2010 року о 7.00 год. дільничним інспектором прикордонної служби та офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділення впс "Дергачі" на напрямку с. Красний Хутір (РФ) -с. Грани (Україна) в районі інформаційного знаку № 299/2 в 200 метрах від лінії державного кордону України, про що свідчить протокол про адміністративне затримання від 30.06.2010 р. за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Документів, що посвідчують особу, при собі не мав, особа відповідача встановлена зі слів затриманого. При затриманні роком свого народження зазначив 1994 рік, тобто, стверджував, що він є неповнолітньою особою.
Постановою начальника Харківського прикордонного загону від 01.07.2010 р. згідно санкції прокурора Дергачівського району Харківської області для проведення перевірочних заходів щодо встановлення особи термін затримання відповідача було продовжено на строк до 10 діб.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що на батьківщині проживав разом з батьками. Вирішив залишити Афганістан та виїхати до європейських країн з метою пошуку більш високооплачуваної роботи. На територію України потрапив за сприяння декількох послідовно змінюваних провідників. В Україні родичів або знайомих не має. Кошти на повернення на батьківщину, а також можливість працевлаштуватися на території України на законних підставах у нього відсутні. До міграційної служби та посадових осіб Державної прикордонної служби України із заявою про набуття статусу біженця громадянин Афганістану ОСОБА_1 не звертався.
З пояснень представників сторін вбачається, що у зв'язку із зазначенням відповідачем при затриманні датою народження 1994 року, тобто, твердженням громадянина Афганістану ОСОБА_1 про те, що він є неповнолітнім, про затримання останнього було поінформовано голову Дергачівської районної державної адміністрації.
05.07.2010 року службою у справах дітей Дергачівстької районної державної адміністрації відповідача - громадянина Афганістану ОСОБА_1 було направлено до Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків Академії медичних наук України. Відповідно до висновку вказаної установи, біологічний вік відповідача є після 20 років.
Суд зауважує, що наданий висновок є лише підтвердженням біологічного, а не фактичного віку громадянина Афганістану ОСОБА_1.
Суд зазначає, що достовірно встановити фактичний вік будь-якої особи можливо лише за відповідними документами (паспорт, свідоцтво про народження), виданими уповноваженими державними органами.
Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За таких обставин, враховуючи, що будь-які документи, які посвідчують особу та її вік, у першого відповідача відсутні, суд не приймає висновок консультативної поліклініки Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків Академії медичних наук України в якості допустимого доказу повноліття ОСОБА_1.
Згідно із частиною 1 Закону України «Про охорону дитинства», дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти.
Безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання.
Таким чином, перший відповідач - громадянин Афганістану ОСОБА_1 у розумінні наведених норм є безпритульною дитиною, позбавленою батьківського піклування.
Відповідно до п.31 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки і піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»(надалі -Постанова) тимчасове влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування, у межах своєї компетенції здійснюють служба у справах дітей за місцем виявлення дитини та кримінальна міліція у справах дітей органів внутрішніх справ. Дитина, яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово може бути влаштована у: притулок для дітей служби у справах дітей (далі - притулок); центр соціально-психологічної реабілітації дітей (далі - центр); соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко); заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; сім'ї громадян. Тимчасове влаштування дитини до притулку, центру, соціально-реабілітаційного центру (дитячого містечка) здійснюється за направленням служби у справах дітей.
Як встановлено пунктом 34 Постанови, безпритульні діти підлягають негайному влаштуванню у притулок або центр за місцем виявлення дитини у встановленому законодавством порядку. Після тимчасового влаштування такої дитини служба у справах дітей за місцем виявлення дитини та адміністрація притулку, центру вживають заходів до встановлення особи дитини, її родинних зв'язків тощо. Після встановлення особи дитини розглядається питання про її повернення на виховання до батьків або осіб, які їх замінюють, відповідно до пунктів 10 - 12 цього Порядку.
Згідно із п.10 Порядку, після встановлення особи дитини та місця її проживання служба у справах дітей письмово повідомляє батьків або осіб, які їх замінюють, службу у справах дітей за місцем проживання дитини, а у разі, коли дитині надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - службу у справах дітей за місцем її походження, про місце знаходження дитини.
Служба у справах дітей за місцем проживання дитини протягом 15 днів після надходження повідомлення з'ясовує умови проживання та утримання дитини батьками або особами, які їх замінюють, розглядає питання про доцільність (недоцільність) повернення дитини в сім'ю або до закладу (коли встановлено, що дитина самовільно залишила заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), готує відповідний висновок з урахуванням інтересів дитини, надсилає його керівникові закладу, в якому тимчасово перебуває дитина, та протягом двох місяців забезпечує її повернення до місця проживання, а у разі потреби готує документи, які підтверджують статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, подальше її влаштування та захист прав дитини (п.11 Порядку).
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що обов'язок по встановленню батьків дитини, позбавленої батьківського піклування, законодавцем покладено на службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.
Суд вважає за необхідне відмітити, що перший відповідач -громадянин Афганістану ОСОБА_1 позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Харківського прикордонного загону до служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації тимчасово влаштувати громадянина Афганістану ОСОБА_1, 1994 року народження (зі слів) в Харківський обласний притулок «Гармонія»за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 4, на термін, необхідний для здійснення заходів по поверненню громадянина Афганістану ОСОБА_1 до батьків, документально та нормативно обгрунтваними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідача - фізичної особи не стягується.
Керуючись ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 136, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського прикордонного загону до громадянина Афганістану ОСОБА_1, Служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати службу у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації тимчасово влаштувати громадянина Афганістану ОСОБА_1, 1994 року народження (зі слів) в Харківський обласний притулок «Гармонія»за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 4, на термін, необхідний для здійснення заходів по поверненню громадянина Афганістану ОСОБА_1 до батьків.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 14.07.2010 року.
Суддя Перцова Т.С.