Справа № 296/5121/24
1-кс/296/2023/24
Іменем України
04 червня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12024060480000108 від 01 лютого 2024 року про арешт майна
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотаннями в обґрунтування якого зазначив, що групою осіб із числа мешканців міста Бердичів та міста Житомира Житомирської області, здійснюється незаконна діяльність, пов'язана із шахрайськими діями шляхом використання згенерованих фішингових посилань (веб-ресурс, у вигляді надання допомоги від ООН/ЄС або отримання товарів ОЛХ-доставкою), за допомогою яких здійснюється виманювання у користувачів мережі Інтернет даних входу в облікові записи, реквізитів банківських карток і інша конфіденційна інформація та у разі переходу за яким, отримується доступ до особистих даних користувачів вказаної мережі. Вказані незаконні дії здійснюються, задля заволодіння грошовими коштами фізичних осіб та обернення їх на свою користь.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_5 , забезпечує функціонування протиправного механізму, здійснює обготівкування грошових коштів отриманих від вчинення шахрайських дій та пошук нових знарядь вчинення злочину (мобільних телефонів, банківських карток, платформ з великою кількістю потенційних потерпілих).
А тому, 29.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира № 296/4274/24 від 07.05.2024 проведено обшук за місцем реєстрації та фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , у ході здійснення якого виявлено та вилучено до кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області, юридична адреса: АДРЕСА_2 , наступні речі/предмети: 1. жорсткий диск s\n: 6SZOAHF3; 2. жорсткий диск з системного блоку чорного кольору марки: «HD502HJ», серійний номер: НОМЕР_1 ; 3. мобільний телефон марки: «IРhone 7», ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому обслуговувався абонентський номер: НОМЕР_3 ; 4. худі піщаного кольору з биркою «LC WAIKIKI» розмір «L».
У зазначеному одязі ОСОБА_5 безпосередньо здійснював вчинення вказаного кримінального правопорушення.
29.05.2024 постановою слідчого відділу СУ Головного управління Національної поліції в Житомирський області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024060480000108.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 7198876, речові права на нерухоме майно, а саме: будинок, який розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .
Встановлено, що вказане домоволодіння фактично використовується ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Разом тим, відповідно до інформації, яка міститься у Актовому записі про народження № 512 від 27.02.2007 встановлено, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав викладених в ньому.
Власник майна в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду клопотання повідомлявся.
Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, суд приходить до наступних висновків.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Ч. 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та насамперед збереження речового доказу для можливості проведення експертизи , а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене у ході проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: жорсткий диск s\n: 6SZOAHF3; жорсткий диск з системного блоку чорного кольору марки: «HD502HJ», серійний номер: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки: «IРhone 7», ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому обслуговувався абонентський номер: НОМЕР_3 ; худі піщаного кольору з биркою «LC WAIKIKI» розмір «L».
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1