Справа № 909/448/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.06.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 10.05.2024 (вх.№4397/24 від 13.05.2024)
вул. Галицька, буд. 11, с. Залуква, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область
eл. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою від 10.05.2024 (вх.№4397/24 від 13.05.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Вказана заява обґрунтована тим, що заявник припинив погашення своїх кредитів у розмірі 100% місячних платежів за всіма кредитними договорами упродовж більш ніж двох місяців та існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом він не зможе виконати грошові зобов'язання (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2024, суд залишив без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, встановив заявнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, шляхом надання до суду:
- документів з фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;
- проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019.
31.05.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Івано-Франківської області від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків від 30.05.2024 (вх.№9052/24), якою заявниця частково усунула виявлені судом недоліки, а саме: надала суду виписки по рахунках, куди поступали кредитні кошти; проект плану реструктуризації боргів; оновлений реєстр кредиторів; оновлений проект плану реструктуризації боргів; адвокатські запити від 21.05.2024; договори, укладені з ТОВ "ІНВЕСТАФІНАНС", з ТОВ "ІНВЕСТРУМ ГРУП", з ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група", з ТОВ "ІНФІНАНС", з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", з ТОВ "ЛІНЕУРА Україна". Інших витребуваних судом документів заявниця не подала, натомість зазначила, що бюро кредитних історій є джерелом достовірної та повної інформації про правовідносини боржника з кредиторами.
Дослідивши долучені до заяви про усунення недоліків документи, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Щодо посилання заявниці на наявну в матеріалах справи кредитну історію (кредитного звіту) боржника, суд зазначає, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 вказав на те, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Згідно з відомостями, приєднаними до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів не можливо встановити, який розмір зобов'язань боржника перед кожним і кредиторів, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців з врахуванням вимог ч. 3 ст. 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції).
Також фізичною особою ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування доказів, в якому заявниця просить суд витребувати копії договорів та інформацію про розмір прострочених зобов'язань ОСОБА_1 із обов'язковим зазначенням заборгованості за кожним зобов'язанням та окремо суми неустойки (штрафу, пені), прострочених сум та періоду прострочки перед: ТОВ "ВОЛЛЄТ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "ІРБІС, ТОВ "ІНВЕСТ ФІНАНС", ТОВ "ФК "ФОРЗА".
Подане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з положеннями статей 74, 80 Господарського процесуального кодексу України обов'язок подання доказів у справі покладено на сторін та інших учасників справи.
Витребування доказів судом за клопотанням учасника справи у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, яким суд користується у виняткових випадках у разі об'єктивної неможливості отримати та надати суду такий доказ учасником справи самостійно.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника. Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд констатує, що саме ОСОБА_1 будучи стороною кредитних договорів, укладених з метою отримання у користування грошових коштів, несе відповідальність за збереження їх примірників та дотримання визначених у них умов, які у відповідності до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Заявницею не доведено об'єктивної неможливості отримати та надати суду такі докази самостійно.
З огляду на викладене, в задоволенні клопотання про витребування доказів належить відмовити.
Враховуючи те, що заявниця виявлені судом недоліки в повному обсязі не усунула, а саме: не подала документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення, направлена нею заява про усунення недоліків не може вважатись виконанням вимог ухвали суду про залишення заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що заявниця не скористалася правом, визначеним ст.119 ГПК України, зокрема на подання заяви про продовження процесуального строку, встановленого судом в ухвалі від 20.05.2024, для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у повному обсязі, з метою належного виконання вимог вищевказаної ухвали.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що виявлені судом недоліки заявником не усунуті, заява та додані до неї документи підлягають поверненню.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 10.05.2024 (вх.№4397/24 від 13.05.2024) з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 11.06.2024
Суддя О.В. Рочняк