Єдиний унікальний номер № 285/1266/24
Провадження № 1-кп/0285/458/24
11 червня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (ЄРДР № 12024060530000236) за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новосінеглазово Челябінської області, Російська Федерація, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ОСОБА_5 , маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї матері ОСОБА_4 , шляхом приниження її честі та гідності, діючи з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, не бажаючи піклуватися про побудову сімейних відносин між ними на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги, ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, умисно систематично вчиняв відносно ОСОБА_4 психологічне насильство шляхом висловлення на її адресу словесних образ, погроз, приниження та залякування, за наступних обставин.
15 липня 2023 року близько 13 год. 00 хв. та близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 безпідставно створив конфлікт, який супроводжувався висловлюванням образ та погроз на адресу ОСОБА_4 .
Крім того, 15 липня 2023 року близько 16 год. 25 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку за вищевказаною адресою, порушив вимоги терміново заборонного припису, а саме заборону на вхід та перебування у місці проживання ОСОБА_4 та контактування у будь-який спосіб з нею.
26 жовтня 2023 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючиу квартирі АДРЕСА_2 безпідставно повторно створив конфлікт, який супроводжувався висловлюванням образ та погроз на адресу ОСОБА_4
19 лютого 2024 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , повторно створив конфлікт, який супроводжувався висловлюванням слів образ та погроз на адресу ОСОБА_4
21 лютого 2024 року близько 15 год. 50 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у будинку за вищевказаною адресою, повторно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_4 та порушив вимоги терміново заборонного припису, а саме заборону на вхід та перебування у місці проживання Пилипчук
Зазначеними діяннями ОСОБА_5 вчинив відносно потерпілої психологічне насильство. Внаслідок таких дій з боку ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_4 , яка є особою похилого віку, зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань. Приниження та залякування викликало у неї побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість, відчуття нездатності захистити себе.
За вищевказаними фактами вчинення насильства в сім'ї відносно ОСОБА_5 працівниками поліції були складені протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, за результатами розгляду яких судом ОСОБА_5 12.09.2023 року, 22.11.2023 року, 23.02.2024 року притягнуто до адміністрат відповідальності.
Крім того, працівниками уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України в порядку ст. 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" 15.07.2023 року, 26.10.2023 року, 19.02.2024 року винесено термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_5 , як кривдника, за результатами реагування на факти вчиненого ним домашнього насильства, з метою недопущення повторного вчинення такого насильства.
Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, наявність винесених уповноваженим підрозділом органів Національної поліції України заборонного приписів, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став та грубо ігноруючи норми законів, якими врегульовані сімейні відносини, а також закріплено обов'язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, продовжив свою протиправну діяльність, що виразилося у вчиненні ним домашнього насильства за наступних обставин.
23.02.2024 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 , маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї матері ОСОБА_4 , шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 безпідставно створив конфлікт, який супроводжувався словесними образами, висловлюванням нецензурної лексики на адресу ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_5 повторно вчинив відносно неї психологічне насильство.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю. Суду пояснив, що він дійсно вчиняв насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 за обставин, викладених в обвинувальному акті. Свої дії пояснив провокативними діями матері, яка ініціює конфлікти образами на його адресу. Усі образи та погрози на адресу матері висловлював перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Реального наміру завдати шкоду матері не мав. При ухваленні вироку просив урахувати стан його здоров'я, а саме тяжкі захворювання (гепатит С, фіброз печінки та інші), що підтверджується висновками медичних обстежень.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що проживає у квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своїм сином ОСОБА_5 , який щодня вчиняє сварки під час яких висловлює образи словами нецензурної лайки та погрози завдання шкоди її життю та здоров'ю, знищення майна. Під час спілкування ОСОБА_5 поводиться агресивно, кричить. Такі дії сина викликають у потерпілої постійне відчуття небезпеки, побоювання за власне життя та здоров'я. Вона вимушена щодня тривалий час перебувати зачиненою у своїй кімнаті, часто викликає поліцію. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
За таких обставин, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням матеріалів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
На підставі показань обвинуваченого та потерпілої, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення доведена повністю, та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчиненні психологічного насильства відносно своєї сматері ОСОБА_4 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_5 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставини, що обтяжуює покарання, слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Суд не визнає такою, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , обставину, на яку посилається сторона обвинувачення - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах. Дана обставина є необхідним елементом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та враховується даною нормою закону під час кваліфікації діяння. Отже, повторне її врахування як обтяжуючої - є безпідставним.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, особу ОСОБА_5 , який за місцем проживання характеризується негативно, постійного місця роботи не має, а також думку потерпілої щодо призначення покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарння у виді обмеження волі.
Застосування до ОСОБА_5 більш м'якого покарання суд визнає неможливим, оскільки неодноразове застосування судом адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не досягло необхідного виховного впливу та не призвело до виправлення ОСОБА_5 , який продовжив вчиняти протиправні дії.
Згідно показань потерпілої ОСОБА_5 продовжував вчиняти протиправні дії відносно неї після повідомлення його про підозру та направлення до суду обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд визнає неможливим виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання уповноваженою особою для доставлення до місця відбування покарання, після набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - вирок набирає законної сили за результатами апеляційного провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1