Єдиний унікальний номер справи: 766/4332/24 Головуючий в першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/324/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: продовження строків запобіжного заходу
11 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2024 року, якою відносно,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Микільське, Білозерського р-ну, Херсонської обл., відомості про одруження та працевлаштування відсутні, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 02 червня 2024 року, включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12024231020000136 від 05.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2024 року, обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 02.06.2024 року, включно.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, обвинувачений подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність оскаржуваної ухвали суду.
Зокрема, апелянт вказує на те, що прокурором не додано жодного доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливого впливу на свідка, втечі та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, обвинуваченого та захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора та продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд виходив з того, що ризики, які мали місце до теперішнього часу не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду. Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри визначена на стадії досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання.
Разом з тим, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я, санкція частини статті, за вчинення якого, передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, наслідком якого стала смерть людини, є особою неодноразово судимою за вчинення, в тому числі тяжких злочинів, на шлях виправлення не став та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що вказує на злочинність його намірів та небажання стати на шлях виправлення. Крім того, факт можливого вчинення кримінального правопорушення під час воєнного стану, вказує на його підвищену суспільну небезпеку.
Існуючі соціальні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_7 є недостатніми для того, щоб гарантувати його належну процесуальну поведінку, а доказів того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали сталися суттєві зміни у соціальних зв'язках обвинуваченого чи виникли інші обставини, які б доводили те, що заявлені раніше ризики зменшилися, до суду не надано.
Відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами, що підлягають врахуванню відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, доводять, що на даній стадії кримінального провадження більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, як про те просить обвинувачений, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Наведені відомості дали підстави суду для висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою має бути продовжений обвинуваченому ОСОБА_7 з метою забезпечення належного виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором під час судового розгляду та наведені в оскаржуваній ухвалі суду з урахуванням даних про особу обвинуваченого, що свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам у разі не продовження строку тримання під вартою, зважаючи на що, доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків є неспроможними.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Саме продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості“ (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі “Харченко проти України” від 10.02.2011р). У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010р. п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013р. у справі «Волосюк проти України»). При цьому, докази того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, обвинуваченим не надані.
Зважаючи на те, що остаточне рішення по справі відносно обвинуваченого не прийнято, свідки та потерпілі підлягають безпосередньому допиту судом і суд має дослідити докази у справі, апеляційний суд вважає, що в даному випадку існують ризики можливого незаконного впливу останнього на свідків та потерпілого, з метою зміни останніми показань, а також обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та зважаючи на те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Будь-яких доказів, які свідчать про порушення прав обвинуваченого чи допущення судом істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, під час апеляційного перегляду не встановлено.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419,422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2024 року, якою йому продовжено строк тримання під вартою до 02 червня 2024 року, включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12