Копія
154/1840/18
4-с/154/1/24
06 червня 2024 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,
представник заявника ОСОБА_1 ,
державний виконавець Авраменко Н.В.,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за скаргою адвоката Новак Наталії Юріївни в інтересах ОСОБА_3 на дії та бездіяльність державного виконавця,
Адвоката Новак Н.Ю. в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.
Скаргу обгрунтовує тим, що в провадженні державного виконавця ВДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Авраменко Н.В. перебуває виконавче провадження №57117631 про стягнення із ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей.
Постановою державного виконавця від 03.09.2018 було відкрито виконавче провадження №57117631 з примусового виконання виконавчого листа №154/1840/18 від 10.08.2018 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1500 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.07.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
04.09.2023 листом від 01.09.2023 надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з січяні 2020 по липень 2023 та постанова про стягнення виконавчого збору, постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, постанова про накладення штрафу.
Згідно з наданого розрахунку, станом на липень 2023 заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Із листа від 28.08.2023 начальника Володимрського ВДВС у Володимирському районі встановлено, що за ОСОБА_3 рахується несплачений виконавчий збір в розмірі 13791,92 гривні.
Після поганення ОСОБА_3 боргу зі сплати аліментів у повному обсязі постановою державного виконавця від 22.08.2023 на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 78 859,62 грн, що становить 50% боргу.
Постановою державного виконавця від 22.08.2023 з ОСОБА_3 стягнуто виконавчий збір в розмірі 15 791,92 гривні.
Вважає протиправними постанови про стягнення штрафу та виконавчого збору з огляду на таке.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що до погашення боргу зі сплати аліментів, штраф за несплату аліментів на боржника не накладався.
На день винесення постанови про накладення штрафу заборгованість зі сплати аліментів була відсутня, а тому у виконавця не було підстав для накладення штрафу.
Також оскаржувана постанова містить інформацію про те, що сума боргу станом на 01.04.2023 становила 1 579 193, 24 грн, що не відповідає розрахунку від 01.09.2023.
Також у розрахунку від 01.09.2023 не враховано, що в період з 20.05.2022 по 22.03.2023 ОСОБА_3 на утримання молодшого сина сплатив 85 425,03 гривні, а тому сума боргу станом на 01.04.2023 не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, ОСОБА_5 письмово повідомила начальника Володимирського ВДВС у Володимирському районі про добровільну компенсацію боржником розміру штрафних санкцій та відсутність у неї претензій до боржника, а тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 штрафу.
Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є наявність факту погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному розмірі.
Однак у оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору факт погашення заборгованості зі сплати аліментів не зазначений. Вказано, що станом на 01.04.2023 борг зі сплати аліментів становить 157 919,24 грн, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не було враховано сплату аліментів в період з 20.05.2022 по 22.03.2023.
За таких обставин, вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 22.08.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову від 22.08.2023 про стягнення штрафу у ВП №57117631. Визнати протиправною та скасувати постанову від 22.08.2023 про стягнення виконавчого збору у ВП №57117631. Визнати протиправним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2023. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо ненадання належним чином оформленого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №57117631 із врахуванням здійснення ОСОБА_3 всіх аліментних платежів та за весь період стягнення аліментів. Зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у ВП №57117631 з урахуванням здійснення ним аліментних платежів в сумі 85 425,03 грн за період з 20.05.2022 по 22.03.2023. Зобов'язати державного виконавця надати розрахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у ВП № 57117631 починаючи з 2018.
В судовому засіданні адвокат Новак Н.Ю. просила скаргу задовольнити, в обгрунтування надала пояснення аналогічні тим, що викладені у скарзі.
Державний виконавець ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні скарги. Пояснила, що ОСОБА_3 три роки не сплачував аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 157919,24 гривні. Оскільки була заборгованість зі сплати аліментів, а тому із ОСОБА_3 стягнуто штраф в користь ОСОБА_8 в розмірі 50% заборгованості, що становить 78959, 62 гривні. Оскільки ОСОБА_3 повністю погасив заборгованість, а тому винесено постанову про стягнення з нього 15791,92 грн виконавчого збору, що становить 10% від суми заборгованості. В період травня 2022 по березень 2023 ОСОБА_3 перераховував кошти на рахунок молодшого сина. Оскільки такі кошти перераховувались не на рахунок стячувача, а тому ці кошти не відносяться до виконання аліментних зобов'язань та не були враховані при розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
В судовому засіданні ОСОБА_5 суду пояснила, що в період 20.05.2022 по 22.03.2023 ОСОБА_3 добровільно перераховував кошти на рахунок молодшого сина, а не її рахунок, а тому вони не є аліментами. 18.04.2023 вона добровільно написала заяву про списання ОСОБА_3 боргу по аліментах на суму 75 000 гривень. 24.08.2023 написала заяву про списання штрафу. Даних коштів вона фактично не отримувала від ОСОБА_3 . Просить відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи.
Постановою державного виконавця від 03.09.2018 було відкрито виконавче провадження №57117631 з примусового виконання виконавчого листа №154/1840/18 від 10.08.2018 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1500 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.07.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
Постановою державного виконавця від 22.08.2023 з ОСОБА_3 стягнуто виконавчий збір в розмірі 15 791,92 гривні. У постанові зазначено, що станом на 01.04.2023 борг по аліментах становить 157919,24 гривні.
Постановою державного виконавця від 22.08.2023 на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 78959,62 гривні. Зазначено, що штраф накладається у розмірі 50% від суми боргу, який станом на 01.04.2023 становить 1579193,24 гривні.
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2023 встановлено, що на станом на 01.08.2023 борг у ОСОБА_3 зі сплати аліментів відсутній. Тобто на день винесення постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору у ОСОБА_3 був відсутній борг зі сплати аліментів.
Мотиви суду та застосовані норми права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи (у тому числі державні виконавці) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Щодо доводів представника боржника про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч 1, 2, 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Із аналізу змісту наведеної норми вбачається, що у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. Після чого державний виконавець щомісячно нараховує виконавчий збір у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
Лише після повного погашення заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів на підставі розрахунку про його нарахування.
Однак із матеріалів виконавчого провадження встановлено, що всупереч наведених норм, після утворення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір яких перевищував суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець не нарахував виконавчий збір зі сплати аліментів та в подальшому щомісячно також не проводив нарахування виконавчого збору виходячи із розміру простроченого щомісячного аліментного платежу, не здійснював розрахунки про його нарахування.
Наведене свідчить, що дії державного виконавця по нарахуванню виконавчого збору не відповідають положенням ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а тому постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо доводів представника боржника про протиправність постанови про стягнення штрафу та її скасування, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення питання про накладення штрафу є встановлення наявності заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 справа N 2610/27695/2012 провадження N 14-37цс21)
Судом встановлено, що на день винесення постанови про накладення штрафу (22.08.2023) у ОСОБА_3 була відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Дана обставина підтверджується розрахунком заборгованості івід 01.09.2023 та листом начальника Володимирнського ВДВС у Володимирському районі.
Оскільки на день винесення постанови про накладення штрафу у ОСОБА_3 була відсутня заборгованість зі сплати аліментів, а тому у державного виконавця станом на 22.08.2023 не було правових підстав для винесення постанови про накладення штрафу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2023, визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо ненадання належним чином оформленого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №57117631 із врахуванням здійснення ОСОБА_3 всіх аліментних платежів та за весь період стягнення аліментів та зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у ВП №57117631 з урахуванням здійснення ним аліментних платежів в сумі 85 425,03 грн за період з 20.05.2022 по 22.03.2023, то суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи встановлено, а також не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 добровільно в період з 20.05.2022 по 22.03.2023 перераховував на банківську картку кошти із позначкою «син менший» на номер НОМЕР_1 …4690.
Суд бере до уваги і пояснення ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні будучи допитана за правилами свідка пояснила, що кошти в сумі 85 425,03 грн добровільно перераховувались ОСОБА_3 на рахунок молодшого сина, а не на її рахунок, а тому вони не є аліментами.
Оскільки у державного виконавця не було доказів, що ці кошти відносяться до виконання аліментних зобов'язань ОСОБА_3 , так як вони надходили на ім'я молодшого сина, а не стягувачки ОСОБА_5 , а також ОСОБА_5 не подавала заяву про перерахування їй аліментів на вказаний рахунок у банку, а тому у державного виконавця не було підстав підстав вважати, що боржник ОСОБА_3 погашав заборгованість зі сплати аліментів та зараховувати їх як виконання аліментних зобов'язань.
Судом встановлено, що 18.04.2023 ОСОБА_5 подала до державного виконавця заяву про часткове списання боргу зі сплати аліментів з боржника ОСОБА_3 в сумі 75 000 грн, що було враховано державним виконавцем і зменшено на цю суму борг.
Оскільки добровільно перераховані боржником ОСОБА_3 кошти в сумі 85 425,03 грн на рахунок молодшого сина не відносяться до виконання аліментних зобов'язань, а тому державний виконавець правомірно не врахував їх як сплату заборгованості по аліментах та 01.09.2023 надав скаржнику розрахунок заборгованості зі сплати аліментів без врахування даних платежів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про визнання протиправним та скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2023, визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо ненадання належним чином оформленого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №57117631 із врахуванням здійснення ОСОБА_3 всіх аліментних платежів та за весь період стягнення аліментів та зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у ВП №57117631 з урахуванням здійснення ним аліментних платежів в сумі 85 425,03 грн за період з 20.05.2022 по 22.03.2023, є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 447- 450 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Скаргу задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову від 22.08.2023 про стягнення штрафу у ВП №57117631.
Визнати неправомірною та скасувати постанову від 22.08.2023 про стягнення виконавчого збору у ВП №57117631.
В інших вимогах скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:/підпис/
Виготволено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук