Ленінський районний суд міста Севастополя
2-а-494/10
Категорія ______
29 квітня 2010 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - судді Левадко С.І.,
при секретарі - Басс С.А.,
за участю - позивача - ОСОБА_1,
- представника відповідача - Зикова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі адміністративну справу за позовом (скаргою) ОСОБА_1 до ДАЇ УМВС України в м.Севастополі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 01.04.2009р. та закриття справи,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (скаргою) до ДАЇ УМВС України в м.Севастополі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СН 019093 від 01.04.2009 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою № 019093 від 01.04.09р. інспектора ДАЇ старшого сержанта міліції на нього накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 300 гривень на підставі ч.1 ст.122 КУпАП, за змістом протоколу він звинувачений в тому, що 1.04.09р. біля в'їзду на ринок „Чайка” напроти вул.Часника на автостоянці, припаркував свій автомобіль ВАЗ 2109, держномер НОМЕР_1 ближче ніж 10 метрів до пішохідного переходу. Вважає притягнення його до адміністративного покарання накладенням штрафу необґрунтованим, жорстким і незаконним, тому як, за думкою позивача, авто він зупинив на ділянці провулку для парковки транспортних засобів і в такому місці, де немає заборонених знаків, вертикальної чи горизонтальної дорожньої розмітки, у тому числі і пішохідного переходу для візуального орієнтування. Автомобіль на місці зупинки хоч і був поруч з пішохідним переходом, але небезпеки чи перешкод для руху людей та автотранспорту не створював і не могло бути створено, тому що він стояв не на проїзній частини вул.Часника, а за її межами на площі. Вважає, крім того, що ч.1 ст.122 КУпАП не відносить до правопорушень зупинку ближче 10 метрів до пішохідного переходу. Також, на думку позивача, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята не посадовою, не уповноваженою особою. З цих підстав просить повністю скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та справу закрити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов (скаргу) в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві (скарзі), просить позов (скаргу) задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 1.04.2009р.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на наявність зафіксованого факту порушення правил дорожнього руху з боку позивача та правомірність складеного в зв'язку з цим протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, розмір якого встановлений в межах санкції відповідної статті, з урахуванням обставин, характеру правопорушення та особи правопорушника.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов (скарга) ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про дорожній рух”, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Як встановлено судом, 1 квітня 2009 року, за порушення п.15.9 Правил дорожнього руху, відносно ОСОБА_1, інспектором ДПС ВДАЇ УМВС України в м.Севастополі Житковим А.В. складений протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СН 019093 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в зв'язку з тим, що він, в м.Севастополі, о 15.10 годин, на вул.Часника - вул.Бастіонна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, держномер НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче десяти метрів до пішохідного переходу і на перехресті”.
Відповідно до п.15.9 Правил дорожнього руху України зупинка забороняється, зокрема:
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
При цьому, заборона зупинки на пішохідних переходах та ближче 10 м від них пов'язана з забезпеченням видимості пішоходів, які мають намір перейти проїзну частину дороги по пішохідному переходу та гарантованістю їх безпеки, а також видимості пішоходами транспортних засобів, що наближаються.
Не погодившись з наявністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, позивач вказує на те, що порушення правил зупинки не передбачає відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП.
Така думка позивача не заслуговує на увагу, тому як відповідальність, передбачена ч.1 ст.122 КУпАП наступає в разі: перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Не заперечуючи факт зупинки автомобілю в зоні дії дорожнього знаку 5.35.1 „пішохідний перехід”, та підтверджуючи його наданими суду фотознімками, позивач вважає, що без відповідної дорожньої розмітки та дорожніх знаків, що забороняють зупинку, його зупинка біля стовпа зі знаком 5.35.1 не може вважатись правопорушенням.
Такі доводи позивача суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3; пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
Таким чином, пішохідний перехід, де здійснив зупинку позивач, був позначений відповідним дорожнім знаком, згідно Правил дорожнього руху, при цьому, як вказано вище, п.15.9 ПДР забороняє зупинку на відповідній ділянці дороги.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115,стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, четверта і п'ята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 122, частини перша і друга статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, частина перша статті 127-1, статті 128-129, частини перша, друга та п'ята статті 133, стаття 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126,частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Таким чином, доводи позивача про те, що постанова складена не уповноваженою особою, спростовується відомостями, що містяться в матеріалах справи, згідно яким, оскаржувана постанова складена інспектором ДПС ВДАЇ УМВС України в м.Севастополі старшим сержантом міліції, тобто працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, що має спеціальне звання.
При таких обставинах, суд приходить до висновку про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення СН 019093 від 01 квітня 2009 року винесена відповідачем в межах його повноважень, правомірно та обґрунтовано, в зв'язку з чим позов ОСОБА_1 є безпідставним та не підлягаючим задоволенню.
На підставі викладеного, керуючисьст.ст.2,7,11,12,69,71,158,160,161,163,167 КАС України, ст.ст.33, 122, 222, 289, 293 КУпАП, суд
У задоволенні адміністративного позову (скарги) ОСОБА_1 до ДАЇ УМВС України в м.Севастополі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 01.04.2009р. та закриття справи - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного
суду м.Севастополя Левадко С.І.