вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2024 р. Справа№ 910/12254/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Качмар В.О.
від відповідача: Сукорянський Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 (повний текст складено 04.12.2023)
у справі № 910/12254/23 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
про стягнення 3 868 015,60 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети" (далі - ТОВ "Техніка і гаджети", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - ТОВ "Дієса", відповідач) (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 3868015,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 30.05.2022 № 1.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і гаджети" суму основного боргу у розмірі 3 022 171,57 грн, втрати від інфляції у розмірі 103 632,65 грн, 3% річних у розмірі 42 946,20 грн, пеню у розмірі 699 265,18 грн та судовий збір у сумі 58 020,23 грн.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 3 022 171,57 грн, відхиливши при цьому посилання відповідача на форс - мажорні обставини.
Також судом встановлено, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 699 265,18 грн, 3% річних у розмірі 42 946,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 103 632,65 грн підлягали задоволенню у заявленій позивачем сумі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" 21.12.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23 скасувати в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 699 265,18 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову позивачу у стягнення пені у розмірі 699 265,18 грн; відшкодування судових витрат покласти на відповідача.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд безпідставно не прийняв до уваги посилання відповідача на настання для нього з 24.02.2022 форс-мажорних обставин, які є підставою в силу статті 614 Цивільного кодексу України для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, відповідач вказує, що позивачем передано йому не всі передбачені договором документи на товар, в зв'язку з чим відсутнє прострочення з боку відповідача та підстави для стягнення штрафних санкцій.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу № 910/12254/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12254/23.
Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23 до надходження до суду матеріалів справи.
08.01.2024 матеріали справи № 910/12254/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 24.01.2024 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 12 586,78 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23, справу № 910/12254/23 призначено до розгляду на "18" березня 2024 року о 14 год 00 хв.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 910/12254/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23 призначити на 21 травня 2024 року о 14 год 00 хв..
Позиції учасників справи
17.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/12254/23 залишити без змін.
В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що подані відповідачем сертифікати ТПП не підтверджують наявність форс-мажорних обставин саме у правовідносинах між сторонами. Щодо некомплектності пакету документів на товар, то відповідачем не заявлялось будь-яких зауважень при прийнятті товару, а тому заперечення наразі є безпідставними.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 21.05.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити; представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як убачається з матеріалів справи, 30.05.2022 між ТОВ "Техніка і гаджети" (постачальник) та ТОВ "Дієса" (покупець) було укладено договір № 1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товари народного споживання, а саме електропобутові товари (побутові холодильники, морозильники машини і прилади для механізації побутових робіт, побутові прилади для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальну арматуру і електролампи, електронагрівальні прилади, провідникові вироби і т.д. і т.п) телерадіотовари (електропрограмувальну, звукозаписувальну апаратуру, апаратуру для відеозапису та відео відтворення зображення, звуку, носії для запису звуку, платівки, телевізійні приймачі, частини, вузли, а також деталі до них, і т.д. і т.п.) комп'ютерну техніку (комп'ютерна техніка та її комплектуючі, носії інформації, очищуючі засоби), талі по тексту товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 2.3, 2.5, 2.7 договору постачальник протягом 3 календарних днів з моменту отримання заявки виставляє покупцю рахунок-фактуру. Виставлення постачальником рахунку-фактури вважається підтвердженням постачальником заявки покупця. Якщо дозволяють технічні можливості постачальника рахунок-фактура повинен містити посилання на номер та дату цього договору. У разі якщо протягом 3 календарних днів з моменту отримання заявки рахунок-фактура не виставлений, заявка вважається не затвердженою постачальником. Протягом 7 календарних днів з моменту затвердження заявки покупця постачальник здійснює безпосередню поставку відповідно до документів і розпоряджень покупця. Поставка товару здійснюється постачальником на базисі поставки DDP - рампа складу покупця (Україна, 81097, с. Підрясне, Львівська область, вул. Європейська, 3) ІНКОТЕРМС 2010, або за будь-якою іншою адресою, обумовленою сторонами при узгодженні заявки. Датою поставки вважається дата підписання сторонами відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН) на товар.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару, в підтвердження обставин прийняття заявок відповідача на поставку товару: № 1 від 28.07.2022 на суму 151095,00 грн, № 2 від 28.07.2022 на суму 357300,00 грн, № 3 від 29.07.2022 на суму 348420,00 грн, № 4 від 29.07.2023 на суму 316425,00 грн, № 5 від 09.08.2022 на суму 472360,32 грн, № 6 від 10.08.2022 на суму 376447,50 грн, № 7 від 18.08.2022 на суму 460902,31 грн, № 8 від 18.08.2022 на суму 410940,00 грн, № 9 від 06.09.2022 на суму 374165,22 грн, № 10 від 06.09.2022 на суму 59030,04 грн, № 11 від 23.09.2022 на суму 1007580,60 грн, № 12 від 29.09.2022 на суму 335860,20 грн, № 13 від 06.10.2022 на суму 335860,20 грн, № 14 від 14.10.2022 на суму 335860,20 грн, № 15 від 20.10.2022 на суму 671720,40 грн, № 16 від 21.11.2022 на суму 503790,30 грн, № 17 від 02.12.2022 на суму 503790,30 грн, № 18 від 12.12.2022 на суму 1007580,60 грн, № 19 від 12.12.2022 на суму 669369,48 грн, № 20 від 12.12.2022 на суму 1217855,58 грн, № 1 від 09.01.2023 на суму 934679,52 грн, № 2 від 09.01.2023 на суму 257449,80 грн, № 3 від 09.01.2023 на суму 335860,20 грн, № 4 від 20.01.2023 на суму 623119,68 грн, № 5 від 20.01.2023 на суму 231704,82 грн, № 6 від 20.01.2023 на суму 335860,20 грн.
Загальна ціна цього договору визначається виходячи з вартості фактично поставленого постачальником покупцеві товару та складається із сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних обома сторонами, орієнтовна вартість товару за цим договором складає 12000000,00 грн. Покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 60 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в кожному разі, не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар, зазначеного в п. 2.9 цього договору (п. 3.2, 3.5 договору).
Позивач поставив відповідачу товару, що підтверджується поданими до матеріалів справи видатковими накладними: № 1 від 28.07.2022 на суму 151095,00 грн, № 2 від 28.07.2022 на суму 357300,00 грн, № 3 від 29.07.2022 на суму 316425,00 грн, № 4 від 29.07.2023 від 29.07.2023 на суму 348420,00 грн, № 5 від 09.08.2022 на суму 472360,32 грн, № 6 від 10.08.2022 на суму 376447,50 грн, № 7 від 18.08.2022 на суму 460902,31 грн, № 8 від 18.08.2022 на суму 410940,00 грн, № 9 від 06.09.2022 на суму 374165,22 грн, № 10 від 06.09.2022 на суму 59030,04 грн, № 11 від 23.09.2022 на суму 1007580,60 грн, № 12 від 29.09.2022 на суму 335860,20 грн, № 13 від 06.10.2022 на суму 335860,20 грн, № 14 від 14.10.2022 на суму 335860,20 грн, № 15 від 20.10.2022 на суму 671720,40 грн, № 16 від 21.11.2022 на суму 503790,30 грн, № 17 від 02.12.2022 на суму 503790,30 грн, № 18 від 12.12.2022 на суму 1007580,60 грн, № 19 від 12.12.2022 на суму 669369,48 грн, № 20 від 12.12.2022 на суму 1217855,58 грн, № 1 від 09.01.2023 на суму 934679,52 грн, № 2 від 09.01.2023 на суму 257449,80 грн, № 3 від 09.01.2023 на суму 335860,20 грн, № 4 від 20.01.2023 на суму 623119,68 грн, № 5 від 20.01.2023 на суму 231704,82 грн, № 6 від 20.01.2023 на суму 335860,20 грн. Загальна вартість товару, поставленого згідно зазначених видаткових накладних становить 12635027,47 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень та застережень.
Частина товару була повернута відповідачем позивачу, що підтверджується долученими до матеріалів справи зворотними накладними від покупця: № 1 від 12.04.2023 на суму 5903,00 грн, № 1 від 14.10.2022 на суму 5904,50 грн, № 14 від 27.06.2023 на суму 13434,41 грн, № 2 від 12.04.2023 на суму 7789,00 грн, № 13 від 27.06.2023 на суму 8399,00 грн, № 3 від 12.04.2023 на суму 67172,00 грн, № 15 від 27.06.2023 на суму 27378,00 грн, № 4 від 12.04.2023 на суму 13606,00 грн, № 16 від 27.06.2023 на суму 73889,24 грн, № 5 від 12.04.2023 на суму 5909,00 грн, № 17 від 27.06.2023 на суму 13434,41 грн, № 6 від 12.04.2023 на суму 5511,00 грн, № 18 від 27.06.2023 на суму 13434,41 грн, № 7 від 11.05.2023 на суму 20547,00 грн, № 8 від 11.05.2023 на суму 67172,00 грн, № 9 від 11.05.2023 на суму 12798,00 грн, № 10 від 11.05.2023 на суму 5149,00 грн, № 11 від 11.05.2023 на суму 25197,00 грн, № 12 від 11.05.2023 на суму 7789,00 грн. Загальна вартість повернутого відповідачем позивачу товару згідно долучених зворотних видаткових накладних становить 400415,97 грн. Крім того, після відкриття провадження у справі відповідачем додатково повернуто позивачу товар на суму 123060,96 грн, що підтверджується поверненням постачальнику № 1448 від 14.09.2023 на суму 76598,64 грн та № 1353 від 31.07.2023 на суму 46462,32 грн. Отже загальна вартість повернутого товару становить 523476,93 грн.
Додатковою угодою № 17/02/2023 від 17.02.2023 сторони домовились про можливість запровадження іншої форми і порядку оплати за цим договором - зарахування зустрічних однорідних вимог, про що сторони укладають відповідну угоду.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Частина 3 ст. 203 Господарського кодексу України визначає, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
27.02.2023 сторонами було укладено угоду про залік взаємних зустрічних вимог згідно якої поточна заборгованість станом на 27.02.2023 ТОВ "Дієса" перед ТОВ "Техніка і гаджети" після проведення взаємозаліку становить 3849744,00 грн за договором №1 від 30.05.2022, в зв'язку з зарахуванням заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 42090,00 грн. Зобов'язання відповідача перед позивачем зменшились на суму зарахування - 42090,00 грн.
Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, отриманий товар був частково оплачений відповідачем у сумі 9047288,97 грн (з урахуванням 50000,00 грн сплачених після звернення позивача з даним позовом).
Суд відзначає, що з огляду на принцип змагальності сторін саме відповідач зобов'язаний довести суму сплачених ним грошових коштів. А оскільки, відповідачем не надано суду доказів оплати товару у більшій сумі, ніж зазначено позивачем, суд вбачає обставини щодо сплати коштів у розмірі 9047288,97 грн доведеними.
Отже, з урахуванням суми поставленого товару та сум зарахування, часткової оплати та вартості повернутого товару, сума отриманого та не оплаченого відповідачем товару складає 3022171,57 грн (12635027,47-9047288,97-523476,93-42090,00).
Відповідно до п. 9.1 договору він набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 01.01.2026.
Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків з оплати поставленого позивачем товару та наявністю підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Умовами ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як уже було зазначено вище, з матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 12635027,47 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.5 договору покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 60 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в кожному разі, не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар, зазначеного в п. 2.9 цього договору.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач частково оплатив вартість товару на суму 9047288,97 грн, частково повернув товар вартістю 523476,93 грн та сторони зарахували однорідні вимоги, зокрема зобов'язання відповідача в зв'язку з зарахуванням зменшились на суму 42090,00 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті поставленого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 3022171,57 грн (12635027,47-9047288,97-523476,93-42090,00).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті поставленого товару за договором в повному обсязі не подано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3022171,57 грн обґрунтовані та є таким, що підлягали задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 103632,65 грн інфляційних втрат, 42946,20 грн 3% річних, 699265,18 грн пені.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції за загальний період з 30.11.2022 - 24.07.2023, здійснений з урахуванням відстрочення платежу на 60 календарних днів, дат виникнення зобов'язань за кожною поставкою та частковим погашенням заборгованості, дійшла висновку, що стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції у розмірі 103632,65 грн та 3% річних у розмірі 42946,20 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 7.4 договору за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 20% від вартості поставленої партії товару.
Здійснивши перевірку розрахунку заявленого до стягнення розміру пені, здійснений за загальний період з 30.11.2022 по 24.07.2023 з урахуванням дат виникнення зобов'язань з оплати по кожній поставці товару, з урахуванням шестимісячного обмеження на нарахування пені та обмеження суми пені у 20% від вартості поставленої партії товару, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 699265,18 грн.
Щодо доводів апелянта в частині не врахування судом першої інстанції наявності форс-мажорних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Сторони не несуть відповідальності за непередбачені збитки, які можуть настати в результаті набрання законної сили актами державних та місцевих органів влади, що змінили чинне законодавство в порівнянні з тим, яке діяло на момент укладення цього договору, або форс-мажорних обставин за умови, якщо зазначені обставини безпосередньо вплинули на виконання відповідною стороною своїх договірних зобов'язань (п. 7.6 договору).
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україна" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, …
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Крім того, договір між сторонами був укладений 30.05.2022, тобто вже після настання форс-мажорних обставин про які йдеться у листі ТПП.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідачем до матеріалів справи подано сертифікати Київської ТПП: № 3000-22-0457 від 25.07.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди приміщення № 1 від 10.11.2020, укладеним з ТОВ "ТРЦ Фабрика", № 3000-22-1393 від 11.11.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором суборенди №04/06//2021 від 27.10.2021, укладеним з ТОВ "Тех-Поставка", № 3000-22-0752 від 06.09.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором суборенди № ІСГ-7/652 від 11.12.2020, укладеним з ТОВ "Іст Солюшн Груп", № 3000-22-1398 від 11.11.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 113/21 від 27.08.2021, укладеним з ТОВ "Маріс-Трейд", № 3000-22-0654 від 25.08.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором суборенди № ІСГ-18/828 від 21.12.2020, укладеним з ТОВ "Іст Солюшн Груп", № 3000-22-1394 від 11.11.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 17/02-20 від 04.02.2020, укладеним з ФОП Баляш О.М., № 3000-23-0062 від 29.12.2023 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення № 05/Х від 01.06.2019, укладеним з ТОВ "Селлбай", № 3000-22-1397 від 11.11.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди № 1/1 від 21.06.2017, укладеним з ТОВ "Роялті Грант", № 3000-23-0018 від 29.12.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди № 2020 від 02.07.2020, укладеним з ПАТ "Бізнес-Центр Київ", № 3000-22-0556 від 10.08.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди № 10-12/20ДІА від 10.12.2020, укладеним з ТОВ "Техенерготрейд", № 3000-22-0460 від 25.07.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди № 01/02-21 від 01.02.2021, укладеним з ТОВ "Техенерготрейд", № 3000-22-0461 від 02.11.2022 щодо неможливості виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 18/08/2021 від 04.10.2021, укладеним з ТОВ "Гранд Бурже".
Вказані сертифікати стосуються правовідносин відповідача з іншими його контрагентами та не підтверджують настання форс-мажорних обставин щодо неможливості виконання зобов'язань з оплати за договором № 1 від 30.05.2022.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Долученими до матеріалів справи доказами підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем, проте не доведено існування форс-мажорних обставин, які безпосередньо вплинули на виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем. Суд наголошує, що договір між сторонами був укладений після початку військової агресії російської федерації проти України. Крім того, згідно умов договору, поставка товару відповідачу позивачем здійснювалась на склад, що знаходиться у Львівській області, віддалено від ведення безпосередніх бойових дій.
Щодо заперечень відповідача про не надання йому всіх документів на товар, передбачених п. 2.9 договору.
Відповідно до п.2.9. Договору, постачальник разом з Товаром зобов'язується передати Покупцеві наступні документи: - оригінал рахунку-фактури із зазначенням Товару, кількості, ціни за одиницю та вартості всієї партії Товару. Рахунок-фактура, який виставляється Постачальником, якщо дозволяють технічні можливості Постачальника, повинен містити посилання на номер та дату укладення цього Договору; - товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ; - видаткову накладну (при розбіжностях у фактичній кількості прийнятого Товару з кількістю Товару, зазначеного в супровідній документації, невід'ємною чистиною видаткової накладної є акт приймання товару, складений за формою, погодженою Сторонами в Додатку № 1 до Договору); - копію декларації відповідності та/або сертифіката відповідності продукції вимогам технічних регламентів (по кожному найменуванню Товару). При наступних поставках таких найменувань Товару допускається надання додатків до товаросупровідних первинних документів, що містять відомості про реєстрацію декларації (реєстраційний номер, дата видачі, інформація про термін дії. орган видачі), паспорт якості, санітарно- гігієнічне свідоцтво, екологічні висновки, якщо такі документи потрібні до певного типу Товару відповідно до законодавства України; - інформацію про продукцію (гарантійний талон від виробника на кожну одиницю Товару; інструкцію з експлуатації українською мовою на кожну одиницю Товару; документи, які підтверджують якість товару та інші документи, необхідні відповідно до чинного законодавства України).
Відповідно до п. 4.4. Договору, претензії по кількості/якості Товару (партії) Товару, або по недолікам проданого Товару направляються Покупцем Постачальнику з урахуванням встановлених строків позовної давності (по комплектності і якості) і розглядаються Постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання. Протягом цього ж строку Сторони обумовлюють умови заміни (повернення вартості) по Товару неналежної якості. Уразі передачі Товару (партії Товару) неналежної якості Покупець має права, передбачені ст.678 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 4.8. Договору, у разі поставки некомплектного товару Покупець має право вимагати від постачальника на свій розсуд: або пропорційного зменшення ціни, або доукомплектування товару в термін до 7 календарних днів з дати повідомлення постачальника про некомплектність товару.
Відповідач не надав суду доказів того, що він звертався до позивача з приводу не надання йому товаросупровідних документів на товар, передбачених п. 2.9 договору у строки, встановлені договором. В зв'язку з чим заперечення відповідача визнають судом не обґрунтованими.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги повністю.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/12254/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/12254/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/12254/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/12254/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 10.06.2024.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко