вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2024 р. Справа№ 910/12254/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Качмар В.О.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023
у справі № 910/12254/23 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
про стягнення 3 868 015,60 грн,
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Додатковим Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.
В іншій частині заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/12254/23, суд першої інстанції оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на послуги адвоката, дійшов висновку про часткове задоволення заяви, з покладанням на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" 09.01.2024 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Мотивуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" зазначило, що оскаржуване додаткове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженням апелянта, суд першої інстанції не врахував критеріїв співмірності, розумності, обгрунтованості та пропорційності судових витрат, неповно та невсебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого безпідставно стягнув з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.
За твердженням відповідача справедливим та співмірним розміром адвокатських витрат у даному випадку 15000,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Тищенко О.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
22.01.2024 скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного додаткового рішення скаржник отримав 26.12.2023 поштою, що підтверджується копією конверту.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23 задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дієса" строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23, справу № 910/12254/23 призначено до розгляду на 18 березня 2024 року о 14 год 10 хв.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 910/12254/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12254/23 призначено на 21 травня 2024 року о 14 год 20 хв.
Явка представників сторін.
В судове засідання апеляційної інстанції 21.05.2024 представник відповідача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/12254/23, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/12254/23 просив залишити без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду, яким задоволено заяву позивача частково, визнано обгрунтованою вартість витрат позивача на правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, яку стягнуто з відповідача на користь позивача.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 70000,00 грн.
Відповідачем було заявлено про неспівмірність витрат на правову допомогу, які позивач просить стягнути з нього, а тому вони підлягають значному зменшенню.
Досліджуючи питання розподілу судом першої інстанції судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду позовної заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору від 02.06.2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги № 4, укладеного з адвокатом Кіншовим Дмитром Сергійовичем. Представництво інтересів здійснювалось на підставі ордеру серії АХ № 1141874 від 24.07.2023 адвокатом Кіншовим Д.С.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає виконавцю провести юридичні послуги, а саме: надання правничої (правової) допомоги під час стягнення заборгованості в судовому порядку з ТОВ "Дієса" на користь ТОВ "Техніка і гаджети", а також у інших справах, відповідно до завдання, що є невід'ємною частиною даного договору та здійснити оплату за отримані послуги, а виконавець зобов'язується надати послуги, у відповідності до умов даного договору та завдання.
Дія договору розпочинається з моменту його укладення. Договір діє протягом 3 років до 02.06.2026. (п. 2.1, 2.2 договору).
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, розмір оплати наданих послуг встановлюється відповідно до розрахунку вартості робіт за договором. Оплата послуг з надання правової (правничої) допомоги під час стягнення заборгованості в судовому порядку з ТОВ "Дієса" на користь ТОВ "Техніка і Гаджети" становить 70000,00 грн та здійснюється протягом 60 днів з моменту підписання цього договору.
До матеріалів справи долучені завдання на надання адвокатом послуг: № 1 від 17.07.2023, № 2 від 18.08.2023, № 3 від 22.08.2023, № 4 від 06.10.2023, № 5 від 09.10.2023, № 6 від 17.10.2023, № 7 від 17.11.2023, № 8 від 21.11.2023.
Також позивач надав суду розрахунки вартості робіт: № 1 від 17.07.2023, № 2 від 18.08.2023, № 3 від 22.08.2023, № 4 від 06.10.2023, № 5 від 09.10.2023, № 6 від 17.10.2023, № 7 від 17.11.2023, № 8 від 21.11.2023. Розрахунки містять найменування послуги, тривалість її надання та вартість.
В підтвердження обставин надання послуг з правничої допомоги у замовленій кількості та визначеною у розрахунках вартістю суду наданий був акт виконаних робіт № 1 від 23.11.2023. Згідно акту адвокатом позивачу було надано наступні послуги: написання позовної заяви, тривалістю 29 годин, вартістю 29000,00 грн, написання заяви про забезпечення позову, тривалістю 5 годин, вартістю 5000,00 грн, написання письмових пояснень до заяви про забезпечення позову, тривалістю 5 годин, вартістю 5000,00 грн, участь у 5 судових засіданнях тривалістю 2 години кожне засідання, загальною вартістю 10000,00 грн, написання відповіді на відзив, тривалістю 10 годин, вартістю 10000,00 грн, клопотання про долучення доказів, тривалістю 2 години, вартістю 2000,00 грн, написання заяв про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції у кількості 2 штуки, тривалістю 1 година кожна заява, загальною вартістю 2000,00 грн, написання заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі, тривалістю 5 годин, вартістю 5000,00 грн, написання заяви про долучення доказів та стягнення витрат на правову допомогу, тривалістю 2 години, вартістю 2000,00 грн. Загальна вартість наданих згідно акту послуг - 70000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат за приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідачем було заявлено про неспівмірність витрат на правову допомогу, які позивач просить стягнути з нього, а тому вони підлягають значному зменшенню.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що з огляду на обставини справи (предмет позову), справа не є складною. Місцевий господарський суд обґрунтовано не врахував витрати позивача на правову допомогу в частині написання заяви про забезпечення позову та пояснень до неї, оскільки, судом першої інстанції було відмолено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Крім того, судові засідання у справі не тривали протягом двох годин кожне. Також суд першої інстанції зазначив, що участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом сторони, крім того написання відповідного клопотання не потребує значних зусиль та часу, оскільки, є фактично шаблонним. Вказані в акті затрати часу на написання процесуальних документів та участь у судових засіданнях є завищеними, що призвело до надмірного розміру витрат на правову допомогу (з огляду на погодинну оплату послуг).
Отже, позивачем доведено надання йому правової допомоги на суму 70000,00 грн, проте з огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлений розмір витрат підлягає зменшенню, оскільки, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Дана справа є звичайним розрахунковим спором, адвокат мав дослідити умови договору, та їх виконання (не виконання).
Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 70000,00 грн., стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати є необхідними і співрозмірними із виконаною позивачем роботою у суді першої інстанції.
У зв'язку з наведеним, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/12254/23 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/12254/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/12254/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 10.06.2024.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко