Ленінський районний суд м. Севастополя
Справа 2-а-1678/2010
Категорія 2.8
01 вересня 2010 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - судді Левадко С.І.,
при секретарі - Басс С.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень - виконуючого обов'язки начальника ВДАІ УМВС України в м. Севастополі майора міліції Білоуса Бориса Борисовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суб'єкта владних повноважень - виконуючого обов'язки начальника ВДАІ УМВС України в м. Севастополі майора міліції Білоуса Бориса Борисовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії СН № 045167 від 30.03.2010 р.
Вимоги позову ОСОБА_1 мотивував тим, що 30.03.2010 р., він виконував роботи по оснащенню каналізацією приватного житлового будинку АДРЕСА_1у відповідності до технічних умов ДАІ на проведення дорожніх робіт на вулицях і дорогах м. Севастополя згідно ДСТУ 3090-1995р. та на підставі проекту, узгодженого з ДАІ належним чином, як того вимагають будівельні норми та положення діючого законодавства України. Також після закінчення робіт ним були зняті дорожні знаки, які обмежують дорожній рух та усунуті усі перешкоди, автомобільна дорога була приведена в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів. Однак, 30.03.2010р., виконуючим обов'язки начальника ДАІ УМВС України майором міліції Білоус Б.Б., була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст. 140 КУпАП. Крім того, вважає, що суб'єктивна думка, припущення та бажання майора міліції Білоуса Бориса Борисовича скласти постанову про адміністративне правопорушення не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення. Статтею 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство), з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом його вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Також зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Вважає, що постанова № 045167 серії СН по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2010 року прийнята з порушеннями його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був сповіщений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.
На підставі ст. 128 ч.4 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 30.03.2010р. виконуючим обов'язки начальника ВДАІ УМВС України в м.Севастополі майором міліції Білоус Б.Б. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СН № 045167, згідно якої, «25.03.10 р. о 14.00, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає: АДРЕСА_1 будучи відповідальною особою за виробництво робіт, здійснював дорожні роботи по відновленню бордюрного каменю на проїзній частині дороги без узгодження з ДАІ, при цьому, місце не огородив і дорожні знаки не поставив в повному обсязі». Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 800 грн.
Згідно з Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 N341) одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів (підпункт 5 пункту 4 Положення).
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Відповідальність, передбачена ч.2 ст.140 КУпАП, настає в разі порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Відповідальність, передбачена ч.3 ст.140 КУпАП, настає в разі порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Як вбачається з наданих позивачем документів, його дії, пов'язані з відновленням бордюрного каменю в зв'язку з проведенням робіт по оснащенню каналізацією приватного будинку, здійснювались на підставі робочого проекту, який, узгоджений, в тому числі, з ВДАІ УМВС України в м.Севастополі, а також на підставі ордеру Головного управління житлово-комунального господарства СМДА та інших документів дозвільного характеру.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що ОСОБА_1 є їх сусідом та їм достовірно відомо про наявність у нього всіх документів, що дозволяють проведення робіт відносно проведення каналізації до житлового будинку. При цьому, на час складення протоколу та постанови, всі дії з боку ОСОБА_1 з цього приводу були виконані, роботи завершені, а під час проведення цих робіт була встановлена червона стрічка ті відповідні дорожні знаки. Самі роботи були завершені 23.03.2010р., а 25.03.2010р. проводилось вбирання будівельного сміття.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення, до неї, в якості доказів, доданий лише протокол, про інші доказі, які б свідчили про наявність правопорушення з боку позивача, в постанові не зазначено.
На запит суду щодо надання справи про адміністративне правопорушення, складеної відносно ОСОБА_1, відповідач не надав ні протокол про адміністративне правопорушення, в якому мав бути зафіксований факт правопорушення ОСОБА_1, ні будь-які інші докази, зокрема пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та пояснення можливих свідків.
Виходячи з оскаржуваної постанови, неможливо зробити висновок, які саме дії ОСОБА_1 автор постанови кваліфікує за ч.2, а які за ч.3 ст.140 КУпАП, що унеможливлює встановлення відповідності дій позивача диспозиції відповідних норм закону та правильності юридичної кваліфікації. Таким чином, обставини, викладення яких є обов'язковою умовою змісту постанови, не визначають в даній постанові характеру правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 140 КУпАП, що свідчить про невідповідність постанови вимогам законності та правомірності накладення адміністративного стягнення.
В судове засідання відповідач не з'явився та не спростував доводи позивача щодо правомірності його дій та не надав доказів щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 140 КУпАП.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Доказування правомірності свого рішення, відповідно до статті 71 КАС України, покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, факт скоєння позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 та 3 статті 140 КУпАП, є недоведеним, в зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 69, 71, 158, 160, 161, 163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст.33, 140, 293 КУпАП, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника ВДАІ УМВС України в м. Севастополі майора міліції Білоуса Бориса Борисовича по справі про адміністративне правопорушення серії СН № 045167 від 30 березня 2010 р., передбачене ч.2, ч.3 ст. 140 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі 800 гривень, складену щодо ОСОБА_1.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного
суду м.Севастополя Левадко С.І.